Цени примарних польопривредних продуктох и у прешлим тижню мали неґативни тренд, були менши як тидзень пред тим. Кукурицу ше предавало по цени од 15,50 по 16,00 динари, жито по цени од 17,50 по 18,50, а зоз сою ше анї нє тарґовело, бо ю нїхто нє сцел купиц. Кед ше по таких ценох преда лоньске зарно, чежко же ше враци уложене до продукциї, а дзе вец ище и заробок? Понеже зме часц ґлобалного тарґовища, ясне же церпиме одредзени неґативни пошлїдки
Продукция поживи, єдзеня, єдна з найважнєйших роботох у каждей держави, та и у нашей. Польопривредним продуковательом тераз найвекша бриґа як обезпечиц пенєж за ярню шатву, же би ше мало добри старт у новим продукцийним року и ту держава муши помогнуц.
Од 1. фебруара, кед почало приявйованє за субвенциї, польопривреднїки маю барз вельо роботи бо муша уношиц податки о парцелох своєй жеми, и жеми хтору обрабяю, до апликациї еАґрар. Перши пенєж од дежави мал би сцигнуц як основна стимулация за рошлїнску продукцию и то 18.000 динари по гектару. Рок за приявйованє предлужени по 1. април, а уплацованє тей субвенциї на рахунки польопривреднїкох почало 23. фебруара. Важне знац же ше подношенє вимоги за основни субвенциї по гектару и субвенциї за нафту, дзе ше достанє 5.000 динари по гектару, роби нєзависно од подношеня вимоги за деклароване шаце, дзе ше достава 17.000 динари по гектару.
Найвекши проблем польопривреднїком длуства за прешлорочну продукцию, або за рати за кредити, бо купени нови трактори, комбайни и рижни польопривредни машини же би ше мало зоз чим робиц. Польопривреднїки на протестох концом прешлого року, а вец и на розгваркох представнїкох їх здруженьох у републичней Влади у тим року глєдали вигодни кредити, же би вимирели длуства, и то будзе сполнєте. Правилнїк о условийох и витворйованю права на кредитну потримовку ступел на моц 3. фебруара. Тераз у цеку поступок подписованя контрактох медзи Министерством польопривреди, Трезором и дїловнима банками и то пошвидко будзе покончене. За вигодни кредити з 1 одсто камати у буджету опредзелєне 1,2 милиярди динари, а термин за подношенє вимогох будзе по 15. октобер 2024. року.
Податки достати на Попису польопривреди з 2023. року, хтори нєдавно обявел Републични завод за статистику, тих дньох виволали вельки реакциї аґрарних економистох, хтори спозорюю же нам статкарство препадло и же меса и млєка будземе мац лєм зоз увозу. Сербия ма вкупно 4.073.703 гектари розполагаюцей жеми, од чого ше хаснує 80 одсто, а од вкупного числа ґаздовствох аж 61,7 одсто ше занїма зоз статкарством. Кед ше поровна резултати лоньского попису з резултатами анкети за польопривреднїкох, хтора була 2018. року, видно же пришло до концентрациї маєткох и капитала у польопривреди, число фамелийних польопривредних ґаздовствох зменшане за 20 одсто, а просекова велькосц ґаздовства звекшана за коло 2 гектари. Число говедох, зменшане за коло 20 одсто, швинї єст менєй за коло 30 одсто. У чаше пописа, вкупне число швиньох було 2.263.705, а говедох, крави и буячки 725.408. Познате же препаданє статкарства тирва уж трицец роки, теди зме мали два раз вецей и швинї и говедзинового статку, а причини то потаргани вязи зоз прерабяцку индустрию и нєконтроловани увоз зоз жемох хтори маю туньшу продукцию.
Буджет за польопривреду ше звекшовало з рока на рок и вон за тот 2024. рок виноши 104,7 милиярди динари, цо 6 одсто од вкупного репубичного буджету. У остатнїх рокох, медзитим, процентуално зменшовани видвойованя за статкарство, та так од 2015. по 2020. рок були коло 65 одсто, влонї коло 50, а того року коло 36 одсто од вкупного аґрарного буджету. Гоч, з другого боку, того року звекшани видвойованя по гарлу, та так субвенциї за говеда звекшани зоз лоньских 25.000 на тогорочни 40.000 динари, а премия за млєко дзвигнута зоз 15 на 19 динари. Число статку у нас далєко спод уровня хтори зоз Желєну аґенду одредзела Европска уния. Позитивни резултати з лоньского попису то же ше звекшало продукцию овоцових културох за коло 16 одсто и звекшане число кошнїцох за коло 80 одсто, алє мед нє месо.
Гоч представнїки землєдїлцох у розгваркох з представнїками Влади и Министерства польопривреди одбили формовац Аґрарну комору, здруженя продуковательох статку одлучели же свойо дїлованє унапредза у рамику Ґрупациї за статкарство Привредней комори Сербиї.
Же бизме зачували свою традицийну сувереносц у обласци поживи, же бизме мали свойо єдзенє и нє завишели од увозу, аґроекономисти твердза же би аґрарни буджет мушел, место терашнїх 6 одсто, буц 10 одсто од вкупного буджету. Нашому продуковательови барз хиби и домашня продукция минералних гнойох, страцели зме ю кед була транзиция, алє ище вше ше може зачувац нашенькови сектор и нашо институти НС семе и Земун полє и попри велького присуства милтинационалних компанийох. Сувереносц у обласци поживи будземе мац кед з мирами аґрарней политики, насампредз, буду защицени кажди землєдїлєц и кажди фармер, їх продукция и еґзистенция.