Наша капка у морю писаного слова

автор И. Сабадош
306 Опатрене

Актуални виданя руских институцийох – НВУ „Руске слово” и Заводу за културу войводянских Руснацох, на 66. Медзинародним беоґрадским сайме кнїжкох представени пондзелок, 23. октобра, на штанду Покраїнского секретарияту за образованє, предписаня, управу и национални меншини ‒ национални заєднїци. Нашо кнїжки, и наша промоция були лєм капка у морю насловох и подїйох на тим найвекшим сходу писательох, видавательох и читательох, найвекшим швету писаного слова у реґиону. Медзитим, праве сам тот факт ‒ же руска кнїжка  представена у Беоґрадзе и же нам обезпечене место у добераним саямским дружтве, у конкретней ситуациї найзначнєйши. Вецей простору, часу и уваги, нови кнїжки „Руского слова” и нашо писателє – од наймладших по найискуснєйших, достаню пошвидко, на наступней „Костельниковей єшенї” хтора лєм наша.

Тогорочни саям отримани под активистичним гаслом „Най жию кнїжки!”. Добре порученє, з оглядом на обачлїву кризу. Нє нательо кризу читаня – любительох кнїжки ище вше єст надосц. Тото релативно стабилне „читательне цело” донєдавна поряднє и дошлїдно,  з рока на рок ходзело на саям, найвекше швето по литературним календару, вше ознова дожиц и прежиц окремне духовне, скоро сакралне искуство. Медзитим, остатнї час, а окреме од периоду корони, число тих „литературних паломнїкох” ше обачлїво зменшує, а на сайме нє таки гужви як цо були дараз. Интернет-кнїжкарнї и специялизовани портали за тарґовину з кнїжками одцагую вше векшу часц дакедишнїх нащивительох сайма. Окрем комоциї – нач ше трапиц по Беоґрадзе и блукац глєдаюци „Прокоп” кед шицко з даскельо кликами мож покончиц з власней дньовей хижи, нє треба занєдзбац анї економски момент. Векшина спомнутих платформох, як и найвекша часц вельких видавательох през цали октобер понука значни, скоро идентични як саямски попусти на кнїжки, а поштарина же би вам посилка сцигла на руки туньша як уходнїца на саям. Подобну лоґику шлїдза и велї, насампредз менши видавательни хижи хтори ше преориєнтовали на онлайн тарґовину место же би плацели драги закупи саямских штандох и гонорари за додатни персонал.

Криза обачлїва и на видавательней сцени. Друкованє кнїжкох постава вше драгше. Пре ґлобалну ґеополитичну ситуацию, нєпреривно рошню цени паперу, тинти и друкарских фарбох, транспорту. Пошлїдок же кнїжка постава драги гоби за просекового читателя. Конкретно, тогорочни саямски цени прешлорочних насловох з попустом  були исти лєбо аж и висши як цо влонї були у полним виносу за премиєрне, праве друковане виданє. Конєчно, под знаком питаня аж и будуца судьба Беоґрадского сайма, та и його найвекшей манифестациї, понеже фамозни „Беоґрад на води” уж сцигол по сами його капури.

Медзитим, кед же єст даяки кредо до хторого веря шицки цо любя и почитую кнїжку, сиґурно глаши же кнїжка  нє лєм же жиє, алє и прежиє, и наджиє шицки спомнути проблеми и спокуси.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