Же би дахто постал доктор наукох просеково му треба коло 10 роки пилней роботи, ученя и одреканя. Єдна з нїх и Лидия Фодор хтора докторску дисертацию нєдавно одбранєла на Природно-математичним факултету (ПМФ) Универзитета у Новим Садзе. Информатика обласц до хторей ше „зачирела”, и задовольна є же ше коцочки поскладали праве так як треба.
-Наука ме почала интересовац ище на мастер студийох, и було ми природне предлужиц по тей драги. Дзекуюци тому научела сом вельо того нового, упознала фаховцох зоз моєй обласци и путовала по Европи.
Тема дисертациї була „Анализа и имплементация класи алґоритмох за дистрибуировану конвексну оптимизацию: Евалуация перформансох и характеристикох на практичних ХПЦ кластерох” – толкує Лидия и предужує же фокус дисертациї бул на одредзеней ґрупи алґоритмох хтори ше имплементує так же би на компютерским кластеру робели паралелно.
-Нєшка постої потреба же би ше обробело вельки количества податкох на основи хторих ше достанє хасновити заключеня. Же би ше то посцигло потребни алґоритми машинского ученя, хтори можу швидко робиц же би тот процес бул ефикасни.
Думам же наука барз важна же би ше и индустрия могла правилно розвивац, наука поставя основи, и можем повесц же ми була то главна мотивация кед сом до нєй кус глїбше вошла.
БУЛА ЛЄМ КУС СТАРША ОД СВОЇХ СТУДЕНТОХ
Од 2014. року Фодорова асистентка на Катедри за информацийни технолоґиї и системи на Природно-математичним факултету дзе тримала вежби. Од теди по нєшка ше вельо того пременєло. Перше, як гвари Фодорова, пременєла ше и вона сама.
-Спочатку сом патрела хтори то найлєпши способ за отримованє вежбох, а же бим була цо яснєйша и нтересантнєйша. Припознавам, нє було лєгко, бо сом була лєм кус старша од студентох. Но, думам же ше ми заш лєм удало розвиц коректне одношенє и добре сотруднїцтво зоз студентами – гвари вона, а так думаю и студенти.
Кед ше влонї у юнию означовало дзень ПМФ-а, того дня додзельовни награди професором, асистентом, сотруднїком, студентом за посцигнути резултати и за заслуги. По оцени студентох Лидия Фодор наградзена як найлєпши сотруднїк асистент на Департману за матеметику и информатику.
-Нєсподзивала сом ше кед ми явели, и я наисце патрим буц од цо векшей помоци студентом, окреме кед слово о ґрадиву. Мило ми же то вони препознали. Можем лєм повесц же любим тоту роботу и думам так предлужиц. По єшень бим требала мац званє доцента, и далєй будзем робиц у настави, лєм тераз як професор.
НА ИНФОРМАТИКИ ВШЕ КВОТА ПОПОЛНЄТА
Природно-математични факултет Универзитета у Новим Садзе факултет з найвекшим числом проєктох, а наставнїки и науковци найцитиранши на Универзитету у Новим Садзе. И попри тим и фантастичней опреми хтора часц лабораторийох, уж длугши час велї напрями на нїм нє у верху на лїстини жаданьох будуцих студентох.
И наша собешеднїца потвердзує тот факт:
-Правда же природни науки нє барз популарни остатнї час. Думам же то пре скромни можлївосци за доставанє роботи после дипломи. Та заш лєм, математика и информатика винїмки. Хто тото студира, барз лєгко достава роботу, а познате же велї нашо студенти уж на трецим року студийох починаю и робиц. Бешедовала сом вельо о тим зоз школярами док сом робела у школи, алє вони були специялне оддзелєнє за информатику, або математику, так же уж були опредзелєни. Алє, ширше патраци, школяре ше масовно, поведзме, нє уписую на математику пре предрозсудки о нєй. Познате же одвше важело же математика „баук” цо поправдзе нє так, алє постої думанє же то барз чежко. Кед слово о информатики, нам на факултету скоро вше пополнєти квоти за упис, и думам же ту нєт таки проблем. Мойо думанє же кажде треба же би шлїдзел власни афинитети. Барз погришно нагваряц школяра хтори ма афинитет ґу дружтвеним науком же би уписал природни и наспак. Без огляду на популарносц информатики, треба же би ше на ню уписали тоти цо думаю же годни цали живот тото и робиц. З другого боку, тим цо би ше любели уписац гоч на математику, а гоч на информатику, а маю страх же то чежке, совитовала бим най ше одважа, бо зоз вредну роботу и упартосцу шицко мож посцигнуц – твердзи Лидия хтора єдна з малочислених студентох хтора мала стипендию и позарядово високи успих док студирала. Єден час паралелно робела и на факултету и у школи.
РОБОТА У ҐИМНАЗИЇ
-Три роки сом преподавала информатику у новосадскей Ґимназиї „Йован Йованович Змай”, алє вецей нє робим, бо сом видзела же ми то нє задовольство и виволанє. Баржей ми одвитує динамика на факултету, думам же школа нє за мнє. Потребне вельо векше напруженє же би ше дзеци змирели и провадзели наставу у одношеню на саме ґрадиво. Вшелїяк же и тота робота мала добри боки и красни хвильки, дзеци ми були барз мили, а дзепоєдни з нїх тераз студенти при нас на факултету. Алє тота робота у школи єдноставно, нє моя драга.
Оставам на факултету, плануєм и далєй робиц и доприношиц науки, и гоч ше ми улога кус пременї, прицагую ме подобни теми. То тото цо любим и верим же предлужим започате – гвари на концу Лидия Фодор.
И ВАЛАЛ И ВАРОШ
Под час студийох Лидия жила у Новим Садзе, а кед почала робиц, одлучела же будзе путовац.
-Нови Сад красни варош, алє я себе нє видзим у варошу, волїм менши штредок, у нїм мам мир, можем попиц кафу на дворе, окреме кед красна хвиля, нє одвитує ми константна гужва и галайк у варошу. Дзечнє пойдзем до Нового Саду, алє ше вше любим врациц до свойого дому. Озда сом баржей за валал вязана, и припознавам, одвитує ми тот баланс медзи двома крайньосцами. Кед сцигнєм дому, отворим капурку, а там мойо: родичи, донєдавна то була и моя баба, а там и моя пара – гвари Лидия.
НЄТ ЗАМЕНИ
У розгварки о роботи на факултету Лидия бешедує о тим же ше вельо того пременєло кед настала позарядова ситуация 2020. року пре вирус корону. Два роки ше наставу тримало онлайн и то значело цалком иншаки приступ и пририхтованє.
-Тераз зме ше врацели на класичну форму настави, алє и далєй мож обачиц пошлїдки. Шицко мож покончиц найлєпше як мож, алє нє мож заменїц директну комуникацию зоз студентами – гвари Лидия.
А ОКРЕМ НАУКИ?
Вона чита, пестує квеце, шиє, люби буц у природи и як и велї млади, дружиц ше з милима, з приятелями…
-Кед читам, найчастейше то дацо зоз психолоґиї, популарней психолоґиї, а од лєгчейшей литератури то романи и трилери. Окреме любим романи Ґийома Мусоа, а од популарней психолоґиї упечатлїви ми роботи Робина Шарми, Джо Диспенци и други… Остатнє цо сом пречитала то Розгварки з Богом од Нил Доналд Волша… Интересантна кнїжка…
