Цо швидше пренайсц дзеци

автор С. Фейса
302 Опатрене

У Сербиї ше почало применьовац систему Пренайдз ме, хтора треба же би помогла цо швидше и лєгчейше пренайсц дзеци хтори нєстали. Систему иницировала Фондация Тияна Юрич, пред осем роками, лєм даскельо мешаци после траґедиї у фамелиї. На 8. Медзинародней конферeнциї о безпечносци дзецох, прешлого тижня, кед и урядово система зажила, у фокусу була траґедия у ОШ Владислав Рибникар, и як далєй пол рока после нєй.

Накадзи родитель, або старатель прияви же дзецко нєстало, одлуку о активованю системи „Пренайдз ме” приноши Министерство нукашнїх дїлох, точнєйше, началнїки полицийних управох хтори прешли обуку, и то лєм у случаю кед ше сполня строго дефиновани критериюми. Значи, нє будзе ше алармовац явносц после каждей прияви, лєм теди кед ше посумня же дзецко жертва виновного дїла. О тим же система нє будзе вше активована, прешлого тижня на конференциї бешедовал и министер полициї Братислав Ґашич.

Иґор Юрич, директор Фондациї „Тияна Юрич” апеловал на уводзенє тей системи ище од 2015. року. И сам зочени з власну траґедию кед його штернацрочне дзивче одняте и забите, найдзене после 12 дньох. Осем роки упарто инсистовал, бешедовал и прешвечовал тих хтори приношели одлуки у нашей жеми, цо би требало зробиц на тим  плану, бо податок же ше у Сербиї рочнє прияви коло 1.300 до 1.500 дзеци хтори нєстаню, нє оптимистични. Тото число, як и сам виявел, нє значи и нє гутори же тельо дзеци одняти, вони нєставаю пре рижни причини, а часто ше и сами враца дому, и прето наглашел же у цалей тей приповедки барз важни критериюми на основи хторих ше почнє глєдац дзецко, або нє. Дзепоєдни з нїх тоти же би дзецко було младше од 7 рокох, кед ше ище нє може саме о себе старац, алє и теди кед є младше од 18 и ма даяку файту инвалидитета.

Медиї буду мац обовязку претаргнуц телевизийни и радио емисиї и спочатку на кажди пол годзини пренєсц сообщенє полициї.Телевизия будзе мац єден форматовани постер за фотоґрафию дзецка и основни информациї о нїм. Гражданє достаню смс поруку о малолїтному дзецку хторе нєстало, а автобуски и гайзибански станїци хтори маю технїчни можлївосци буду обявйовац вистку на екранох. На драгох, вшадзи дзе годно, вожаче буду тиж обвисцени же даєдно дзецко нєстало. Кед ше пренайдзе,  алє и у случаю же нє, после 48 годзинох медиї длужни посцерац шицки информациї о дзецку хтори емитовали. Полиция предлужує порядну процедуру хтора вязана за глєданє дзецка и саме вишлїдзованє.

Директор Фондациї и предсидатель Центра за дзеци хтори нєстали и злоставяни, Иґор Юрич наглашел же то перша така система у реґиону по прикладу на „Амбер алерт”, америцку систему за пренаходзенє дзецох хтора постої од 1996. року. Наволана є по Амбер Хаґерман, дзевецрочним дзивчецу з Тексасу хтора однаята и забита. Указало ше же ше 95 одсто Амбер алерт случаї риши перши 72 годзини, гварел ище скорей Роберт Ховер спред Националного центра за дзеци хтори нєстали и хтори експлоатовани. Подобни системи  уведзени у велїх жемох и ефикасни су у 90 одсто случайох. Юрич гвари же ше Систему будзе надбудовйовац у даскелїх фазох, у другей ше уключа тарґовишни центри, маркетинґски аґенциї и дружтвени мрежи.

Проєкт озбильно похопени, його ношитель Министерство нукашнїх дїлох, алє и шицки тоти цо були часц роботней ґрупи, хтори помогли зоз своїм искуством иинформациями. Нє тельо важне пущиц дацо до роботи, ясне шицким, важнєйше його функционованє.

На конференциї у фокусу була траґедия пред пол рока у „Рибникару” и валалох Дубона и Орашє. Цо ше случело, а цо тото цо тирва и цо бизме як дружтво, алє и поєдинци мушели превжац, пременїц и злєпшац… як робиц на тим и як ше справовац кед ше траґедия случи.., були лєм дзепоєдни наслови тей, ище вше боляцей теми.

Траґедия у „Рибникару” Дубони и Орашю указала дзе зме, и же зме ше як дружтво нє знашли. Медиї з полуинформациями и сензацию велїчали забойнїкох, на жертви ше углавним забуло, на  їх родичох ище менєй. Док ше нє озвали вони сами, преболяци, же най ше занавше престанє з таким способом информованя… Вец ше емисию горватскей телевизиї у хторей родичи з Беоґраду бешедую о своїм дзивчецу хторе настрадало у школи, днями шеровало и преприповедовало. Вец ше уключели и нашо медиї и гоч ше нє престало з вистками о актеру масакра, фокус помкнути, бешедовало ше и писало о дзецох, о младих хтори настрадали, о їх успихох и людскосци, порушало трибини, дискусиї  на тоту тему, алє и о превенциї траумох, психолоґийней потримовки и помоци хтора, нажаль, после 3. мая, теди кед була найпотребнєйша, виостала.

И Тияна Юрич була жертва єдного злодїя. Претаргнути єй живот хтори такповесц праве починал. Єй оцец Иґор Юрич роками анґажовани на вецей польох, окреме на помоци и безпечносци дзецох и гвари же пренашол як „дихац”.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