Владимир Гаргаї з Нового Саду, дипломовал на Медицинским факултету, а специялизацию з ортопедиї и трауматолоґиї закончел 2006. року у Клинїчним центре Войводини. Преподавал на велїх Конґресох и семинарох у жеми и иножемстве, автор є числених фахових роботох з обласци ортопедиї и трауматолоґиї. Його узша специялносц то охореня клубох, укладанє тоталней протези клуба, зламаня карлїчного персценя и ставца клуба, як и калїченя, деформитети и охореня ставцох и талпох. После 20 рокох у державней служби, нєшка роби у приватней пракси. Заняти є у общим шпиталю NEW Hospital у Новим Садзе
Ище як студент медицини, док рихтал испит зоз гирурґиї, Владимира найбаржей прицагла ортопедия. Теди нє могол знац же ше єдного дня, праве у тей обласци будзе усовершовац, а на концу тото и робиц, бо як и сам гварел, єдно то сон, а як и кадзи живот одведзе, то заш друге.
Владимир Гаргаї бул єден з найлєпших студентох, достал специялизацию и пошол на Институт до Сримскей Каменїци, на гирурґию першох дзе теди бул потребни анестезиолоґ. Достал и папери за специялизацию з анестезиолоґиї, алє ше му тото нє барз пачело.
–То нє було тото цо я сцел, а сцел сом гирурґию. Пошол сом з Каменїци до Клинїчного центра на общу гирурґию и волонтирал сом. О даскельо днї пришла секретарка тедишнього директора повесц ми же ме вола професор Янїч. Такповесц, вигнали ме зоз сали же би професор Янїч нє чекал. Бул познати, барз почитовани фаховец. После кратшей розгварки при упознаваню, знаюци же ми ше пачи гирурґия, гварел же ма два шлєбодни места за специялизанта з ортопедиї. Нїяку вязу сом нє мал, нїхто нє волал, нїяки контакт сом з нїм нє мал. Нє верел сом же то можлїве, же ми од цалей гирурґиї хтора ма 8 або 9 обласци, ортопедия будзе понукнута. Такой сом прилапел и, гоч ми гварел же мам часу мешац роздумац чи тото сцем, лєдво сом дочекал пияток того тижня кед сом рушел на ортопедию, пойсц до його канцелариї и повесц му же бим нє чекац, же то тото цо ше ми пачи и цо сцем, кед же ше вон з тим склада – приповеда др Гаргаї.
УСОВЕРШОВАНЄ И РОБОТА
Специялистични испит з ортопедиї Владимир Гаргаї положел 2006. року, докторску дисертацию одбранєл 2012, а цали час тото робел, одходзел на усовершованя, семинари и сходи у нас и у иножемстве. Автор є и коавтор числених роботох з узшей фаховей обласци з котру ше занїма, бул ментор дипломцом на Медицинским факултету, як и член даскелїх комисийох кед слово о здравственей защити, алє и здравственого осиґураня на покраїнским и републичним уровню. Найдлугши час, скоро 20 роки бул заняти у Клинїчним центре Войводини.
– Ортопедию любим прето же нєт два исти случаї, а поготов кед слово о трауматолоґиї, о зламаних косцох, то вше иншаке. Любим оперовац карлїци, бо то наисце велька гирурґия и часто тоти цо маю зламану карлїцу, вони покалїчели и друге окрем нєй. То фина гирурґия, полна виволаня, источасно и чежка, бо кревово судзини и шицки нерви за ноги преходза блїзко коло карлїци и муши ше барз мерковац пре саму чловекову анатомию.
У Клинїчним центре сом часто оперовал, а за тото сом подзековни професорови Миланкови, хтори 2008. року гварел же будзем робиц карлїци. Я прилапел. О рок сом бул у Паризу на найпознатшим курсу на швеце за карлїци, и так то почало – гвари др Гаргаї, бешедуюци и о тим же у Сербиї єст мало тих цо таке робя, оперую карлїци. Лєм єден младши колеґа хтори зоз нїм робел, и хторого уведол до роботи, роби у Клинїчним центре Войводини и ище єден ортопед у Нишу хтори пред пензию, а за цалу Сербию, то барз мало.
– Нажаль, найвекше число зламаних карлїцох ше у нас лїчи нєоперативно, цо у швеце нє актуалне уж 20, та и 30 роки. Стандард постал же ше поламани карлїци оперую, же ше кладу шруби, плочи… Пре тото же ше велї пациєнти у Сербиї лїча без операциї, наставаю вельки инвалидитети. То векшина млади людзе хтори дожили транспортни нєщесца, нє можу шедзиц, ходзиц, стац. То у нас проблем и думам же нєт анї политичней дзеки же би ше то пременєло. Министерство здравя би мушело препознац тот проблем, тє. нєдостатки при лїченю тих пациєнтох, же би ше младих дохторох посилало на специялизациї, отворело даєден Центер дзе ше почнє з тим робиц – наглашує наш собешеднїк и надпомина же Сербия муши мац найменєй 10 ортопедох, хтори робя лєм карлїцу, а єст их двоме, та и кед рахує и колеґу з Нишу, то барз мало. Лєм на подручу Войводини калїченя у єдним року тей файти єст од 150-200, а оперує ше 20, 30 пациєнтох.
