Осемрочне школованє за шицки дзеци (V)

автор С. Сабадош
548 Опатрене

З ошлєбодзеньом помали пришло и до обнови образованя по руски хторе под час окупациї було загашене. Окрем основней школи, 1945. року спрам Одлуки АВНОЮ о националней ровноправносци у воспитаню и образованю у Руским Керестуре отворена и Нїзша реална мишана державна ґимназия. З уводзеньом обовязних осемрочних основних школох 1948. року, перша керестурска ґимназия престала робиц.

После Априлскей войни 1941. року Кральовина Югославия подзелєна на вецей окупацийни зони и териториї под управу домашнїх сотруднїкох окупатора. Бачванско-сримски Руснаци у новей ситуациї постали подзелєни под двома розличнима управами. Руснаци у Бачкей ше нашли у мадярскей окупацийней зони, а сримски Руснаци постали гражданє Нєзависней держави Горватскей под управу усташкого режиму. Руске школство хторе ше у медзивнойновим периодзе почало помали розвивац, прейґ ноци врацене велї крочаї назадок. У Бачкей уведзена настава на мадярским язику, так як було и по 1918. рок. У служби остали лєм тоти учителє хтори знали по мадярски, а приведзени и нови кадри з мадярских штредкох. Тиж так, по розказу окупаторских власцох ше зоз Бачкей, окрем даскелїх винїмкох, мушели виселїц шицки єй жителє хтори ше ту приселєли после Першей шветовей войни. Прето Керестур напущели людзе хтори у предходней децениї дефиновали културно-просвитни живот руского народа – учитель Михайло Ковач и священїк о. Михайло Фирак. Окрем уж спомнутей школи у Бикичу и Бачинцох, други нашо места у Сриме нє мали наставу по руски як цо ю нє мали анї пред войну. Така ситуация потирвала аж по ошлєбодзенє хторе ше одбувало цеком 1944. и 1945. року.

Maтуранти керестурскей Ґимназиї зоз професорами – ґенерация 194647. закончела 5. класу Ґимназиї

ПЕРША ҐИМНАЗИЯ

З ошлєбодзеньом помали пришло и до обнови образованя по руски. Окрем основней школи, 1945. року спрам Одлуки АВНОЮ о националней ровноправносци у воспитаню и образованю одлучене же у Руским Керестуре будзе отворена и Нїзша реална мишана державна ґимназия. То значи же тота ґимназия нє була подполна, алє же вона облапяла возрости хтори у нєшкайшим чаше ходза до висших класох основней школи. То бул окреме значни момент у историї руского народу бо оможлївене дальше образованє на мацеринским язику и источашне вельо векшому числу дзецох як по теди було оможлївене далєй ше школовац. Наставни кадер тей першей рускей Ґимназиї зазберовал найзначнєйше число високообразованих людзох у нашей заєднїци цо звекшовало квалитет настави. Медзи нїма були Гавриїл Г. Надь хтори бул и директор ґимназиї, Яша Баков, Мафтей Винай, Петро Ризнич Дядя и велї други. Велї школяре тей ґимназиї предлужели свойо школованє и познєйше постали значни фиґури у нашей заєднїци як цо то Штефан Гудак, Владо Костелник, Дюра Латяк, Микола Скубан,  Мирон Колошняї и велї други. З новим орґанизованьом основного образованя, односно уводзеньом осемрочних основних школох 1948. року, перша керестурска ґимназия престала робиц. Треба спомнуц и тото же 16. юлия 1953. року, принєшена одлука з хтору керестурска основна школа достала свойо нєшкайше мено, свойого першого школованого учителя Петра Кузмяка.

НОВА ҐЕНЕРАЦИЯ УЧИТЕЛЬОХ

Нова социялистична власц у вельо векшей мири укладала до образованя, та и до образованя на язикох народносцох. У перших послевойнових рокох зоз шорох рускей народносци вельке число школярох ше уписало, а познєйше и закончело учительску школу, найчастейше у Зомборе, Суботици и Сримских Карловцох. Тота ґрупа младих наставних кадрох у наступних рокох будзе шириц руске слово у школох у местох зоз значнєйшу заступеносцу Руснацох у своїм жительстве.

Руска школа у Дюрдьове 1942. року

ПОЧАТКИ У ВЕРБАШЕ, ОРАХОВЕ И СРИМЕ

Так поведзме окрем у Руским Керестуре, Коцуре и Дюрдьове, дзе ше и нєшка настава одвива по руски, орґанизовани руски класи и у других местох. Од 1948. по 1961. рок у рамикох Основней школи „Светозар Милетич“ у Старим Вербаше орґанизована настава по руски у перших штирох класох. На учительским месце були Наталия Ферх, Амалия Паланчанин, Иван и Еуфемия Бесерминї, Еуфемия Барат, Ана Тимко, Мария Папуґа, Любица Ґаґович и други. Нове Орахово при Бачкей Тополї 1946. року населєне з Руснацами углавним зоз Руского Керестура. Истого року, у Орахове орґанизована настава по руски, а перши учитель бул Владимир Рогаль родом зоз Сриму. После нього з рускима дзецми робели Йосафата Биндас Йовович, Владимир и Олґа Бесерминї, Янко и Милица Рац, Йовґен Планчак, Аранка Планчак, Витомир Бодянєц, Микола Сеґеди, Янко Медєши, Агафия Провчи, Мария Тимко, Леона Паланчаї Надь и Леона Малацко. Настава була орґанизована за перши штири класи, а з роками ше пре вше менше число школярох претворела до пестованя мацеринского язика у Основней школи „Чаки Лайош“ у Бачкей Тополї. У Дюрдьове руски учителє як Яким Олеяр и Мирон Жирош були источашнє и ношителє културно-просвитного живота Руснацох у валалє. Иста ситуация була и у Бикич Долу, дзе по 1952. рок службовал Михайло Ковач. Познєйше у Бикичу службовали Мирон Роман, Єлисавета Рогаль, Мелания и Василь Мудри. У Бачинцох познате же после Другей шветовей войни як руски учителє службовали и нашо визначни културни дїяче Микола М. Кочиш и Леона Лабош. У Петровцох и Миклошевцох нє була орґанизована настава по руски, алє ше руски язик заш лєм виучовал. Тамтейши учителє як цо то Штефан и Вира Гудак, Мелания Планчак, Дюра и Ксения Лїкар були и визначни руски културни активисти. У Коцуре после Другей шветовей войни орґанизована Основна школа „Братство-єдниство“ зоз наставним руским и сербским язиком цо ше отримало по нєшкайши дзень.

Цалокупна история образованя по руски нє ма свою моноґрафию и цо окреме интересантне, цо баржей приблїжуєме нєшкайшим часом то єст менєй публиковани податки о историї школства, поготов у Коцуре и Дюрдьове. А слово о периодзе хтори абсолутно заслужує єден аналитични обробок. По першираз руски школяре здобули можлїосц осемрочного школованя на своїм язику, цо по снованє руского оддзелєня у Ґимназиї найвисши образовни уровень по теди. Тих ше часох мушиме здогаднуц праве нєшка кед ше бориме за обстоянє того у тих часох здобутого права.

(Предлужи ше)

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