Квеце украшує обисце и кед є вонка, у дворе, заградки або на тераси, а и кед ше го трима нука, у хижи. Попри тим, як гваря фаховци, квеце поспишує и добре розположенє и красну, госцолюбиву атмосферу у обисцу и барз хасновите час препровадзиц у физичней роботи коло квеца, окреме кед ше достанє красни резултат – ушорени простор у хторим ше жиє.
Мастер инжинєр гортикултури и пейзажней архитектури, Єлена Дудаш зоз Коцура, гвари же у септембру найлєпши условия за шицки квеца, бо кажде квеце на концу своєй веґетациї яґод же дава свой максимум и барз крашнє випатра. Вшелїяк же завиши и як ше власнїк квеца стара о нїм, чи го залїва и прикармює.
– Тераз вєшенї квеце у заградки и вонка у черепчкох досц заляц кажди други дзень, а прикармиц го два раз у мешацу. Кед ше з розквитнутих мушкатлох и петунийох поряднє тарга осушени квети и осушене лїсце, вони вец буду ище длуго квитнуц, по перши мрази, а и при коляцих ружох тиж треба поряднє отарговац преквитнути квитки и кед єст даєдно осушене лїсце и обовязно их опирскац кед на нїх єст даяки буби, або уши – гвари Єлена Дудаш.
НЄ ЧЕКАЦ МРАЗ
Єлена Дудаш
Концом септембра и у октобру пресадзує ше кактуси, а накадзи захладнє, шицки хижни и тропски квица треба унєсц нука, же би вонка нє змарзли.
– Мушкатли досц витримовни и можу буц вонка по перши мрази, алє их пред жиму треба виняц зоз заградки, отресц од жеми и положиц их до паперового меха и унєсц нука, а мож их зачувац и так же ше их заджобнє до писку у жардинєри, дзе зачуваю влагу и на яр пуща пупча. Треба их чувац у цмей просториї, наприклад у пиньвици и залївац лєм по потреби. Цагаци мушкатли исто ше уноши нука и же би заберали цо менєй места, треба их орезац, а вони на яр заш пуща нови конарчки и лїсца. Мож натаргац младнїки з цагацих мушкатлох и заджобовац их до жеми и вони до яри пуща корень. Нови, млади конарчки ше лєгко после пресадзованя вонка буду розвивац. Младнїки з мушкатлох найлєпше натаргац у авґусту, гоч то мож зробиц и тераз. През жиму их треба чувац нука, у цеплей и шветлей просториї. Цагаци нє таки одпорни як обични мушкатли – гутори Єлена Дудаш.
З єднорочних квецох, як цо шалвия, файрушка, нохцики, „лепа ката”, або як го у народу волаю лепе, хтори тераз закончую свою веґетацию, тераз треба позберац нашенє.
– Нашенє ше нє збера кед роса, анї после дижджу, найлєпше го позберац рано, после роси и сушиц дас два днї и вец одложиц до паперового мещка, означиц хторе то шаце и положиц на сухе место. Нашеня нє треба тримац на цеплим месце, же би могли на яр рушиц. Дворочни квеца, як наприклад турски гвоздзик, уж у авґусту требало пошац, вон по жиму пущи корень и на яр у маю будзе квитнуц. Тераз на пияцу мож купиц дворочне квеце дяблово очи (дзень и ноц), хторе може витримац вельки минус през жиму и на яр и накеди приду слунечни днї, будзе роснуц и квитнуц – гутори Єлена Дудаш.
Велїм жаль повитарговац квеце тераз кед крашнє квитнє, и положиц дзень и ноц, єшеньски крокуси, або и єшеньски ружи. Тераз, покля у заградки ище єст розквитнутого квеца, заш лєм мож направиц места за єшеньски ружи, хтори буду квитнуц по перши мрази, єст их у рижних фарбох, можу буц нїзши або висши. Даєдни з нїх єднорочни, а даєдни вецейрочни, цо значи же кед ше тераз купи формовану розквитнуту рошлїну, нє кажда на яр виженє нови младнїки.
