Ефикасна система подрозумює и права, и обовязки

автор ред, фото с. палєнкаш 11. септембер 2016

Семинар за фахове усовершованє хореоґрафох и танєчнїкох з наших КУД-ох, хтори у авґусту отримани у Шидзе, по оценох учашнїкох ше удал, понеже научене годно допринєсц ревитализованю нашого жридлового фолклору, цо и главни циль семинара. Медзитим, проблем же у Шидзе було вельо менєй учешнїкох як цо ше обчековало.

На семинару за фахове усовершованє хореоґрафох и танєчнїкох з наших КУД-ох, хтори отримани у Шидзе од 9. по 12. авґуст участвовали хореоґрафи и фахово руководителє зоз Руского Керестура, Дюрдьова, Петроварадину, Нового Саду, як и домашнї з  Шиду и Бикичу хтори провадзели часц семинара. Семинар хтори оможлївени зоз Спорозуменьом медзи АП Войводину и Прешовским самоуправним крайом у Словацкей, орґанизовал Завод за културу войводянских Руснацох зоз лоґистичну потримовку Одбору за културу Националного совиту Руснацох.  З другима словами, на найвисшим уровню кед слово о досягох културней автономиї Руснацох.

РЕАЛНИ СТАН

Плановане було участвованє 14 танєчнїкох, односно седем парох зоз каждого нашого КУД, цо би було идеалне и пре заступеносц дружтвох и пре квалитет индивидуалней роботи, алє могло буц места и за 20 особи. Медзитим, одволало ше их вельо менєй. Дзепоєдни одказали приход у остатнєй хвильки, даєдни ше анї нє приявели. На концу, осем стаємних учашнїкох – тройо з керестурского Дома култури , штверо з дюрдьовского КУД „Тарас Шевченко” и єден хтори пришол на власну инициятиву, мали нагоду „краднуц ремесло” од госцуюцих фаховцох з прешовского професийного ансамблу ПУЛЬС.

Предсидателька Одбору за културу Националного совиту Руснацох и фахова руководителька фолклорних секцийох Дома култури Руски Керестур Ґабриєла Саянкович, гвари же семинар указал яки наисце стан у роботи културно-уметнїцких дружтвох и кельо ше роби.

– Фаховец зоз познатого ансамблу Поддуклянски уметнїцки народни собор (ПУЛЬС) Вилиям Микула и його асистентка Мирям Манїкова ше наисце потрудзели пренєсц нашим фолклористом цошка цо сиґурно годно похасновац, алє думам же то нашо дружтва нєдосц вихасновали. Саме одволанє, лєбо нє одволанє указує на нєозбильносц дружтвох и нашей заєднїци, окреме же тот семинар орґанизовани на високим уровню. Кед зме уж подписали Спорозуменє, думам же зме ше требали баржей указац. Понеже нє шицки културно-уметнїцки дружтва маю фолклорни секциї, нє було плановане же би шицки участвовали на семинаре, медзитим, було одредзени векши дружтва хтори нє пришли, як цо то Вербас, Коцур, а окреме Нови Сад, хтори значни прето же там на школованє одходзи найвекше число младих котри активни и котри би наисце могли вельо робиц – толкує Саянковичова.

ЦО МОГЛО НАУЧИЦ

Кажде дружтво на семинар могло послац руководителя фолклорней секциї, лєбо дакого хто тото научене годзен пренєсц, а як дознаваме од учашнїкох семинара, змисти ше конциповало так же би ше облапело фолклорни елементи з векшини обласцох одкаль ше Руснаци приселєли. Окреме хваля нови приступ ґу роботи, понеже звладани елементи и крочаї дзевец танцох з трох танєчних реґионох – шаришского, спишского и земплинского (штварти, Абов, хтори танєчно окреме специфични, можебуц будзе тема даєдного шлїдуюцого семинара), хтори годно хасновац за нови атрактивни хореоґрафиї:

– Того року зме обробели чапаши, карички и крочаї зоз трох обласцох Виходней Словацкей. Циль нє було поставяц хореоґрафию, алє учиц елементи зоз хторих ми вец сами можеме поставяц хореоґрафиї. Научели зме елементи зоз старих крайох, хтори нє забути, алє их єдноставно нє хаснуєме – толкує фахови руководитель фолклорних секцийох Дому култури Руски Керестур Сашо Палєнкаш. По його словох, нашо танєчнїки научели шицко танцовац зоз єдну одредзену технїку, а ту требало звладац даскельо нови.

