Накадзи закончела стредню школу за хемийного аналитичара, теди Соня ище Чордашова, уписала ше на технолоґийни факултет у Новим Садзе. Теди упознала Лазара Узелца, студента музичней академиї, з хторим у спомнутим варошу плановали будовац кариєри. Но, нє вше шицко пойдзе так як би млади сцели, та кед дознали же нєодлуга постаню родичи, обидвойо пременєли думанє и врацели ше до Вербасу. Там преширели фамелию, и верели же буду мац якиш свой мир.
Кед ше преселєли, Соня даскельо роки робела у подприємстве „Войводина промет” дзе упознала колеґиню хтора тримала карчму. Так наша собешеднїца вше частейше роздумовала о тим же би нє подло було опробовац ше и у погосцительстве.
У новей хижи хтора плански справена зоз дїловним простором, Соньов супруг плановал отвориц музичну школу. Но, указало ше же пре нєстабилну ситуацию у жеми дзеведзешатих рокох прешлого вику, тоту идею нє мог и реализовац. Од того цо задумал, бул вше далєй. Його Соня мала иншаки плани, ришела же отворя карчму.
КАНЦЕЛАРИЮ ЗАМЕНЄЛА ЗА ШАНК
– Спочатку Лаза о тим нє сцел анї чуц. Гуторел ми же я нє знам цо то карчма, же то цалком иншаки швет од того на хтори я звикла. Думал же ше нє знайдзем, бо, зато правда, нїґда сом нє робела индзей, окрем у канцелариї. Була сом упарта и гуторела му же сцем карчму и квит. Лаза з часом попущел – приповеда Соня, хтора отворела карчму у новембру 1992. року. Пошвидко пришли таки часи же мушела одлучиц же чи ше будзе тримац дружтвеней, чи ше цалком преруци на приватну роботу. Ви брала приватни сектор и канцеларию заменєла зоз шанком. Од теди прешли полни 25 роки як кажде дополадня стої за тим шанком. А, надалєко позната и младим, и старшим, карчма „Естрада” уж постала место дзе ше догваря роботи, виплацує майстрох, чера искуства и дзелї совити. То карчма дзе ше приходзи и у хлопских шматох и под машлю, алє и у роботних шматох. З другима словами – права хлопска карчма.
ГОСЦИ МАЮ ОКРЕМНИ ТРЕТМАН
Карчма „Естрада“ позната и по тим же пред тим як келнер госцом наточи пиво, добре змаржнє криґли, по углядзе на нємецки биртиї. Соня давно чула за таку праксу, и гвари же тота технїка дава пиву окремни смак, а пиво длуго жимне. Упуценши гваря же нєт лєпшого пива як зоз змарзнутих криґлох. Но, „Естрада” позната и по другим, окреме по смачних єдлох як цо то месо з „роштиля”, або по ґирицох.
– Любим же би ше госци чувствовали як дома. Майстрове приду, принєшу ми месо, и я им упечем. Кед мам у загради парадичи, нарежем, посолїм и положим на стол. Вжиме накладзем квашеней капусти и туршиї и вше патрим мац цо положиц на стол. Намагам ше каждому услужиц, та озда прето людзе и любя ту ходзиц – прешвечена наша собешеднїца хтора твердзи же карчму и роботу у погосцительстве нє мож звесц лєм на папер и на рахунок.
Внєдзелу дополадня карчма нє роби, алє ше случує же госци приду, бренкаю на дзвери и чекаю же би им ю дахто отворел. Соня вше одомкнє.
МУЗИКА ШИЦКИМ ПО СМАКУ
Лаза, Соньов чловек, уж нажаль нє медзи нами. Бул заняти у Културним центру и познати по тим же грал на контрабасу у велїх оркестрох. Остатнї дзешец роки и у оркестру КПД „Карпати”. Медзитим, Соня гвари же нїґда нє грал у їх карчми. Соня ше старала и о музики. Орґанизовала бенди хтори грали наисце по жанрох розличну музику. Остатнї седем роки у карчми поставени джубокс и госци сами вибераю яку музику буду слухац.
– Джубокс нєпреривно уключени. Музику вибераю и госци и келнерки, таку яка ше им пачи, та вец и атмосфера цалком иншака. Нїґда бим тото нє пременєла – гвари Соня.
Скромно припознава же джубокс зарабя шумни пенєж, бо себе госци вше любя справиц себе добри штимунґ.
Гоч би ше по випатрунку поведло же то карчма за старших, вечарами є полна з младима людзми. Часто ше случи же шицки вєдно шедза, и находза заєднїцки теми, гоч розлика у рокох и даскельо децениї.
– Тераз до карчми приходзи друга ґенерация, дзеци зоз фамелийох хтори були мойо перши госци. Гваря же чули од старших як ше ту дакеди сходзели млади, же було добре дружтво… У франти ме волаю „кева“ – приповеда вона.
Ентериєр цалком поєдноставени. Соня гвари же спочатку сцела пременїц нукашньосц локалу, алє вец видзела же то нє потребне.
– Карчма треба же би остала иста, така яка на ню госци звикли. Ту треба же би ше тоти цо приду – одпочинули. Ту ше знїма машлї, а контракти и койдзеяки папери, кладзе набок.
ХЛОПСКИ ШВЕТ
Найчастейше Соня з госцами ма бриґи коло роботного часу. Случує ше же госци нє сцу пойсц дому, та вец ґаздиня муши буц оштрейша. Порядни госци знаю же вона розумна жена, и, насампредз, коректна, та тото обчекує од других. У хлопским швеце вона барз добре функционує праве прето же шицки знаю цо можу обчековац. Хлопи ю почитую и слухаю.
Соня була чувствительна окреме ґу тим котрим требало роботу, та часто велїм давала шансу. Наглашує же зоз шицкима мала барз добри и коректни одношеня.
– Роботнїци, келнерки, маю добру дньовнїцу, а госци ґалантни, та маю и добри бакшиш. Вони знаю яки то тип карчми и цо ту можу обчековац. Звичайно одходза кед ше сцу одац… Я робим исту роботу як и вони, и знам же є нє лєгка, думам же ше прето так добре складаме и розумиме – толкує Соня.
Соня гвари же вше була дружтвени тип особи, и нє може задумац робиц инше, або пойсц до пензиї. У своїм шейдзешатим року и зоз 25 роками роботного стажу у карчми, вона охабя упечаток як кед би праве починала робиц. Твердзи же карчма место у хторим шицко мож ришиц, поробиц и одпочинуц ше, дзекеди и слизу пущиц, алє и зашпивац.
СЕДЕМ ЩЕШЛЇВИ КЕЛНЕРКИ
Остатнї седем келнерки хтори робели у Соньовей карчми, после даскелїх мешацох роботи ше одали и охабели тоту роботу. Куриозитет тот же шицки вони своїх хлопох нашли праве на своїм роботним месце – у карчми. Соня гвари же у єй карчми барз добра атмосфера за любов…