ПРЕХОД ДО ПРИВАТНЕЙ ПРАКСИ
– Док сом робел у Клинїчним центру, бул сом єден час управнїк ортопедиї. Мал сом теди 45 роки и добру комуникацию зоз шицкима, нє мал сом звади, алє нє пошло шицко так як сом задумал. Пред пейцома, шейсцома роками почало ше иншак робиц у ортопедиї, та и имплантациї, итд … То барз чежко ишло, бул барз вельки одпор при дохторох, а я их нє могол нагнац же би то робели. З другого боку сом бул одвичательни же вони то нє робя. Нє могол сом мирно спац, знал сом же одвитуєм за тото и же держава, здравствена инспекция, або Министерство здравя, фонд на мнє рахую, за тото сом одвичательни, а я нє можем нїкого нагнац. Пришло аж по тамаль же сом даскельо раз сцел задзековац на функциї. Нє сцели ме розришиц места управнїка, и кед сом видзел же нє мам кадзи, дал сом одказ.
ЛЄГЧЕЙШЕ РОБИЦ КЕД ЄСТ УСЛОВИЯ
Владимир Гаргаї уж скоро рок роби у Общим шпиталю NEW Hospitalу Новим Садзе. То наймладши, найновши приватни шпиталь у Войводини, сучасни є, правени по найновших стандардох, а условия совершени. У шпиталю облапени шицки конари медицини, єст добрих специялистох, а кед слово о ортопедиї, седемцме ортопеди робя у шпиталю, од хторих лєм Владимир стаємно заняти. Велї дохторе з рижних обласцох паралелно робя и у державних здравствених установох и у спомнутим шпиталю.
– Прешол сом до приватней пракси, нє оперуєм так часто як док сом робел у Клинїчним центру, алє кажди мешац мам даскельо операциї. Условия за роботу шветово, безпрекорни. Сали модерни и єст шицко цо нам, дохтором важне, а окреме же би ше зменшала шанса за даяки компликациї, поготов за инфекцию, хтора найгорша компликация у ортопедиї. Статистику победзиц нє мож, но, з другого боку, у Клинїчним центру сом нє могол зробиц тото цо сом ту зробел, уведол, а то, медзи иншим, пририхтованє пациєнтох за операцию. Обовязно ше пациєнтом бере брис з носа, купанє зоз шампонами хтори дезинфикую скору и зменшую шансу за инфекциї тиж обовзяне, а у сали стерилни воздух уходзи на оперативне место. Шицко ту маме и мож лєгчейше робиц – гвари Гаргаї.
Остатнї час дохтор найчастейше оперує штучни клуби, и лїчи деформитети на талпох и скочних ставцох. Нїхто ше, нажаль, з тим нє занїма лєм вон у приватним шпиталю и його колеґа у державним. А праве скочни и ручни ставци, гвари, людзе найчастейше калїча.
– Нєт чловека хтори нє витхнул ногу або руку, а ту вше важни лиґаменти, нерви хтори ше потарга, бо праве вони охабяю пошлїдки. Млади би мушели о тим баржей роздумовац кед починаю дацо нагло робиц, интензивно вежбац, а пред тим су физично нє порихтани. Старши людзе би требали препатриц яка им хрупка, же би достали даяки суплементи, физикални третмани, же би тота хрупка дакус змоцнєла и же би ше спомалшело єй препаданє. Вшелїяк же важна и порядна контрола на остеопорозу, преверйовац гусцину косцох, же би нє були мегки и лєгко ше зламали. То барз добра превенция, гоч то велї нє робя, нє болї, а вельо значи – гвари на концу дохтор Владимир Гаргаї.
У КАНАДИ СОМ ВЕЛЬО ТОГО НАУЧЕЛ
Бул сом у швеце пре гевто цо ме интересує – карлїца, талпи и ставци. Найвекши упечаток на мнє охабело путованє до Канади. Слово о “Стипендиї Аница Битенц”, порушал ю ортопед Словенєц, др Иґор Битенц хтори 50. рокох пошол до Канади. З канадску ортопедску асоцияцию ше порадзел же би була основана фондация за едукацию младих ортопедох з тедишнєй Югославиї, а наволана є по його мацери Аници Битенц. Каждого року там одходзел дахто з реґиону, а кажди треци рок ишол дахто зоз Сербиї. Пошол сом там 2009. року и бул три тижнї. Там ми “отворели очи” коло даєдних стварох. Бул сом на операцийох и вельо сом научел, a вец сом предлужел и далєй ходзиц на семинари, же бим себе у глави розбистрел тото цо ми нє було ясне. Нормално, мам контакт и з людзми хтори то робя у окруженю, окреме кед ше зидземе на Конґресох дзе бешедуєм и я и вони. Приходза вони ту, и я одходзим там, помагаме єдни другим и вше кус вецей научиме од того цо знаме – гвари Владимир Гаргаї.