После траґедиї – почац од початку

автор Я. Дюранїн
940 Опатрене

Кед ше пред двома тижнями случели страшни масовни забойства у ОШ „Владислав Рибникар” у Беоґрадзе и Младеновцу, велї з нас були застати. Потим зме преходзели през цалу лепезу чувствох – жалосци, страху, бесу, огорченосци, нємоци…
И гоч кельо часу прейдзе, вецей нїч нє будзе исте. Бо ше то случело у нашей жеми, бо ше то могло случиц нашим дзецом, бо то могло буц нашо дзецко

Мали зме нагоду чуц думаня велїх компетентних (и нєкомпетентних) особох, о тим писали шицки медиї и углавним глєдали одвити на милион питаня и пробовали зрозумиц причину тих двох вельких траґедийох.

Ми ше у тим чишлє додатку одлучели врациц на сам початок. Жадали зме спатриц час у хторим жиєме, дружтвени и морални вредносци котри тераз паную. Чи концепт традицийней фамелиї и традицийного домашнього вихованя лєпши од нєшкайшого пробовали зме дознац од Александри Виславски з Дюрдьова, котра скоро же ше зарека до Монтесори методи воспитаня дзецох.

Кед же вас трапи страх, лєбо анксиозносц у вязи зоз тима случованями, можеце наволац числа телефонох котри написани на остатнїм боку додатку, вєдно зоз совитами котри дала Катедра за психолоґию Филозофского факултету у Беоґрадзе як бешедовац зоз дзецми кед ше случи даяка траґедия, а нє муши буц нужно повязана зоз масовнима забойствами.

По моїм особним думаню, найважнєйше же би кажде з нас бул щири сам зоз собу. Нїґда нє позно виправиц гришку, а шицки гришиме. Нє народзени зме зоз упутством як буц совершени родитель. А ище важнєйше – слухайме свойо дзеци и дайме им шансу най дозреваю док одрастаю. Кед мойо дзецко будзе таке, и вашо, и сушедово, и у школи, и тоти, и гевти, и тамти – вец будучносц вельо красше випатра.

ЯК РОЗУМИЦ ШИЦКО ЦО ШЕ СЛУЧЕЛО

Проблем вимага ришенє, а нє лєм глєдац виноватого

Масовни забойства у Беоґрадзе и Младеновцу знємирели цали реґион. Єдине до чого можеме буц сиґурни то же нєт родителя хтори нє подзековни же ше єй дзецко нє нашло на тим месце, и у тот час. Гоч ше потераз раховало же школа єдно з найбезпечнєйших местох, реалносц нас подполно покошела и як дружтво поражела

Предходних дньох медиї нас нєпреривно информовали и засиповали зоз вистками, а єдна од другей страшнєйша. У цалим тим гаосу, нє мож остац ровнодушни. Алє, одкаль почац, кед сцеме порозумиц прецо ше шицко тото случело. Єден з проблемох хтори затаєли то и фамелия. Прето зме до помоци поволали медзинародно сертификованого Монтесори педаґоґа и воспитачку Александру Виславски зоз Дюрдьова.

– Можебуц би требало перше повесц же насилства вше було, алє нє у таким интензитету. Тото цо хиби у цалей ситуациї то наша права реакция. Прето же ми, як дружтво, нєпреривно интервенуєме и дацо виправяме. Нїяк же бизме направели фундаменти за дацо добре, тирваце. А то значи же бизме требали почац од початку, односно од малих дзецох. Сущносц тота же родичи предлужели воспитовац дзеци з методами з котрима ми воспитовани, а у ствари, тоти методи були адекватни за гевтот час. Бешедуєм о традицийним воспитаню. Знали ше ясни правила справованя. Кед ше их притримуєш достанєш награду, кед нє – будзеш покарани.

