Важне и слухац и добре чуц

автор в. вуячич 19. авґуст 2022

Сучасни живот коло нас вше гласнєйши. Гласна музика зоз сушедного квартеля нам вше завадза и знаме ше опитац як тим цо су у квартелю, нє завадза таки галайк. На улїци одскочиме кед нам за хрибтом дахто у авту записка, а и телефони нєшка иншак бренкаю як дакеди. Будинки ше будує на каждим углє, а вельки машини по цали дзень дудня… Кельо тото шицко уплївує на наш слух и кеди треба пойсц до дохтора и превериц же чи добре чуєме?

Накадзи обачиме же нє чуєме добре, лєбо же нє розумиме цо нам собешеднїк гутори, треба пойсц до дохтора и превериц слух. Сучасни слухни апарати можу надополнїц очкодовани слух, алє и зопрец дальше траценє осету слуха. Часто ше знаме однїмац и нє припознавац же маме даєден проблем, окреме кед ришенє нашого проблему подрозумює ношенє рижних реквизитох як цо то окуляри, слухни апарати и подобне. Алє шицко то видумане же би нам олєгчало каждодньове функционованє. Велї нєприємносци у комуникациї, кед нам очкодовани осет слуху, можеме ришиц и зоз ношеньом слухних апаратох, хтори нєшка наисце єст вельо файти и лєгко ше их хаснує.

МЛАДИ ВШЕ СЛАБШЕ ЧУЮ

Дефектолоґ сурдолоґ Єлена Чулибрк на Факултету за специялну едукацию и регабилитацию у Беоґрадзе закончела напрям Специялна едукация и регабилитация глухих и наглухих особох, занята є у компаниї „Авдиовокс” (Аudiovox) у Новим Садзе, як реґионални менаджер за Войводину и гвари же вше младши особи маю бриґи зоз слухом и хасную слухни апарати.

Єлена Чулибрк

– Пред шеснац роками кед сом почала робиц, на препатрунки нам приходзели старши людзе, поведзме було им 70 и вецей роки и евентуално було младших хтори од народзеня мали очкодовани слух, та им требало з часу на час заменїц апарат. Медзитим, остатнї 7-8 роки приходза вельо младши людзе. Думам же причина тому же жиєме у гласним швеце, вельо єст галайку, шицко гласне, будовалїща вшадзи коло нас, телефони иншаки… – почина нашу розгварку о слухних апаратох сурдолоґ Єлена Чулибрк.

На питанє цо то очкодованє осету слуха Чулибркова потолковала же нам слухни клїтинки змесцени у часци уха хтору воламе шлїмак – на початку змесцени високи фреквенциї, а вец глїбши фреквенциї. Перше страдаю тоти високи фреквенциї та прето очкодованє и почина так же чуєме же хтошка ту, коло нас цошка бешедує, алє нє розумиме собешеднїка. То прето же страдали високи фреквенциї, а клїтинки хтори раз скапу вецей  нє мож врациц.

– Як сом закончела факултет почала сом робиц у „Авдиовоксу”, и ту робиме дияґностику, алє и предаваме слухни апарати. При дияґностики, лєбо авдиометриї, кед дахто придзе на препатрунок вше перше препатриме уха же бизме видзели чи шицко як треба, чи дацо нє заткане, чи нєт инфекциї, чи нєт у уху дацо цо нам будзе завадзац у дияґностики. Кед ту обачиме же дацо нє як треба, особу посиламе до оториноларинґолоґа же би ше тото вилїчело, и аж вец робиме далєй дияґностику, односно авдиометрию. То випатра так же ше шедзи у кабини зоз слухалками на ухох, а ми пущаме одредзени тони и особа нам дава знак кед чує тон хтори пущаме до слухалкох. Тони хтори пущаме рижни, а и нє єднаки су гласни. Кед тоти резултати указую на очкодованє слуха, вец совитуєме ношиц одредзени слухни апарати, хтори ше одредзує спрам стану слуха, алє и спрам особи хтора таки апарат будзе хасновац – толкує Чулибркова.

ДИҐИТАЛНИ СЛУХНИ АПАРАТИ

Од нашей собешеднїци дознаваме же скорей слухни апарати були вельо иншаки. Трима ше же перши апарат була труба, односно сама рука, бо ше так збивало звук и посилало го до уха, та ше так змоцньовало звук. Технолоґия з роками наисце напредовала, та тераз и слухни апарати диґитални. Намесца ше их компютерски и прилагодзує ше их ґу каждей особи окреме. Алє сурдолоґ Єлена наглашує же тото шицко лєм початок регабилитациї. Кед ше пороби дияґностику, и направи вибор апарата, яки одвитує ґу потребом особи хтора го будзе ношиц, аж вец почина єй робота, односно регабилитация. Кед дахто ма очкодовани слух муши ше знова звикнуц же чує шицки тони, муши научиц слухац же би мозоґ ознова препознавал звуки хтори длуго нє чул, бо дакеди досц лєм три тижнї кед ше нє чує же би ше мушело ознова учиц слухац.

