Очуванє значного културного скарбу Руснацох у Сербиї

автор М. Джуджар 10. април 2021

Завод за културу войводянских Руснацох розпочнє проєкт диґитализованя матичних кнїжкох грекокатолїцких церковних општинох котри будзе на хасен шицким, од виглєдовачох и фаховцох з тей обласци, прейґ поєдинцох хторих интересує прешлосц, по нашо будуци поколєня.

То перши проєкт за котри того року Завод за културу войводянских Руснацох достал средства и чия реализация би требала розпочац нєодлуга, подняце о хторим ше уж длугши час бешедує у рускей заєднїци. Вшелїяк же то нє єдини проєкт Заводу, за ище штири конкурси ше обчекує резултати, а рихтаю ше и нови проєкти.

–  Слово о проєкту Диґитализация найстарших церковних матичних кнїжкох грекокатолїцких церковних општинох за хтори Завод як ношитель проєкту достал 600 тисячи динари на конкурсу Министерства култури и информованя. Проєкт облапя креированє диґиталних копийох матичних кнїжкох народзених, винчаних и умартих старших як 100 роки грекокатолїцких церковних општинох Коцур, Стари Вербас, Нови Сад и Дюрдьов. План же би ше тоти кнїжки фотоґрафовали, а потим тоти часци кнїжкох хтори мож оптично вичитали з помоцу одвитуюцого софтверу, а гевти хтори нє мож, будземе мушиц, так повесц, „пешо” вичитовац, односно преписовац. То ше будзе робиц так же би ше податки зоз тих кнїжкох лєгчейше препатрали и пренаходзели. Проєкт тиж подрозумює едукацию младших будуцих ґенерацийох виглєдовачох, хтори заинтересовани за тоту тему. Основни циль проєкту тирваца защита податкох и лєгчейша доступносц архивского материялу, та вон будзе на розполаганю на сайту Заводу и Преглєдовача културного нашлїдства. Наздаваме ше же то лєм початна фаза длугорочного проєкту очуваня матичних кнїжкох и податкох у нїх хтора би у будучносци резултовала у єдним векшим проєкту – популаризациї виглєдованя фамелийней историї и виробку фамелийних стеблох – потолковала нам Анамария Ранкович, директорка Заводу за културу войводянских Руснацох.

ЦИЛЬ ҐЕНЕАЛОҐИЙНА БАЗА ПОДАТКОХ

Материял за проєкт буду шицки матрикули старши як 100 роки котри пре свою старосц уж постали културне добро. Инициятор проєкту, иншак єдиного зоз меншинских заєднїцох хтори достал потримовку на вельким републичним конкурсу, историчар-архивист Саша Сабадош зоз Зомбора.

– Проєкт и правени же би вифинансовал першу фазу того велького подняца. Уж глєдаме матични кнїжки котри ше находза у архивох, а досц уж и поробене, понеже розпочате диґитализованє матрикулох грекокатолїцкей парохиї у Коцуре хтори ше находза у Историйним архиве Городу Нового Саду, а матични кнїжки зоз Руского Керестура уж диґитализовани, алє за други потреби. Зоз проєктом облапиме шицки грекокатолїцки парохиї – толкує Сабадош, та додава же идея проєкту же би ше анґажовало особи хтори буду препатрац диґитални знїмки, вицаговац мена и так оформиц єдну онлайн базу податкох. То би резултовало зоз єдинствену онлайн ґенеалоґийну базу податкох за Руснацох, котра будзе доступна шицким, котра насампредз будзе безплатна, бо ше реализує по проєкту. То иншак кошта огромни пенєж, окреме у швеце.

– Ту и идея же би ше раз поробело проєкт зоз котрим предлужиме диґитализованє далєй зоз державнима матрикулами. Тераз за Керестур найвироятнєйше же буду облапени матрикули по 1916. рок, а за Коцур по 1919. покля єст церковни кнїжки – заключує Сабадош.

КОНКРЕТНИ И ПРАКТИЧНИ ХАСЕН

То значи же шицки годни розпатриц своїх предкох през историю, заинтересовани годни направиц свойо фамелийне стебло. Ту и вельки хасен за шицких виглєдовачох. Як дознаваме, у матрикулох умартих при каждому зазначена и причина шмерци, шицки виглєдованя, наприклад, о трох керестурских колерох правени праве зоз матичних кнїжкох умартих. У церковних матрикулох єст и професиї, мож направиц социялну структуру жительства, та и рижни демоґрафски слики и проєкциї.

По законченю проєкта база податкох будзе явна у онлайн форми, а приступ оможлїви точни податки. У случаю же хаснователє буду мац потребу за урядовим документом зоз бази, наприклад за реституцию маєтку, то достаню у Историйним архиву, алє буду знац точно цо им потребне и дзе ше то находзи.

– Проблем же ми нє годни видавац оверени фотокопиї, алє кед поєдинєц пренайдзе за себе важни документ, вон идзе до матичного архиву, зна точно цо глєда… Урядово оверени документи углавним потребни за державянства, и велї други роботи. Барз важне за цалу заєднїцу мац таку базу податкох – заключує Саша Сабадош.

ИСТОРИЙНИ ЖРИДЛА И УРЯДОВО ДОКУМЕНТИ

Найстарши податки церковних матрикулох датую ище зоз 1778. року у Коцуре и 1779. року у Руским Керестуре. По 1895. рок кнїжки матрикулох народзених, умартих и повинчаних ше водзело лєм у церквох, держава аж одтеди почала преберац тоту длужносц, а на териториї Сриму у Горватскей, церква була єдина котра водзела матрикули аж по Другу шветову войну. У нєшкайшей Сербиї державни матични кнїжки од 1895. року ше водзело лєм у Бачкей и Банату, а други реґиони познєйше, цо значи же церковни матрикули єдини урядово документи потеди.

 

(Опатрене 91 раз, нєшка 1)