Дзеведзешатих рокох ше зявело „блишове родительство” (мегке), як го наволує педаґоґ Милица Новкович, авторка вецей кнїжкох о воспитованю дзецох. Александра нам толкує хтори то основни характеристики „мегкого” воспитаня꞉

– Рушме од початку. У „блишовим родительству” розликуєме вецей методи воспитованя. Єдни з нїх то примушованє. Награда и кара. Кед то нє помага вец пробуєме з условйованьом – кед я тебе тото, ти мнє гевто. То тиж єдна файта примушованя. Ми и подкупюєме дзеци и уценюєме. И цо достанєме? Опитайме ше сами себе. Ми и презащицуєме дзеци. Вони вецей нїч нє робя сами, бо им ми виблендуєме поживу най нє муша жувац. Дзеци пасивни и вельо часу препровадзую на телефонох и при телевизорох. Меншим нє даме най ше затрепу, най ходза боси и най ше бавя зоз природнима материялами. То шицко уплївує на розвой мозґа, односно на цалосни розвой дзецка. Дзеци учи зоз осетом дотика и рушаньом и треба им оможлївиц же би на таки способ учели. Треба им помогнуц же би дацо зробели, а нє же бизме зробели место нїх. Так доставаме розмазани и нєспособни дзеци, з хторих ше и други вишмеюю – приповеда Александра.

Претерани вербализем тиж спада до тей методи воспитованя. Велї млади мацери часто заплєцени до власних словох – лєм приповедаю дзецку, приповедаю, а воно их после двох виреченьох уж вецей нє слуха. И тоти слова пойду до витру…Александра толкує же би найлєпше було до традицийного способу воспитованя уруциц даскельо сучасни елементи, а то такволане жридлове воспитованє, по Милици Новкович, єдно з найлєпших ришеньох. Воно подрозумює самоученє и корективни фактор родителя. То традицийне воспитованє збогацене з вредносцами.

НАГРАДА ЗА УЧЕНЄ ОЦЕНА, АЛЄ ЗНАНЄ ВАЖНЄЙШЕ

– Кед зме дзецко научели же би учело пре здобуванє знаня, вец воно годно з дзеку учиц. И процивно – кед зме дзецко научели най учи пре оцену, вец зме го у ствари научели любови ґу награди, бо оцена то награда за указане знанє. И вец ше, як пошлїдок, случує же кед у школи дзецко нє ма добри оцени, ми ходзиме вадзиц ше з наставнїками, лєбо му плациме приватни годзини. Значи ми плациме цошка цо дзецко нє посцигло. Лєм же би у кнїжочки були шицки петици. А нєсвидоми зме же так доставаме особу хтора нє ма жаданє учиц – гвари Александра.

Треба роздумац и о тим же нє кажде дзецко ше сце потрудзиц и учиц, бо видзи же його парняки до добрих оценох доходза на други способ. Тераз ше вельо бешедує и о тим же треба вецей педаґоґох и мотивованих наставнїкох. А питанє чи бизме з тим достали тото цо очекуєме.

ЧЛОВЕК НЄ МОЖЕ БУЦ ОСТРОВО

Александра Виславски у своєй вецейрочней роботи як воспитач сама почувствовала потребу же би ше обучовала. Одлучела ше за Монтесори методу прето же нас вона учи животним схопносцом. У Предшколскей установи „Дюрдєвак” у Дюрдьове запровадзує тоти методи и резултати барз добри. Прето одлучела же би и у Основней школи „Йован Йованович Змай” орґанизовала трибини за родичох, прето же им потребни одвити и ришеня котри мож запровадзиц у каждодньовим живоце.

Єдно з питаньох котре тих дньох виплївало, а котре родичи часто поставяю, то социялна интелиґенция дзецох. Александра нам и тото пробовала розтолковац꞉

– Кед бешедуєме о социялней интелиґенциї, мушиме знац же и тото треба научиц и вежбац дзецко. Одмалючка. То схопносц котру аж и даєдни одроснути людзе вообще нє научели. Мушиме дац дзецку шансу же би роздумало о своїм справованю – прецо дацо зробело, як пришло до конфликта, чи могло иншак ришиц ситуацию, и на тот способ воно розвива и вежба одношеня з другима. Нє ришенє у тим же би ше го видвоєло зоз ґрупи и же би ше припатрало на други дзеци.