– Єст и гибридни, хтори маю барз вельо ружички, алє су нє таки одпорни, и векшина квитнє лєм єден рок. Єст и стародавни, дзе кажди конарчок „водзи свою политику”, хтори вецейрочни, у фебруару ше ореже їх осушени конарчки и вони зоз кореня почню виганяц нови лїсца. У маю и юнию, а найпознєйше по 15. юлий, на єшеньских ружох треба оламац верхи на 5 центи висини конарчкох, вец ше буду баржей шириц и буду мац вецей конарчки з ружичками. Познєйше их нє треба оламовац, бо ше им у конарчкох уж и розвива и квет, та би ше могло оламац и потенциялни ружички. На єшеньских ружох, хтори маю вельки ружички, през лєто ше оламує тоти конарчки з бокох, а зохабя тоти на штредку, же би ше штреднї квеца цо вецей розвили. Кед ше оламує штреднї конарчки, доокола ше розвиваю вецей ружички, алє су дробнєйши – гутори Єлена Дудаш.
Пред саму жиму треба защициц коляци ружи.
– Єст хтори орезую коляци ружи тераз, вєшенї, пред тим як приду мрази, а дахто то зроби на яр. И єден и други термин маю предносци и нєдостатки. Шицко завиши хто як люби же би му випатрала заградка през жиму, чи зоз вельо сухого лїсца и осушенима конарчками, а чи попораєна. Заш лєм, лєпше ружи орезац на яр, у фебруару, прето же вжиме кед єст вельки мрази, кед конари на ружи длугши, вец корень защиценши, а кед ше их ореже вєшенї, кед приду вельки мрази, ружа може змарзнуц. Вона на яр виженє нови конаркчи, алє єй будзе требац вельо вецей часу за окрипенє. Найлєпше ружи у новембру закриц, за тото мож похасновац конари зоз сосни, або у валалох кукуричанку, а на корень мож нагарнуц з глїну. Єст цо на корень накладу лїсца з древох, алє може ше случиц же лїсце од влаги будзе гнїц, годни ше на кореню розвивац бактериї або печарки хтори направя чкоду на кореню – гутори Єлена Дудаш.
Дудашова гвари же, кед мож, заградку треба позно вєшенї, пред саму жиму, прекопац з ашовом, же би жем вимарзла и же би ше одпочинула, а пред яр, у фебруару, по шнїгу треба посипац минерални гной НПК, хтори ше помали, зоз шнїгом будзе пущац, так же квеце, у новим веґетацийним року, будзе мац надосц покарми.
Еуфемия и Владимир Сопка
У СОПКОВИХ З ВЕРБАСУ ПОЛНИ ДВОР КВЕЦА
Еуфемия и Владимир Сопка з Вербасу, у своїм обисцу у населєню „Виноґради”, маю вельо квеца и крашнє ушорену заградку у хторей, кед маю шлєбодного часу, шедза и уживаю, а понеже су обидвойо у пензиї, патра свойо обовязки так розпоредзиц, же би каждого дня мали часу и пошедзиц при квецу, або у хладку под лозу.
Коло квеца найвецей роби Еуфемия, ма вецейрочне и єднорочне квеце и заградка єй заквитнута од вчасней яри по позну єшень.
– Кед зме ше як млади приселєли з Керестура до Вербасу, мали зме барз вельо квеца. Сцигли зме и до Карнексу на роботу и до Керестура пойсц на польо и було часу и за квеце, вше нам було заквитнуте. Як млада мала сом олияндери, кактуси и вельо мушкатли и шицко од яри по позну єшень було вонка, а вец сом квеце уношела до єдней просториї, хтору ше хасновало лєм на то, и там ше добре отримало. Тераз квеце през жиму чувам у завартей тераси, у хторей маме парне зогриванє и радиятори, квеце ма вельо шветлосци и крашнє ше отрима. Барз любим квеце и тераз мам од перших тулїпанох и зомбулькох, по єшеньски ружи, так же заградка вше заквитнута, а барз любим и цагаце квеце и мам го рижни файти и велькосци, цо квитнє и цо ма лєм лїсца – гутори Еуфемия Сопка.
