У Дюрдьове маме лєм 17 школярох цо ходза до руского оддзелєня од першей по осму класу, у Коцуре 46, у Руским Керестуре од першей по осму класу єст 275 школярох цо значи же у тих трох валалох маме 338 школярох у порядней настави. Скоро 400 школяре у местох дзе єст Руснацох ходза на виборну наставу
По попису, хтори бул концом 2022. року єст нас за 19 одсто менєй, зоз 14.246 кельо нас було 2011. року, зме ше зменшали на 11.483, цали Коцур з Руснацами нєстал. Цо ше дотика бешедованя по руски 2.758 Руснаци написали же им руски нємацерински язик, цо найвироятнєйше значи же нє знаю бешедовац по руски, а 8.725 Руснацом мацерински язик руски. Шицко тото зме могли и знац кед зме провадзели нашо образованє, окреме у школох дзе маме порядну наставу по руски, а то Коцур, Дюрдьов и Руски Керестур.
Податки гуторя же у Дюрдьове маме лєм 17 школярох цо ходза до руского оддзелєня од першей по осму класу. У школским 2023/24. року у першей класи маме 4 школярох, у другей, трецей, штвартей класи анї єдного, у пиятей 7, шестей и седмей аня єдного, а у осмей 6. У Коцуре 270-рочни континуитет образованя по руски нє претарговани, у першей класи єст 4 школярох, у другей 7, трецей 6, штвартей 7, пиятей 6, шестей 7, седмей 5, осмей 4 цо вєдно 46, У Руским Керестуре од першей по осму класу єст 275 школярох цо значи же у тих трох валалох маме 338 школярох.
У Коцуре и у Дюрдьове, понеже мало школяре ходза до оддзелєньох на руским наставним язику, орґанизована и виборна настава за школярох хтори ходза до сербских оддзелєньох, а Руснаци су, або им дахто Руснак, або сцу научиц по руски. Од першей по осму класу таких школярох єст 35. За 10 менєй як цо єст у порядней настави.
У Дюрдьове податок же на виборну наставу ходза 47 школяре, а на порядну 17 од першей по осму класу поражуюци. Хто, прецо и як роби же би ше дзеци нє уписовали на порядну, алє виборну наставу ма одвичательносц спрам своїх кореньох и нашлїдства цо му охабели предки.
Виборну наставу руского язика маме у Савиним Селу дзе ходза 11 школяре, у Вербаше у трох школох (82 школяре), у Кули у двох школох 19 школяре, Новим Орахове и Бачкей Тополї 14, у Сримскей Митровици 4, у Шидзе, Куковцох, Бачинцох, Бикичу вєдно 55 школяре, Ґосподїнцох 7, а у Новим Садзе у 12 школох 102 школяре. Податки можебуц нє цалком точни, бо на виборну наставу школяре можу през цали школски рок приходзиц, або нє, алє можеме повец же у 29 школох зоз Коцуром и Дюрдьовом на виборну наставу ходза 395 школяре.
Ище и добре, поведли би верим же, читаче тих шорикох. Алє чи шицки тоти уписани на виборну наставу руского язика и ходза на годзини кед є нєобовязна, кельо су порихтани з наставнїцами учиц мацерински язик то питанє. На лєтнєй школи у Попраду хтору орґанизує Одбор за образованє Националного совиту Руснацох були школяре зоз порядней и виборней настави зоз шицких наших местох. То углавним школяре зоз седмих, осмих класох кед уж треба же би були одшмелєни бешедовац по руски и знац о своїм идентитету. Було школярох хтори под час цалей лєтнєй школи нє прегварели по руски, а знаю, було таких цо би могли преподавац виборну наставу цо знали же добре бешедую по руски, гоч ходзели лєм на виборну наставу. Наставнїки, учителє у порядней настави руского язика, а окреме у виборней настави даваю надприродни моци же би школярох притулєли нє лєм ґу язику, алє и ґу нашому идентитету. То видно. Алє ше питам хто затаєл? Родичи, дїдове, баби хтори дома з дзецми нє бешедую по руски, и нїґда нє спомню нїч о наших обичайох, нє запаля радио дзе чуц руски шпиванку. На уписох до руских оддзелєньох ше указало же то точне. Шицко у фамелиї и любов ґу мацеринском язику и найгорше, нєутралне одношенє ґу ньому, и слово, та нач ходзиц до руского оддзелєня. Цо нас и наш язик знїщи єдного дня.
Виборна настава нє лєм руского язика, алє шицких язикох националних меншинох у настави нє ма добри третман у законох о образованю, кажди рок ше родичи муша писмено вияшньовац чи даю дзеци на наставу мацеринского язика, знанє ше нє оценює зоз числом, алє описно – добре, або подле знанє, оцена, понеже єй нєт, нє уходзи до просеку. Третман виборного предмету мацеринского язика таки як спорту, фолклору, або других активносцох у школи.