– Важне же шицко цо зме учели применлїве и можеме танцовац и на нашу музику. Бул наисце моцни темпо, дньово зме танцовали и по седем годзини, алє ше поробело шицко цо було заплановане – гвари Палєнкаш. Шицки учашнїки робели и хлопски и женски крочаї, так же у своїм дружтве годни презентовац цали танєц. Окрем того, направени и видео запис танєчней часци семинару а фаховци зоз Словацкей учашнїком  охабели и богату збирку диґитализованих етноґрафских, фолклористичних и музичних материялох цо будзе тиж значна помоц у роботи.

– Там скоро кажди валал ма автентични, специфични танєц зоз прецизнима елементами по хторих фаховци можу такой препознац одкадз походзи, за розлику од нашого фолклору хтори баржей стилизовани. Медзитим, на основи научених елементох и правилох цо мож импровизовац, а цо ше муши строго почитовац,  нашо хореоґрафи годни розвивац варияциї цо вшелїяк ошвижи наш жридлови фолклор – толкує Михаїл Римар з Петроварадину, хтори штири роки бул асистент  руководителя за дзецинску ґрупу новосадского РКЦ, тераз танцує у „Шафарику” а на семинаре бул у приватней режиї. Медзитим, нє шицко було добре:

– Вилиям и Мирям як професионалци одвичательно поробели свою роботу, алє було розчарованя же нєт вецей учашнїкох. Нам було нєприємно кед людзе почали одказовац приход, скоро  же ше роздумовало одказац семинар. Єдини хасен же нас у Шидзе нє було вельо, же було вецей часу за индивидуалну роботу – коментарує Михаїл. Як гвари, нєпополнєни места можебуц могло понукнуц руским дружтвом зоз Горватскей хторим Шид блїзко, лєбо же би учашнїки приведли вецей пари, алє єдноставно нє було часу.

По його оцени, добре же семинар бул у Шидзе, понеже там добри условия и за проби,  и змесценє у Владическей лєтнєй резиденциї, а ґу тому, случує ше у интересантним сримским амбиєнту, хтори нашо фолклораше з Бачкей нє часто маю нагоду видзиц. Нє дума же Шид далєко, цо обща заувага з наших дружтвох, кед уж фолклористи зоз Словацкей могли присц.

IMG_1410

КОМПРОМИСИ И ПРИОРИТЕТИ

Одлука же би семинар бул отримани у Шидзе принєшена праве же би таки подїї нє були централизовани лєм у руских центрох, и як припознанє и потримовка меншим штредком хтори часто занєдзбани. На коментари же Шид шицким далєко, секретар КПД „Дюра Киш” Наташа Еделински Миколка одвитує же  Шидяном шицко далєко, а заш лєм ходза и наступаю на шицких руских фестивалох дзе постарча.

– Можебуц би семинар требало кажди рок отримовац у другим руским штредку дзе єст условия. Так би ше члени наших дружтвох могли баржей упознац, а домашнї би могли анґажовац вецей представнїкох, та би путованє нє було проблем – гвари  Наташа Еделински Миколка и надпомина же би то бул и свойофайтови тест же чи  дружтва можу участвовац у орґанизациї подїйох хтори виходза з локалних рамикох.

Медзи дружтвами хтори ше благочасово приявели за семинар, а вец у остатнї час одказали приход, и коцурска „Жатва” и новосадски РКЦ. Кажде дружтво ма свойо причини, алє нєодвитуюци термин випатра шицким бул проблем.