Ми, як дружтво, нє маме розвиту социялну интелиґенцию, а тото обчекуєме од дзецох. Мушиме ше сами ресетовац, а з дзецми треба вельо робиц. Попри тим, треба научиц дзеци же би препознавали свойо емоциї. Дзеци хтори рошню у фамелийох дзе ше нє скрива емоциї, хтори рошню з праву любову, вельо иншаки резултати у живоце посцигую.

СТУПКА НАДРИЛЄНИХ ЦИЛЬОХ

– Бешедуйце зоз своїма дзецми, алє так же их будзеце слухац. Понукнїце им даскельо ришеня, та най сами виберу хторе ришенє за нїх найлєпше. Кед родитель дзецку поставя цилї, у двойнїстим є проблему. Кед цилї превисоки – дзецко постанє анксиозне, бо нас воно нє жада розчаровац, а тото посцигнуц нє може. Кед цилї поставиме барз нїзко – вец дзецко будзе ознова анксиозне, прето же дума же родичи сумняю до його капацитетох. Алє, кед допущиме дзецку же би себе воно поставело цилї, од трох рокох, воно научи же ученє то звладованє схопносцох. Же, наприклад, за воженє бициґли треба дакус схопносци, а за воженє авиона вецей схопносци. Кед себе сами поставиме циль вец нас цошка знука женє же бизме го витворели. Нє треба нам нїхто же би нас дрилял. На таки способ дзецко здобудзе самовоспитанє и самодисциплину цо схопносц за цали живот. На трибинох нєпреривно повторюєм родичом꞉ Нїґда сце нє запожнєли. Гоч кельо вашо дзецко ма роки, гоч до хторей класи ходзи. Треба розвивац його тирваци ментални склоп – закончує Виславскова.

На концу, кед зме уж спатрели яки нєшка модел воспитованя доминантни, опитайме ше чи наисце проблем кед дзецко ходзи босе. Чи го мушиме вожиц до школи и зоз школи, место же би зоз своїма товаришами пошло пешо. Чи го наисце мушиме уписовац на штири-пейц секциї одразу, а очековац найлєпши оцени. Чи можеме буц кус вецей з нїма и ослуховац о чим роздумую.

СЛОВО ФАХОВЦОХ

Як бешедовац з дзецми о кризних ситуацийох

Катедра за психолоґию Филозофского факултету у Беоґрадзе обявела детальни напрямки за родичох як бешедовац и поступац зоз дзецми после траґедийох котри ше случели у нашей жеми, а понукли и информациї дзе мож достац безплатну психилоґийну помоц. Тот текст обявюєме у цалосци

Як родительови, природно же чувствуєце застараносц и же роздумуєце як треба бешедовац зоз своїма дзецми о тей кризней ситуациї. Важне знац же дзеци вше приду ґу родичом кед ше сцу чувствовац безпечно, без огляду на возрост. Предкладаме вам даскельо совити котри можеце применїц кед жадаце помогнуц дзецом же би ше виборели зоз пошлїдками трауматскей подїї.

СТВАРЯНЄ ЧУВСТВА БЕЗПЕЧНОСЦИ

Основне предусловиє за дальши бешеди и указованє розличних емоцийох то обезпечованє чувства сиґурносци. Дзеци розличних возростох можу буц застарани за свою безпечносц, як и за безпечносц своєй фамелиї. Прето важне на самим початку дзеци прешвечиц же су тераз сиґурни и на сиґурним, и же ше шицки буду трудзиц зачувац їх безпечносц. Дзеци свойо обисце чувствую як сиґурне место кед швет коло нїх постанє опасни и нєпредвидлїви. У тей ситуациї добре обдумац и даяки фамелийни активносци котри можу змириц дзецко.

ОТВОРЕНА БЕШЕДА

Бешеда зоз дзецми то перши крочай котри им помогнє же би ше чувствовали безпечно и же би ше почали бориц зоз подїями котри ше случую коло нїх. О чим бешедуєце и як то гуторице завиши од возросту дзецох, алє дзеци муша знац же сце ту за нїх и же их слухаце. Найдзце вигодну хвильку за бешеду꞉ док даґдзе идзеце, шейтаце ше, под час полудзенку, лєбо после полудзенку, пред спаньом… Започнїце бешеду, алє майце на розуме же вони уж дацо чули од учительох, дружтва, медийох… Питайце ше им цо уж знаю, цо думаю о тим, як ше чувствую… Кед нє розумя ситуацию, сами буду „пополньовац пражнїни” и так звекшаю свою анксиозносц.

