Звичайно береме же язик (бешеда) то єдна зоз файтох вязи медзи людзми. Медзитим, язик и у тей основней функциї, як вяза медзи людзми, служи и за дїялносц стваряня материялних доброх. Поведло би ше, без язика нєт економиї
Фаховци утвердзели же язик то способ преношеня думкох. Други утвердзели же каждей особи, же би постояла, потребни материялни стан, гоч лєм основни. Тоти два значни компоненти цивилизациї, бешеда и економия, повязани медзи собу. Бо, хто ма яки думки, таке му и знанє. Якого є розуму и у яких материялних условийох особа жиє, така єй и бешеда – цо особа мудрейша, вецей того може научиц, вихасновац и пренєсц на других (насампредз на свойо потомки), а зоз векшим знаньом (хторе ше здобува нє лєм през школство), лєгчейше може обезпечиц, та аж и подзвигнуц свой и общи материялни стан.
Виходзи же цо лєпше знанє власного язика и других язикох як средства комуникованя, зоз тим єст и вецей нагоди обезпечиц власни и колективни материялни просперитет. Поведзме, стари Римлянє нє знали за шиву фарбу, бо за нїх то була цмо белава, або цмо желєна. Таке им було знанє.
Прето знац шветово язики, попри свойого власного, окреме важне. У сучасним чаше анґлийски язик превладаюци у швеце и язик є найбогатшей часци швета. На нїм комуникую як на своїм язику прейґ 300 милиони людзе, а векшина гевтих других пробую знац анґлийски кельо-тельо. Покля так будзе нє мож предвидзиц, алє можлїве же ище потирва.
Потреба за анґлийским велька прето же то язик сучасней економиї. Интернационални корпорациї конча роботу по анґлийски. Економски здруженя и медзинародни форуми ше тиж одвиваю на анґлийским язику.
Анґлийски постал язик науки (аж и французки Пастеров институт обявює медицински науково досцигнуца лєм по анґлийски). У фахових публикацийох резиме муши буц по анґлийски.
Сучасна дипломатия ше одбува на анґлийским (дакеди то бул французки). Поведзме, анґлийски кральове по 1399. рок анї нє знали по анґлийски, гоч постал функционалнєйши од часох св. Авґустина, ширеня християнства и писменосци 597. року.
И у шветовей политики без анґлийского, як ше гвари, далєко нє пойдзеш. У Европскей униї найвекши и наймоцнєйши держави нє анґло-бешедни, а робота администрациї ше одбува по анґлийски.
Найвецей школски учебнїки ше друкує по анґлийски. У векшини европских жемох нє мож закончиц штредню школу без знаня того язика. Велї добре плацени роботи нє мож достац без знаня анґлийского.
Виходзи же добре знац анґлийски, хасновите. Дзекуюци такому знаню лєгчейше здобуц шансу за благороднєйши живот. Лєм же, и попри такого, всестрано хаснованого язика, анґлийски нє найлєпши. У вецей других бешедох ше мож прецизнєйше виражиц. Прето добре знац свой мацерински язик. Наприклад, Инуит народи на далєким сиверу маю пейдзешат назви за розлични форми шнїгу, а у Тасманиї єст окремна назва за кажде древо (алє нєт заєднїцка назва за древо як обще поняце). Прето ше у швеце за рижни потреби хаснує рижни язики. Так у Луксембурґу французки ше хаснує у школи, нємецки за информованє, а дома луксембурґски. У Монаку старе домашнє жительство обовязне добре знац и свою монтенсканску бешеду. Свой ґу свойому у одредзених нагодох прихильнєйши як ґу цудзому.
Праве прето же ше на мацеринскей бешеди найлєпше мож порозумиц и прето же без мацеринскей бешеди особа ма вичне чувство нєприпадносци (велї Американци прето глєдаю свойо походзенє), власни язик нє може буц загартушени зоз шветовима язиками. Трима ше же на швеце єст коло 7 000 розлични бешеди. Кажда з тих бешедох ше меня през дотик зоз другима бешедами, зоз нову технолоґию и орудийом, зоз новим знаньом. Нажаль, єст приклади же вимру тоти хтори бешедовали на одредзеним язику и зоз нїма вимре дотични живи язик.
Язик ше меня, алє основна функция мацеринскей бешеди у вихованю потомкох остава нєпременєна. З мацеринску бешеду ше будує характер дзецох. Виховани на мацеринскей бешеди дзеци нє лєм тот науча язик, алє пребераю и прикмети своїх предкох. Наприклад, хаснованє бридких словох нє характеристичне за Руснацох, алє медзи рускима дзецми, вихованима на язику людзох при хторих вулґарносц нє ма таку конотацию як при Руснацох, вулґарносц достава каждодньову форму комуникованя. Прето зоз очуваньом руского язика, руски национални характеристики маю нагоду потирвац.
Исто так значне же руски язик ма важну материялну функцию (на перши попатрунок ю чежко препознац). Єст людзох хтори, як ше гвари, жию од руского язика и покля ше руски язик урядово хаснує (у школи, администрациї, информованю, церкви), потамаль єст потреби за рижнима фаховима людзми хтори знаю руски язик. Покля ше урядово хаснує руски язик, потамаль єст нагоди на таки способ заробиц за живот (у Канади мали населєни места почню нагло препадац накеди ше у нїх завре школи, бо ше з нїма завре и вецей роботни места).
У каждей держави єст роботи хтори на даяки способ повязани за одредзени язик(и). Хтошка муши окончовац таки роботи и зоз державних средствох ше им плаци. Кому, хторей заєднїци ше на таки способ враца пенєж (позберани прейґ порциї), завиши насампредз од нєй самей, односно кельо ше остарала зачувац власни язик, свою мацеринску бешеду. Цо єст вецей плацени роботни места базовани на потреби руского язика, то з тим материялно хасновитше за самих Руснацох.
Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”.