Хороти носа, носних синусох, алє и алерґиї, остатнї роки у велькей експанзиї нє лєм у нас, алє вшадзи у швеце. З рока на рок пациєнтох єст вше вецей, а же би вони могли лєпше дихац, чувствовац пах, же би нє пришло до чежших хоротох, алє до нормалней функциї и виздравеня, то императив специялистох оториноларинґолоґох и дохторох з того канару медицини. Єдна з нїх и дохторка Мая Бульчик Чупич.
После законченого Медицинского факултету, Мая Бульчик Чупич предлужела специялизацию з оториноларинґолоґиї на Клинїки у Новим Садзе, а вец ше уписала и на субспециялизацию з алерґолоґиї. После велїх рокох витирвалей науки у нас и у швеце, нєшка ше дохторка занїма з гирурґию носа, синусох, гарла и шицким тим цо вязане за алерґолоґию. Кед студирала, алє и после, дохторка Мая часто одходзела до иножемства, були то, такповесц, преддокторски и постдокторски студиї, на конаре медицини за хтори ше опредзелєла – оториноларинґолоґия и ринолоґия.
– Досц часу сом препровадзела у Австриї при познатому професорови Штамберґерови, а вец сом ше учела и усовершовала у Швайцарскей. Там зме мали єдного професора Подвинца, його оцец походзел зоз старей беоґрадскей єврейскей фамелиї, бул оториноларинґолоґ и свойого сина Михайла Подвинца професора далєй унапрямел до Швайцарскей. Вон оддавна у пензиї, ми, будуци фаховци мали з нїм контакт, були у Швайцарскей и там учели. И ми им з нашого боку помагали, бо професоре зоз Швайцарскей, оториноларинґолоґове, приходзели до нас и ту достали статус професора цо им значело при напредованю у кариєри. Так же и нам и им одвитовало медзисобно робиц и сотрудзовац. И можем повесц же сом праве у Австриї и у Швайцарскей здобула широке знанє, а после сом ше усовершовала и у других жемох – проповеда дохторка.
Медицина превагла
Наша собешеднїца пред тим закончела Ґимназию ,,Йован Йованович Змай” у специялним математичним оддзелєню и, гвари же, на оца мала прихильносц ґу математики. У штвартим року стреднєй школи ше єй попачела ґенетика, и теди нараз станула з математику. При упису на студиї обецала родичом же ше окрем на медицину, упише и на Електротехнїчни факултет, алє ю тото вообще нє интересовало. Дзеведзешатих рокох ше уписала на Медицински факултет у Новим Садзе.
– Теди сом нє знала вельо о медицини, о єй конарох, мнє интересовала ґенетика, а кед сом була на факултету, та сом розвила емпатию ґу людзом и потребу помогнуц. Заинтересовала сом ше за клинїку, гирурґийни конари, а нє була сом нательо заинтересована за интернистични дисциплини. Любела сом робиц мануелно, то ми давало якеш чувство задовольства, окреме кед видзим свой ефект роботи, продукт, и у комбинациї з конзервативнима дияґностичнима методами, то було тото прецо сом була щешлїва. Мнє ше попачела пластична реконструктивна гирурґия и оториноларинґолоґия. То тоти два обласци у гирурґиї хтори ме прицагли, з тим же сом була упарта и без огляду на тото же професоре у тот час нє сцели примац жени на гирурґию.
Нєшка нє так як пред 25-30 роками. На пластичней реконструктивней гирурґиї сом ше баржей занїмала з гирурґию гарсци, з опеклїнами, з гевту єй реконструктивну, а нє естетско–реконструктивну гирурґию. Там сом препровадзела пияти и шести рок, при Злати Янїч, барз добрей професорки. И вец сом зрозумела же ринолиґия то тото цо сцем же єст досц и естетскей и пластичней и реконструктивней и функционалней гирурґиї як и ендоскопскей, односно, же на єдним малим просторе єст тельо вельо ствари хтори ме интересую – щира дохторка Мая.
Бульчик Чупичова специялизовала на оториноларинґолоґиї, на гирурґиї шиї и глави. Ту спадаю нос, параназални глїбка, синуси, гарло, уха и шия, часц трахейох, часц душнїка за хтори задлужена Мая и єй тим.
– Мойо Оддзелєнє то ринофаринґоезофаґолоґия, наша бриґа то нос и синуси, патолоґия єдняка и гарла. Занїмам ше з ендоскопску гирурґию и то ми бул и циль, з оглядом на тото же сом при професорови Штамберґерови вельо научела, а вон и основал тоту функционалну ендоскопску гирурґию. Людзе то звичайно поровную з лапараскопию бруха, а я им гварим же то подобне и пре таку нашу роботу ми повязани и з другима специялносцами, з другима хоротами и вєдно ше надополнюєме – толкує дохторка и надпомина же на тим конаре и дохторе хтори ше занїмаю з малиґну гирурґию, з карциномами ґаґра, лимфнима шлїжнїками, зоз щитнима шлїжнїками, зоз стенозу ґаґра и душнїка, а то, як гвари, велька и отворена гирурґия.