ОСТОРОЖНО ИХ СЛУХАЙЦЕ

Важне сцерпено, з полну увагу и почитованьом вислухац дзецко котре указало потребу бешедовац. Осторожно ослухуйце їх думки. Нє претаргуйце их и нє закончуйце їх виреченя. Дошлєбодзце им же би виражели свойо предпоставки, поставели питаня и ришели двоєня на тот способ. Майце сцерпеня кед дзецко зосце вецей раз виприповедац цо ше му случело, лєбо як ше чувствує – то у ствари способ на котри дзецко пробує зрозумиц цо ше случело.

ДЗЕЛЄНЄ ЧУВСТВОХ

Мож обчековац же дзеци буду указовац розлични емотивни реакциї на подїю, та прето важне створиц атмосферу прилапйованя, у котрей дзеци годни на вецей способи, у зависносци од возросту, виказац свойо чувства. Треба их одшмелїц у тим. Най бешедую о тим, най пишу до дньовнїка, лєбо нарисую. Обрацме увагу и на знаки стресу, страху лєбо анксиозносци. После трауматичней подїї и старши можу дожиц широки спектер емоцийох, уключуюци бес, жаль и анксиозносц. Поведзце им же тоти чувства обчековани. Справованє дзецох ше може пременїц як реакция на подїю. Можу мац бриґи зоз спаньом, пременки у апетиту и розположеню, може их болїц глава лєбо брух, можу мац бриґи зоз концентрацию, виробком домашнїх задаткох лєбо звичайних обовязкох. Таки реакциї обчековани и требало би же би ше почали поцаговац за штири до шейсц тижнї. Кед тоти реакциї тирваю длужей, то знак же треба поглєдац фахову помоц.

ИНФОРМОВАНЄ

У кризних ситуацийох, людзе часто препровадзую вельо часу патраци висти и информациї на интернету, нє лєм пре информованє, алє и прето же им то дава чувство контроли. И вашо дзеци можебуц зосцу буц информовани о нових висткох о подїї. Прето важне огранїчиц час препровадзени у провадзеню вистох и обезпечиц павзу од истих, бо нєпреривне информованє може виволац анксиозносц и вашу, и ваших дзецох. То може виволац и психолоґийни ефект на дзецко котре може задумовац же було у тей ситуациї, лєбо звекшац ризик од посттрауматично стресного поремеценя при дзецох котри дожили тоту подїю. Обовязно бешедуйце з дзецми о тим цо видзели, лєбо пречитали. Кед маю даяки дезинформациї – подзельце з нїма тото цо ше у тим моменту зна, а о чим нє постоя преверени информациї.

ЧУВАЙЦЕ СЕБЕ

Старайце ше о себе же бисце ше могли старац о своїх дзецох. Будзце им приклад як треба управяц зоз трауматичнима подїями. Отримуйце порядни розпорядок активносцох як и скорей, же бисце врацели чувство извесносци и сиґурносци. Нє плануйце барз напредок, же бисце ше нє вичерпали.

ПОМОЦ ДОСТУПНА

Кед ше ви, лєбо вашо дзеци чувствуєце преобтерховани, можебуц би було добре побешедовац о тим зоз фаховцами. Таки особи вам помогню же бисце могли предлужиц зоз поряднима активносцами. Ту адреси дзепоєдних телефонох за безплатну психолоґийну помоц꞉

Институт за менталне здравє у Беоґрадзе – 063/868-1757, 063/868-2217

Клинїка за психиятрию – 066/8300-854

НАДЕЛ – национална дзецинска линия – 116-111

Совитодавни телефон за родичох – 0800/ 007-000

Центер за менталне здравє – 011/361-2467

Центер „Шерцо” – 0800/300-303

Клинїка „Лаза Лазаревич” – национална линия за помоц адолесцентом – 0800/309-309

СОС телефон Министерства просвити – 0800/200-201.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