– На факултету зме мали вельо пракси и медзи иншим и таке же зме себе заткали уха на єден дзень же бизме похопели як ше чувствую особи хтори нє чую, бо то нє лєм физичне препреченє, алє и психична бариєра. А най нє споминам же єст людзох хтори занєдзбую слаби, лєбо очкодовани слух, та прейдзе и вецей роки док нє поглєдаю помоц. Прето тот процес регабилитациї може тирвац од даскелїх тижньох до даскелїх мешацох. Узвичаєне нам же особа хтора достала хасновац апарат после даскелїх тижньох ознова приходзи же бизме бешедовали о упечаткох. Вец им ознова толкуєме як треба апарат хасновац, а кеди го нє треба хасновац, гоч би було найлєпше вше го хасновац, окрем кед ше купаю лєбо шпя. Треба часу же би ше мозоґ звикнул же ма константну слухну стимулацию и же би ше чловек звикнул же знова чує шицки звуки – толкує Єлена Чулибрк и предлужує же кед очкодовани обидва уха, вец треба мац на каждим уху апарат, бо нє мож добре чуц лєм на єдно ухо. Знаю людзе повесц же им досц лєм єден слухни апарат, односно лєм на єдно ухо, алє то як кед скакаце на єдней ноги, або патрице лєм на єдно око. Нєт ровноваги, та шицко цага на єден бок.

Сурдолоґ Єлена Чулибрк пояшнює же єст апарати хтори ше кладзе за уха – заухни и тоти цо ше кладзе до уха – канални, а з оглядом на тото же яке очкодованє слуха, так ше прави и вибор апарата. Канални апарати найменши и кладзе ше их лєм до каналу, до уха. Перше ше вежнє оцисок уха, апарат ше направи по димензийох того уха и положи ше го до уха. Вон дакус комфорнєйши, бо нє стої на уху, алє єст дакус чувство же цошка єст у уху. Медзитим, цала електронїка у уху, слухни апарат ше состої зоз микрочипох, а його основни часци то – змоцньовач, звучнїк и микрофон.

– Скорей бул по єден звучнїк и єден микрофон, а тераз єст и два-три микрофони у єдним апарату, та ше и природнєйше чує. Алє тота електронїка углавним роби на батериї, та ше часто зна и погубиц, бо є у завартим каналу, а ухо нє сухе, окреме кед дахто ма чувствительнєйши уха и частейши инфекциї. Правилне отримованє апарата значи же кажди раз кед ше апарат знєє треба го очухац зоз суху рендочку и приходзи ше ґу нам голєм раз до рока на контролу, та го ми чисциме – толкує дефектолоґ сурдолоґ Єлена Чулибрк. Вона надалєй описала и заухни апарати, хтори тиж єст вецей файти. Класични апарати вецей нє таки вельки яки були дакеди,   дискретнєйши су. Апарат ше кладзе за ухо, а єдна часц хтора наволана – олива, идзе до уха. Тоти апарати лєгчейше отримовац, прето ше их и понука старшим людзом, бо часц хтора за ухом защицена, а тоту часц цо стої у уху мож зняц и очисциц зоз дезинфекцийнима средствами. Ґу тому єст ище єдна файта апаратох, наволана мини райт (RITE) модели – єдна часц ше кладзе за ухо, а єдна часц зоз електронїку идзе до уха цо дискретне и совитує ше особом хтори углавним добре чую глїбоки тони, алє им очкодовани високи тони та чую, алє нє розумя бешеду. Вибор апарату идзе индивидуално спрам особи хтора го будзе хасновац.

НЄ ЗАНЄДЗБАЦ КЕД ДЗВИНЇ У УХОХ

Кед очкодовани високи фреквенциї нашого осету слуха може дзвинїц у ухох. Но, по словох нашей собешеднїци, воно нє вше вязане зоз очкодованим слухом. У ситуацийох дзе очкодованє слуха настало наприклад пре слухалки, пре гласносц у фабрикох, пре машини на будовалїщох, при майстрох хтори хасную вартачки, брушачки, а нє хасную защитну опрему, зна ше зявиц очкодованє слуха на високих фреквенцийох и вец дзвинї у ухох.