– Єдноставно ше коцочки так поскладали же зме мушели одказац нашо участвованє. Мали зме намиру послац искусних танцошох на семинар, медзитим, пара хтора першобутно мала пойсц, пре роботни обовязки мушела одказац свой одход. Потим зме вибрали два танцошки, медзитим, єдна мала смертельни случай у фамелиї, а друга нє жадала пойсц сама. На концу, у периодзе роботох на полю чежко було нашвидко и найсц геверних танцошох – гвари руководитель фолклорней секциї и хореоґраф „Жатви” Микола Ґубаш.

– Плановали зме же пойдземе и приявели зме танєчну пару, алє дзень-два пред семинаром зявел ше ми анґажман у роботи з хторей жиєм, цо сом нє могол препущиц. Вец, єдноставно, нє було кеди найсц замену – толкує Владимир Иван зоз фолклорней секциї РКЦ.

– Думам же коло одредзованя терминох за таки подїї, перше треба мац на розуме же велї нашо аматере вязани яа сезонски роботи на полю, лєбо як цо мой случай, у будовательстве. Нє добри час анї пред фестивалами, а думам же найлєпши период вжиме, после шветох кед єст кеди, як цо ше дакеди отримовало семинари Союзу аматерох –  предклада Владимир Иван.

Компромис коло термину отримованя семинара чежко витворени, а датуми ше ище и прекладало. У жимских терминох нє мож привесц госцуюцих фаховцох хтори теди у штред виводзацкей сезони.  Указало ше же авґуст прилаплїви школяром и студентом, алє и вони часто теди на наднїцох. Медзитим, о. д. директора Заводу за културу войводянских Руснацох Ивана Дудаш надпомина же гоч термин прекладани, а ґу тому, у Заводзе хтори орґанизатор семинару, праве теди була пременка руководства, шицки информациї були благочасови и доступни, и було кеди прилагодзиц ше. Односно, кед нє мож витвориц общи компромис, заш лєм треба одредзиц приоритети у роботи.

– Кажде хто ше занїма з фолклором, гоч аматерски, муши вихасновац кажду нагоду же би ше усовершовал, а думам же нєт лєпшей фаховей помоци у обласци нашого фолклору од професионалцох з ансамблу ПУЛЬС. Мой упечаток же руководзаци наших дружтвох нєбарз похопели велькосц, значенє и хасен од семинара, односно яки ше им квалитет понукло задармо. И сама едукативна часц, и кост и змесценє були обезпечени, а на учашнїкох було лєм орґанизовац ше и присц до Шиду. Окреме же Семинар за хореографох важни елемент рочноґо плану роботи Заводу, и до орґаниозациї уложене вельо роботи и поваги. Медзитим, нє шицки го так похопели – коментарує о. д. директора Заводу Ивана Дудаш.

Источашнє, Семинар и медзи ключнима формами фаховей помоци хтори руски институциї – Завод и Национални совит, обезпечую локалним културним дружтвом. Лоґика гвари же лєпше и ефикаснєйше, а и туньше, позберац шицких на єдним месце з вершинскима фаховцами, як тото исте, алє нє такого квалитету обезпечовац за кажде дружтво окреме. Тиж ше обчекує же дружтва вихасную кажду нагоду хтору ше им обезпечи, понеже буджет за финансованє фаховей помоци огранїчени, а потреби на терену вельки.

– У конкретним случаю, док ше будзе розподзельовац буджет хтори после Семинара остал за фолклор, вшелїяк ше будзе водзиц рахунку хто бул, хто одказал приход, а хто ше анї нє приявел на Семинар – гвари Ивана Дудаш и толкує же то нє „каребни мири” алє знак одвичательносци и принципу почитованя  и правох и обовязкох.

КОНКУРСИ И БОДИ

Фахова помоц, хтору ше дава за обласц хорского шпиваня, танєчним ґрупом и оркестром, обдумана же би ше унапредзело квалитет и виводзацки уровень, хтори, вец, дружтва обовязни презентовац на одвитуюцих руских културних манифестацийох од националного значеня. Уж єден час применює ше принцип же ше фахову помоц векшим дружтвом додзелює по основи конкурсох, а меншим, хтори нє таки конкурентни, по ткв. „таблїчкох” односно системи дзе ше бодує кажду активносц.

IMG_1412

(Опатрене 249 раз, нєшка 1)