Дохторка занята на Клинїки у Новим Садзе, алє роби и у приватней пракси. Припознава же то дакеди наисце зна буц напарте, алє пракса така же дохторе хторе ше опредзеля за Клинїку, нєобходне и же би едуковали студентох. На шестим року єст и предмет оториноларинґолоґия, и 2002. року Мая почала робиц на Катедри як асистент приправнїка (теди то бул маґистериюм, а потим докторат итд…). У тим напряме напредовала наша собешеднїца, нєшка професорка на Катедри за оториноларинґолоґию.
Цо нє исте як пред двацец, трицец роками
– З оглядом на тото же я субспециялиста и алерґолоґ, тото цо найчастеше обачуєм при пациєнтох остатнї роки то велька експанзия хронїчних запалєньох и вообще пременки на уровню драгох за диханє. То нє лєм у нас, алє вшадзи и у швеце – гвари наша собешеднзца и наглашує же алерґийски хороти число єден! То зявенє нє лєм при одроснутих, алє и при дзецох, з тим же ше стретаме и зоз специфичнима запалєнскима пременками, хтори вязани за пребуванє у климатизованих просторийох. У нас ше остатнї 15 роки бешедує о хронїчним запалєню синусох з оглядом на тото же синуси у, такволаних, глїбкох, у цмоти дзе цепло и дзе влага, и то идеални условия за печарочки (ґлївици). Кед пребуваме длуго у тих просторийох, и по шопинґ центрох хтори маю свойо системи за вентилациї (там специфична микробиолоґия), печарочки там барз заступени, а ми удихєме шицко тото. Вше баржей зме климатизовани, и вше частейше ше зявює патолоґия печарочкох, хтори спричиньоваче запалєня синусох. То єден поступни и подмукли процес, хтори приводзи до дзепоєдних упартих хоротох як цо боль у глави, нєприємни секрециї з носа до гарла, и итд… хтори ми, дохторе, на концу детектуєме як fungus ball, по литератури як лабдочки тих печарочкох, хтори присутни у синусох дзе людзе маю упарти болї у глави хтори тирваю роками. То якаш карактеристика хтора нє була присутна пред 30 роками, нє лєм у нас, алє вшадзи у швеце – гвари дохторка и предлужує же и алерґиї у велькей експанзиї и то директно повязане з нашим способом живота, зоз костираньом и зоз тим як функционуєме. Воздух тиж заґадзени и кед то здружене єдно з другим, зявюю ше алерґийски хороти.
– Тото цо зме обачели то хаснованє вейпох, електронских циґаретлох при младших, ище при дзецох концом основношколского возросту. Зявюю ше нєспецифични туморски форми, хтори присутни на уровню гарла и трахейох и душнїка. Сцем повесц, у тей ґрупи, на тим возросту тоти хронїчни запалєня и пременки ше повязує зоз вейпами и циґаретлами.
Значи, удихуєме чкодлїве, єме тото цо нам чкодзи, окружени зме з вшелїякима вирусами и кед даєдни людзе при тим маю ище даяки гормонални дизбаланс, окреме у пубертету, або при женох у менопаузи, ту приходзи до страшних активацийох у имонолоґийней системи хронїчних запалєнских хоротох. На тото би требало обрациц увагу, хто кельо може, пробовац дакус дацо пременїц, рушац ше, помогнуц себе, жиц здравше кельо то лєм мож – гвари вона.
Природа на першим месце
Мая нє лєм же совитує же би кажде пробовал жиц здравше, алє ше и сама намага жиц у складзе зоз собу, роби тото цо люби, и на тим цо ю опущує од каждодньовей роботи, галайку и стресу.
– Дакеди то були ґрупни тренинґи, а нєшка то природа и шейтанє. Приятель мойого супруга водзи ґрупи по фрушкогорских трансферзалох и ми порядне ходзиме. Нє прейдзе анї єден викенд, а же бизме нє пошли шейтац ше по Фрушкей гори. Мой брат тиж єден страствени горяк и мнє наисце горяцтво якиш вентил, щиро, баржей ми одвитує як фитнес. Природа ме релаксира, а супруг и син Оґнєн ми ту велька потримовка – гвари на концу Мая Бульчик Чупич.
За мою рускосц „виновата” баба
Мой оцец народзени у Дюрдьове, а нашо коренї з Руского Керестура. И я щиро найбаржей и провадзим Руски Керестур и фамелиї Мудрого. То бабова фамелия и з нїма зме мали найблїзши контакт. Бабов брат мал двох синох, а обидвоме були ветеринаре.
А кед слово о Руснацох, я ше якош вяжем за мою бабу на хтору покус и здабем, то баба Феброна Бульчик народзена Мудри, давно упокоєна. Часто сом з бабу ходзела до Руского Кесрестура, на ,,Червену Ружу” и до родзини, а то сом барз любела. З того часу паметам прекрасни руски свадзби на хтори сом любела ходзиц –щира вона.