У дворе, у заградки и у черепчкох, Еуфемия ма рижни файти квеца, вецейрочни и єднорочни, нїзши и висши, як и лїковити рошлїни и винову лозу, а до того амбиєнту Еуфемийов супруг Владимир уклопел закрице зоз виновей лози, закрице зоз наду, под хторим лавочка на хторей Владо дзечнє шедзи, хижочку за птици, як и часци дакедишнього коча – шороґлї и орчик, колєсо зоз кудзелї, мотовидло.
ХАСНОВИТА ВОДА З ПОКРИВИ
Свойо квеце у заградки и у черепкох Еуфемия Сопка два раз у мешацу прикармює зоз чечносцу хтору сама прави.
– Квеце залївам з воду у хторей 48 годзини була намочена покрива и вец кед тоту чечносц прецадзим, до нєй додавам єдну трецину води. Гевто прегнїте лїсце цо останє, кладзем до жеми, як гной за квеце и овоц у загради.
– На яр ми перше квитню тулїпани, зомбульки, лелиї цо барз пахню, царска коруна и вец шицко друге. Шнїгово лабди на яр були били, тераз през рок су желєни, а кед ше на яр на корень насипе тинти, лабди буду белави. Мам и рижни мушкатли, а у заградки през жиму оставаю єшеньски ружи, заяцово уха, ружи, мам и стародавни жабки, лелиї, тулїпани и зомбульки и нє виберам их, лєм кед су барз на густо, бо барз любим кед єст вельо ружички – гутори Еуфемия Сопка.
ТРЕБА ЗАСАДЗИЦ ТУЛЇПАНИ И ЗОМБУЛЬКИ
Початком октобра садзи ше цибульки вчасних сортох ярнього квеца як цо тулїпани, нарциси, подшнїжнїки, царска коруна, ириси, крокуси и зомбульки, гвиздочки, мускари, як и божури. У народзе ше гвари же ше их садзи кед ше шеє жито, а їх цибульки ше вибера зоз жеми теди кед ше коши жито – гвари Єлена Дудаш.
Же би заградка була цо красша, треба цибульки насадзиц цо густейше. Нє треба их садзиц барз глїбоко, алє на глїбину, хтора двараз векша од велькосци цибульки. Наприклад, кед цибулька велька три центи, треба ю до жеми положиц так же над ню будзе ище шейсц центи жеми.Нє квитнє шицко квеце у исти час, так же го у заградки треба засадзиц так же би заградка цали рок була заквитнута. Треба комбиновац високи и нїзки квеца и квеце рижних терминох квитнуца.
МАЛЧ ДОБРИ ЗА ПРИКАРМЙОВАНЄ
Малчованє, закриванє жеми у заградки з рижнима орґанскима або синтетичнима материялами, зопера розвой коровча, звекшує циркулованє води и воздуху през жем, отримує виєдначену температуру, звекшує присуство орґанских материйох у жеми, прикармює жем.
За правенє орґанского малчу помиша ше нашекане лїсце, слама, покошена трава, компост, зомлєта скора з древа, пиловина, сосново игелки. Таки малч идеални за квеце, алє го нє треба хасновац за єднорочне квеце, бо ше помали розпадює и будзе завадзац. Малч треба насипац у пасму од 10 до 15 центи, а у часцох дзе нєт вельо слунка, досц од 5 до 7,5 центи.
ВИНЯЦ КВЕЦОВО ЦИБУЛЬКИ
Тераз зоз жеми треба виняц цибульки йорґинї (далиї), кани, ґладиолох, лелийох, очисциц их од глїни и осушиц их як конзумну цибулю кед ше винє. Цибулька суха, кед осушене стебло на хторим вироснул квет. Ґладиоли вше даваю и мали цибульки, курчатка, и их треба очисциц, розлучиц вельки на єден бок и мали окреме и на яр их мож засадзиц. Цибульки ше суши у хладку, на цуґу – гвари Єлена Дудаш.
