Остатнї два децениї звекшовало ше число школярох у основних школох, окреме у векших варошох, а робота велїх родичох тирвала до позних пополадньових годзинох. Дзеци мушели буц сами дома. Спочатку велї школи мали потримовку Министерства образованя, та дзеци о оводох и школох и после настави оставали у предлуженим пребуваню, (боравак) дзе ше о нїх старали учителє. Там ше поробело домашнї задатки и чекало родичох. Нєшка предлужени пребуваня за основношколцох углавним приватни.
Спочатку ше на предлужене пребуванє могло раховац од першей по штварту класу, вец лєм на перши два класи, а нєшка, окрем оводох, найчастейше предлуженє пребуванє у основних школох орґанизоване лєм у перших класох. Прето нєшка маме вше вецей приватни предлужени пребуваня.
По закону дзеци нє шму буц сами дома до 12 рокох, алє пракса указала же кед нєт бабох и дїдох хтори ше стараю о унукох у тим такволаним „вакуму”, велї дзеци заш лєм сами одмикаю дзвери у обисцу и чекаю родичох док ше нє враца з роботи. И теди кед родичи приду дому, нє знаю цо перше. Полудзенок, домашнї задатки, балет, або фодбал… Дзень кратки, и кажде хто през тото прешол, добре зна о чим слово.
И праве теди кед ше нє знало цо з дзецми, почали ше отверац приватни пребуваня и едукативни центри хтори були присподобени потребом сучасней фамелиї и дзецом, же би цо квалитетнєйше напредовали, а вечар родичи нє мали бриґу чи шицки обовязки позакончовани. Обовязка родичох привесц дзецко до пребуваня, и присц по ньго, шицко друге пребераю заняти, учителє, воспитаче, наставнїки…
У ПРЕБУВАНЮ РОБОТА ЦАЛКОМ ИНШАКА
Оля Яковлєв, професорка руского язика и литератури, у Новим Садзе остатнї 15 роки учителька нашим дзецом хтори наставу по руски уча факултативно. Окрем Олї , исту тоту роботу окончує и Ана Мария Рац. И гоч то нє класична настава хтору маме по школох дзе ше по руски учи од першей по осму класу, Оля и Ана Мария добре знаю цо и як робиц з новосадскима дзецми хтори ходза на руски язик. Лєм нєдавни барз добри успихи новосадских школярох на Републичним змаганю з мацеринского язика указали же труд и закладанє и єдних и других нє бул даремни.
Врацаме ше на предлужене пребуванє у хторим праве учителька Оля ма седемнацрочне искуство.
-По законченей Рускей катедри, достала сом роботу як сотруднїк у настави у приватним пребуваню „Свитац”, нєшка Основней школи у Сримскей Каменїци. Була сом три днї на пробней роботи и прията сом. То цалком иншака робота кед постої нєпоштредни контакт з дзецми, кед ше дзецку индивидуално приступа, и можем повесц же сом вельо понаучовала, а окреме цо функционує, а цо нє. Любела сом таку файту роботи з дзецми и було то єдно вельке искуство. Роки преходзели, у медзичаше сом почала робиц и з нашима, рускима дзецми по новосадских школох, алє з рока на рок у класох их було вше менєй. Нє бул то подполни роботни час, и я одлучела закончиц и Учительски факултет и мастеровац. Удало ше ми шицко цо сом задумала, и мойо власни дзеци росли, и пред даскельома роками сом почала роздумовац о приватним пребуваню хторе сом и отворела пред пейцома роками. То Едукативни центер у хторим сом перши рок сама робела, а вец прияла и пайташку, дипломованого филолоґа, хтора задлужена за сербски язик, хтору оддавна познам и добре сотрудзуєме. Окрем нєй занята и учителька з математики, а маме и професорох зоз анґлийского, нємецкого и русийского язика, гоч то нє обовязне. Добри зме тим, тим з искуством, а робиме з дзецми од першей по пияту класу. Годзини з язика тримаме по потреби, а пририхтуєме и матурантох за стредню школу – гвари Оля хторей у плану прешириц двор зоз тереном за одбойку и столним тенисом.
