Символу валала нєобходне врациц дакедишню красу

автор м. джуджар 5. децембер 2020

Керестурски Замок и тераз школски будинок, нажаль, без школярох, понеже остатнї роки обачлїво дослужел под уплївом часу. Нєобходне го обновиц и зачувац, алє то нє будзе єдноставна робота. Як и звичайно, проблем будзе же як и одкаль обезпечиц средства, и хто то шицко ма витвориц. Добре голєм тото же шицки водзаци руски инстанци свидоми же ше цошка муши робиц.

Будинок керестурского Замку збудовани давного 1913. року, а остатнїраз є реновирани 1990. Од самого початку бул школски обєкт и хасновал ше у настави до пред даскельома роки. Попри тим же Замок примарно  школски будинок, у нїм дараз давно були и два учительски квартелї за биванє. У другей половки прешлого вику, як керестурска Школа доставала новши, сучаснєйши будинки, Замок остал на марґини, длуго стал девастовани, а хаснована лєм часц за биванє. Обновени є и врацени до наменки початком остатнєй децениї, источашнє з обнову нєшкайшей рускей Ґимназиї. По  нєшка, Замок якошик остал єй символ. През роки, єден квартель пренаменєни до просторийох  оддзелєня Националней библиотеки зоз Кули, потим у Замку змесцена и Музейна збирка, а од пред дзешец роками у нїм и шедзиско Националного совиту Руснацох. Значи, Замок єдна з нєзаобиходних адресох нє лєм кед слово о нашей прешлосци и традициї, алє и тершнїм културно-просвитним живоце у Руским Керестуре.

Остатнї роки Замок бул предвидзени за наймладших школярох, та ту до школи ходзели школяре першей и другей класи, по школски 2013/2014. рок, кед  ше ту настава одвивала през обидва полрочя. Од  жими 2013. року, школяре ше першираз преселєли до нового будинку школи на Русинскей улїци, же би ше зяри врацели до Замку,  а таки розпорядок функционовал по 2018. рок. Привит першокласнїкох и того року традицийно бул у Замку, алє  настава за нїх ше отримує у новим будинку Школи.

Перша и главна причина то проблем зогриваня Замку. З початку то було можебуц пре економски причини, алє ище од жими 2016/2017. року у Замку жимно и пре пошлїдки гавариї на централней системи зогриваня.

Одвичательносц же хто ма санировац пошлїдки гавариї як горуца кромпля преруцована од школскей управи до служби Националного совиту, а будинок Замку у медзичаше обачлїво и пошвидшано препада. Попри гавариї системи за зогриванє, обачиц и вельки проблеми зоз  закрицом, хторе на велїх местох  премака, окреме после страшней бурї и велького дижджу у юнию 2018. року (под час „Пупчеца”), кед у даєдних просторийох на горнїх етажох Замку води було по костки, а дижджовка ше у каскадох злївала по ґарадичох до прижемя.

Уплїв часу обачлїви и лаицкому оку на фасади и вонкашнєй столариї Замку, а влага у дзепоєдних мурох можебуц и найвекши структурни проблем на будинку. Треба надпомнуц же то шицко досц проґресивне, и з рока на рок видно очиглядне погоршанє стану. Мож заключиц же часу за чеканє нєт, бо кажде одцагованє приноши нови и векши очкодованя, а з тим будзе вимагац и векши укладаня до санациї.

ПОТРИМОВКА СОВИТУ МОЖЕ БУЦ ЛЄМ ЛОҐИСТИЧНА

Же бизме дознали цо ше ма робиц же би ше зачувало єдинствени архитектонски обєкт и єден од символох Керестура,  нащивели зме установи котри би могли, односно требали розпочац ришованє того велького проблему. З оглядом на тото же хаснователь єдней часци простору у Замку и Национални совит Руснацох, перше розпатрена тота опция.

– Национални совит може помогнуц, ма дзеку, ми можеме дац лоґистичну, орґанизацийну потримовку. Вєдно зоз представнїками школи можеме пойсц перше ґу власнїком тих будинкох (Покраїна и Општина), евентуално аж и до Министерства просвити. Нажаль, наш буджет скромни, и нїяк зме нє у можлївосци помагац пенєжно, алє думам же и така наша потримовка би була значна – визначує секретар Националного совиту Таня Арва Планчак, и предлужує же простор як будинок Замку нє треба опущиц и занєдзбац, бо вон наисце значни як за валал, так и за руску заєднїцу.

Национални совит змесцени у Замку уж полни дзешец роки, а уступени простор адаптовал и присподобел ґу своїм потребом. Здогаднїме, же перши пейц роки роботи Совиту тота служба пребувала у будинку Дома култури у Руским Керестуре.

–  Национални совит ше уселєл до просторийох хтори нє хасновани у настави, то бул простор за пораячки и векша часц празни пойд. То простор котри цалком сполнює потреби Совиту, а мож повесц же добре сотрудзуєме зоз Школу. Медзитим, одкеди Замок нє цалком у функциї, ми маме проблем зоз отримованьом векших схадзкох, та ше углавним мушиме даґдзе припитац. Понеже зме ту кажди дзень, нє мож нє видзиц же Замок пошвидшано препада – визначує Арва Планчакова.

