Щешлїви чловек хтори цо скорей може прилапиц кед го знайдзе даяка бида. Кед ю прилапи, так гваря и учени, бида ше якош зменшує, постава лєгчейша, та чловек ма моци и волї далєй до живота. А кед треба, може найбаржей у тим и другим помогнуц. Єден з таких и Владимир Кишпетьо зоз Руского Керестура.
Владимир Кишпетьо прегирмел чежку хороту, гоч и з пошлїдками, и од теди прешли уж тринац роки. Помагаю му у тим и гобиї, бо є и ловар и рибар, а найвецей хованє птичкох – папаґайох.
Марец, мешац борби процив рака, а и Владимир мал операцию праве у марцу. Най и тот напис будзе нашо доприношенє. Владимир гвари же одвше, ище як хлапец, любел птички, та на даскельо заводи их покус и тримал, а пред седем роками ше дакус озбильнєйше влапел до тей роботи. Попри тим же ше вєдно зоз супругу Оленку занїмаю зоз заградкарством и польодїлством, Владимир надумал ховац папаґаї, алє то му, як гвари, ище вше лєм гоби и задовольство. Тераз ма прейґ сто папаґаї, дакус украсни качки и фазани.
ШВИДКО ШЕ ПОРАДЗЕЛ САМ ЗОЗ СОБУ
Старац ше о нїх му, вшелїяк, помогло и же би себе нашол лєгчейше занїманє после оперованого тумору у гарлє, цо му барз пременєло живот. Бо пошлїдки остали, алє Владо их геройски ноши.
Кед ше случела хорота мал 50 роки, а о шицким нам виприповедал:
– После операциї, кед сом дознал же сом нє годзен вецей бешедовац, дас єден дзень сом роздумовал: та нач и жиц?! И вец до ютра, порадзел сом ше сам зоз собу: нє дай Боже да сом без ногох остал, без очох, поцешел сом ше же єст и горше. А и за тото сом, поправдзе, сам виновати, бо сом одцаговал пойсц до дохтора, гоч ме вельо скорей посилали до специялисту, а я ше нє мог одважиц, та сом сцигол у остатнєй хвильки. Щесце же рак нє метастазирал, та ше и нє врацел.
ПЕРШЕ ПОШОЛ ОПАТРИЦ ПЛАСТЕНЇКИ
Як гвари Владо, то було шицко, после 23 дньох инфузиї у шпиталю, бо ше му рана запалєла, врацел ше дому. З капурки, перше пошол опатриц пластенїки. Та и цали час док там лєжал, як шведочи и супруга Оленка, його поруки на мобилним були лєм о тим чи пресада добре випатра, чи керелаб посходзел и подобне, анї слово о його хороти, або як ше чувствує. Озда є, як ше то гвари, з такого материялу „справени” же ше нє подал и, як гвари, нїґда вецей нє трацел волю за роботу и за животом.
– Барз сом подзековни и шицким дохтором хтори ми помогли, бо наисце були професийни. Перше сом думал же ми будзе требац протезу, алє ме дохтор порадзел же после зарйованя, лєпше будзе най ше научим ознова бешедовац. Так сом прилапел ходзиц на вежби до лоґопеда и вишло на добре. Гоч то при мнє тераз цалком иншак функционує и мойо диханє, та прето и бешеда, же заш лєм ше можем згвариц – пошведочел нам Кишпетьов задовольни и же нє мал нїяки лїки, або инєкциї, и так по нєшка, та трима же и ту мал щесца.
ВЛАПЕЛ ШЕ ОЗБИЛЬНЄЙШЕ ДО ПТИЧКОХ
Як зме уж спомли, наш ше собешеднїк после чежкей хороти, мушел дакус зохабиц даєдни потедишнї роботи, та вибрал свою стару любов, ховац птички.
– Понаправял сом обєкти, клїтки и базен за качки, а требало за то и часу, та и уложиц. Но шицко то затераз ище лєм гоби. Нє таки я моцни птицар, бо єст таких цо маю у Сербиї, так повесц, фарми птицох, а най нє споминам тих вонка у швеце, таки цо ше професийно лєм з тим занїмаю…
А я, кед дацо заробим, уложим до другей птици, так обично идзе. За тераз ище вше ше доклада з кишенки, алє кед тото любиш нє бануєш, а и пасира ми така робота – дознаваме од Владимира.
Вон тераз ма кус вецей як 100 фалати шицко вєдно, коло 30 файти папаґаї, и дакус украсни качки и фазани, а сам их и розмножує. Гвари же нє кажди рок исти, та нє мож напредок пораховац же кед маш тельо пари, та будзе тельо и тельо млади, и то тельо и тельо динари. Хто так дума, тримац птици лєпше най нє почина.
КАЖДИ ДЗЕНЬ ЄСТ РОБОТИ
Роботи єст коло нїх досц, кажди дзень. Раз на дзень ше карми, а кед маю млади, вец и два раз, бо ше дава и варени вайца, меня ше им воду, вичисцує… алє и ужива з нїма.
Тото видно и на фотоґрафийох хтори Владо сам висликовал зоз своїма любимцами. А хто би и нє уживал у таких прекрасних пестрих фарбох и їх комбинацийох, яки Бог дал тим створеньом.
– Добре же мам и скоро шицку свою покарму за папаґаї. Три файти протеински слунечнїки за птици, вец ту просо, мархва, керелаб, цвикла яблуко, целер, то шицко вони єдза. А дакеди ше дацо и докупи кед треба – приповеда нам Владимир и гвари же мож добре предац папаґаї, дараз чежше, дараз лєгчейше, як и шицко друге.
УЖИВАНЄ НА БЕРЗИ
Тиж велька страсц му нащивйовац берзи птицох у нашей жеми и у иножемстве.
– На берзи зоз пайташами птицарами ходзиме поряднє и барз часто, до Нового Саду, Зомбору, Суботици, Панчева, Пожаревцу, Сримскей Митровици. Я идзем и до Мадярскей, до места нєдалєко при Будапешту. Там єст часто, и то огромна берза, и по 20-30 тисячи людзох. И ми ходзиме часто, а и тераз на нєдзелю ше рихтаме. Одкеди корона, нє ходзиме до Словацкей, гоч зме там були порядни, два раз до рока, у Нитри, а я ходзел аж и до Ческей. Алє там идземе лєм опатрац и уживац, бо ше преношиц птици през гранїци нє шме – толкує Владимир, як видно, озбильно пошвецени тому свойому гобию.
На концу заклуючує:
– Любим я и на лови ходзиц и риби лапац, но, тераз нє так часто ходзим як дакеди, алє и то ми пасира. Врацим ше знова на хороту, гваря же барз важне у глави як ше поставиш. А чловек кед будзе штудирац о хороти, та ище баржей хори будзе. Пре тото цо нє мож врациц нє вредзи ше анї нервирац, алє треба прилапиц и вец ше лєгчейше преболї.
ЧЛЄН Є ДВОХ ЗДРУЖЕНЬОХ
– Папаґаї єст 1 000 файти и дзеля ше по ґрупох, а я мам дас 30 файти, од 20 евра до 600 евра за єден. Тоти цо драгши птици муша буц приявени у компетентним Министерстве и маю свойо папери.
Член сом Здруженя птицох у Кули и у Суботици, а у Руским Керестуре нас єст дас седемцме цо ховаме папаґаї, на векше дас троме, а гевти по менєй ‒ гвари Владимир Кишпетьо.