ДЗЕЦИ ЖАДНИ БАВИСКА
-Пракса нам була каждого пиятку по закончених обовязкох хтори достали у школи, пойсц до биоскопу, на вилєт, або до парку. Шицки понагляли, бо ше каждому ишло вонка и попри тим же ту у нашим Центру маме дворик и можеме висц вонка на воюдух. Дзеци ше сцу и бавиц и ми то знаме, та тото и практикуєме, и гоч приходза зоз седем школох, дружа ше медзи собу и помагаю єдни другим. Вони єден “мали швет” и то наисце крашнє видзиц. Вони ту длужей як дома и нє раз ше ґу мнє озву зоз словами мамо, мамо… И гоч сом вистата, видзи ми ше же сом нє, окреме на розходзе з тима меншима, кед ше облапиме, кед змахнєме єдни другим и док ми гуторя же приду и ютре. А кед знам же хто ше пред пейцома роками уписал, и по нєшка нє виписал, а уж ми ше з тих дзецох опитали чи можу приходзиц и у шестей класи гоч пребуванє лєм по пияту, то ми якеш потвердзенє же добре робиме. И родичи на мире. То видзим и по тим же спочатку нєпреривно волали, а тераз кед им ше дацо опитам вше ми гваря же най будзе так як я повем. То тото цо и мнє и нам шицким дава моци робиц так и надалєй. Дзеци нам добри и гоч робота наисце зна вичерпац, добре тото кед видзиме як ше нам уложене каждодньово враца – гвари на концу Оля Яковлєв.
НЇТКА З РУСКОСЦУ
Док робела у предлуженим пребуваню „Свитац”, Оля Яковлєв паралелно отримовала факултативну наставу з нашима рускима дзецми у школох у Новим Садзе, а вєдно з учительку Ана Марию рихтала их и за нашо дзецински манифестациї. И вше патрела у дачим ше усовершиц, цошка нове научиц. Окрем законченого Филолоґийного и Учительского факултету, наша Яковлєвова закончела и даскельо курси, и у рукох нєшка ма даскельо сертификати за бабкарство, НТЦ програму и друге. З нашима рускима дзецми у Матки орґанизовала и бабкарску секцию, з хторей вишли три представи „Судзенє домашнїх животиньох”, „Кандур у чижмох”, а „Медведзова женїдба” знята и за дзецинску руску програму РТВ.
– И попри тим же нєшка нє мам тельо школи з рускима дзецми як цо сом мала на початку, барз ше цешим кед пойдзем на годзину и кед их видзим же пришли и попри громади своїх обовязкох. Думам же нїґда нє прервем тоту нїтку з рускосцу, наисце ми є барз важна и нє любела бим остац без нїх – гвари Оля.
КВАЛИТЕТ НА ПЕРШИМ МЕСЦЕ
У Предлуженим пребуваню “Зона знаня”, Оля Яковлєв ше остарала о фаховим тиму хтори з дзецми роби домашнї задатки, помага дзецом звладац нове ґрадиво, пририхтує их за контролни задатки и одвитиваня. Дзеци ше и одводзи и доводзи зоз школи, а у пребуцаню и єдза. Ту и простор за додатни активносци, друженє и бависко, креативни роботнї и одпочивок. Учителька гвари же би ше можебуц ламала чи войсц до тей приповедки чи нє, кед би за собу нє мала драгоцине искуство.
– Без того цо сом научела през роботу док сом и сама робела у пребуваню, думам же бим нє могла. И того чого ше тераз притримуєм, резултат мойого искуства. У нашим пребуваню нє вельки ґрупи дзецох, з хторима робиме. Квантитет нє шме надвладац квалитет. О тим роздумуєм и того ше тримам – гвари Яковлєвова.