ШКОЛИ ОСТАВАЮ ГЛАВНИ КРОЧАЇ

Шицки школски будинки у катастру уписани як державни маєток, заведзени на єден зоз уровньох власци. Будинки керестурскей школи ше по поли водза на Автономну покраїну Войводину, понеже ше вона стара о штреднїх школох, а половка на Општину Кула, з оглядом на тото же општинска власц компетентна за основни школи. Медзитим, шицки школски будинки, та и будинки рускокерестурскей Основней школи зоз домом школярох „Петро Кузмяк”, дати на хаснованє школи и праве домашня школа длужна и обовязна ше о нїх старац, бо то школске.

Проблем коло нєдопатраного будинку Замку, його реновиранє, а без предходного плану за оправянє, дочекал и нову о. д. директорку Наталию Будински.

– Як сом превжала длужносц директорки Школи, так сом превжала и шицки проблеми цо ми припадаю зоз тоту длужносцу. Роздумовала сом и о Замку од самого початку, понеже то єден симбол и валалу, и школи у Руским Керестуре. Тераз Замок у тей хвильки нє функционує, а понеже ше го нє хаснує, вон заш лєм препада. Майстрове там доходза и кельо-тельо ше го допатра, одклонює даяки менши чкоди. Понеже то школски будинок, а нам у школи ище простору вшелїяк же треба, адекватно ушорени Замок олєгчал би нашо функционованє. Моя идея же би ше до Замку врацело наставу – наглашує о.д. директорка ОШ зоз домом школярох „Петро Кузмяк”, Наталия Будински.

Єдна зоз задумкох терашнєй школскей управи же би там були направени кабинети за туристични напрям. Там єст пейц учальнї, а туристични оддзелєня єст штири, по єдна класа з каждого року.

– Замок би вшелїяк остал таки яки є и тераз, зачувал би свой випатрунок. Реставровали бизме го, а нука би могли буц сучасни учальнї, бо сучасну учальню твори опрема, а нє мури. Так би Замок бул и єден з ресурсох хтори би бул на хасен цалому валалу за туризем – гвари Будинскова, та предлужує о дальших планох.

–  Перше треба направиц єден проєкт же яки роботи потребни на Замку, потим конкуровац, цо ширше, нє лєм на општински, алє и покраїнски, републични, та можебуц и даяки европски фонди. Думам же вше кед треба инвестовац, то вельо, алє нє и нєможлїве.

БУДОВАТЕЛЬНИ РОБОТИ ЛЄМ У ЗАКОНСКИХ РАМИКОХ

Будинок Замку примарно школски, алє по своєй архитектурней структури є и окремни, а у складзе з тим, попри шицкого вон и под предходну защиту памятнїкох Покраїнского заводу за защиту памятнїкох култури (поняце „предходни” нє означує прикметнїк у прешлим чаше, алє окремни фахово-административни термин Заводу), а то значи же кажда реставрация, адаптованє и шицки роботи на датим будинку, обєкту, културним добру муша буц под патронатом Заводу.

Подробнєйше о правней терминолоґиї нам потолковала дипломована правнїца, адвокатка Силвия Орос Барна.

– У Републики Сербиї иснує Закон о културних доброх, зоз хторим дефиноване цо ше подрозумює под културним добром, як и обласц хаснованя самого културного добра, односно хтори права и обоязки ма ношитель права на хаснованє, у нашим случаю керестурска Школа. Цо ше дотика нашей рускей заєднїци, маме окремни список културних доброх котри облапяю цалу руску заєднїцу, а котри дати на хаснованє рускей заєднїци, точнєйше правним особом котри задлужени за їх отримованє. Хаснователє маю нє таки мали обовязки, чувац и отримовац, запровадзовац мири технїчней защити и подобне – толкує Орос Барнова, и предлужує яки крочаї потребне превжац кед би ше реновирало.

– Кед би хаснователь сцел оправяц, преправяц, добудовац, меняц випатрунок вонкашньосци обєкта або його форму, муши ше перше явиц Заводу под чиїм патронатом културне добро. Завод потим дава дошлєбодзеня и препоруки цо и як мож робиц. Хаснователь ма обоязку дошлєбодзиц шицки науково фахови виглєдованя, технїчни и други рижни знїманя хтори ношитель правох одредзи. И на концу обовязка хаснователя же би културне добро було доступне явносци.

Як зме чули од наших собешеднїкох, нїч зоз спомнутого нє спорне, окреме же шицки актере евентуалного будуцого врацаня старей краси керестурского Замку свидоми його значносци, автентичносци хтора му муши буц зачувана и функциї хтору ма за валал, руску заєднїцу и єй водзаци институциї.

ПРОБЛЕМ ТУ, НЄ ТРЕБА ГО КЕРОВАЦ

 – Вшелїяк, цо ше дотика Замку, треба повесц же уж направени тот нулти инициятивни крочай, бо проблем будинку представени у општинскей управи у Кули. Цо ше дотика проблему вон ту, чия ґод то вина, треба го превозисц и робиц же би ше го ришело. Я нє участвовала у тим и то проблем яки сом нашлїдзела. Треба патриц же би ше тераз зробело максимално кельо мож и же би до таких гришкох вецей нє пришло. Школа нє може сама, алє кед наступиме вєдно зоз Општину и зоз Националним совитом,  мож обчековац и ришенє – толкує Наталия Будински.

(Опатрене 242 раз, нєшка 1)