– Кед дзвинї у ухох пре очкодовани слух тиж ше препоручує хасновац слухни апарат, бо вон окрем же змоцнює тоту фреквенцию дзе дзвинї ма и тинитус потримовку, а то кед у слухним апарату намесциме же би апарат мал и природни тони як плющанє (шум) габох, плющанє води, сущанє лїсца, хторе релаксує и нє завадза як кед дзвинї – бешедує сурдолоґ Єлена и додава же раз очкодовани слух нє мож врациц, алє слухни апарат ма два функциї, та окрем же злєпшує слух же бизме лєпше чули, вон и стимулує слух же би очкодованє нє було векше.

БАРЗ ВАЖНЕ ДОБРЕ ЖУВАЦ

Дефектолоґ сурдолоґ Єлена Чулибрк гвари же тоти мали слухалки цо ше их кладзе до уха нє треба хасновац. Вони физично нє приємни и нє прилагодзени ґу уху. Було би добре вообще их нє хасновац, а кед дахто  муши пре роботу, вец би було лєпше хасновац слухалки цо ше кладзе на уха, як тоти цо иду до уха. Медзитим, треба мерковац и намесциц так гласно же би тот цо слуха на слухалки чул и тото цо ше случує доокола коло нього.

– Гвариме же би требало буц гласне коло 40 децибели, а то таке гласне же можеме чуц и того цо коло нас бешедує, нє мушиме ми розумиц и концентровац ше, алє треба препознавац звуки коло нас. Кед ше шейтам, часто стретам младих зоз тима малкима слухалками у ухох и аж и я чуєм музику яку слухаю, а то барз нє добре и барз очкодовює слух. Можебуц, ми тераз нє маме чувство же слабше чуєме, алє о пейц до дзешец роки почувствуєме пошлїдки. Будземе чуц, алє нє и розумиц, цо перше спозоренє же цошка нє як треба. То таке як кед окуляри нє очухани, та нє ясна слика – гвари дефектолоґ Єлена Чулибрк.

Инфекциї хтори настаню  после купаня на базену Чулибркова гвари же су нє таки опасни. То запалєнє вонкашнього уха и звичайно ше лїчи зоз капками, лєбо ше уха вимива у дохтора. Маме чувство як да зме под воду, алє окрем же таки инфекциї знаю длуго тирвац, углавним нє очкодовюю слух. Медзитим, вона спозорює же инфекция штреднього уха найчастейше ше зяви кед нам заткани нос и кед ше зоз носа секрет злєє до уха. Кед ше така инфекция зяви раз, або два раз у живоце то нє таке страшне, алє кед таки инфекциї части можу спричинїц и очкодованє слуха.

– Жадам наглашиц же палїчки за уха нє треба хасновац. Вони за чисценє вонкашнєй часци уха, бо малим дзецом ушка мали и нє можеме ухо добре поуцерац зоз ручнїком. Єден дохтор гварел же ше нїч менше як локец до уха нє кладзе – потолковала сурдолоґ Єлена Чулибрк и додала же єст спреї на бази маслинового олєю, та кед ше раз тижньово напирска до уха, спрей обложи цали ухов канал зоз олєйом и вец звишок уховей масци сам виходзи. Ухов канал нам природно идзе на долу, а видлїца повязана зоз уховим каналом и кед жуваме, лєбо бешедуєме, та звишок уховей масци природно виходзи. Ухова масц муши буц у уху, бо вона бариєра же би до уха нє вошли часточки з вонка.

Тиж барз важне, по словох нашей собешеднїци, добре жувац и гоч ше нєшка дзецом мало дава жувац, та окрем нє здравих зубох, нєрозвитей бешеди, и подобне, дзеци маю и заткани уха пре ухову масц хтора природно нє вишла. Кед добре жуваме, вец ше уха природно вичисца и то природни процес чисценя ухох.

ЧУЦ И РОЗУМИЦ

Дружтвено-одвичательна акция пошвецена особом зоз очкодованим слухом „Чуц и розумиц” першираз порушана 2012. року остатнї тидзень у септембру, з нагоди Шветового тижня глухих и наглухих особох и представя гуманитарни проєкт компаниї „Аудиовокс”, хтора и ґенерални заступнїк шветового лидера у продукциї слухних апаратох данскей компаниї „Отикон”.

Основна активносц у рамикох акциї „Чуц и розумиц” друженє дзецох зоз вецей городох хторим очкодовани слух, а орґанизую ше и безплатни преверйованя слуха.

Зоз тоту акцию жада ше помогнуц дзецом хтори слабше чую же би ше нормално, як и други дзеци, интеґровали до нашого дружтва.

Того року акция будзе орґанизована у Новим Садзе 24. септембра.

(Опатрене 138 раз, нєшка 1)