Добра орґанизация то пол роботи

автор Марина Надь и Сара Планчак
869 Опатрене

Ґлориян Штранґар виполнєл свойо сни. Шицко му идзе од рук и намага ше буц вше лєпши. Карате тренира од першей класи, од кеди є нє лєм успишни у спорту, алє ше указал и як цалком одлични школяр. Освоєл вельочислени награди и завжал найвисши места на републичних змаганьох.

Як ши вошол до швета того борительного спорту?

Ґлориян Штранґар: Карате сом почал тренирац у першей класи. Перше сом сцел тренирац фодбал и буц ґолман, алє ше ми нє барз пачело, та сом пошол опатриц тренинґ до Карате клубу „Русин”. Барз ше ми попачело и гоч ми спочатку було барз чежко, у тим спорту сом остал по нєшка. На початку сом тренирал у Керестуре у  „Русину”, а же бим баржей напредовал, прешол сом до Кули и тераз ше змагам за Карате клуб „Гайдук”. 

Яки маш пас?

ҐШ: Тераз мам белави пас, бо сом пре актуалну ситуацию нє могол влєце пойсц на камп до Апатину и там положиц за кафови пас. Наздавам ше же то витворим на шлїдуюцим кампу. Вельо того ище мам научиц, як у новим клубу, так и на кампох на хтори уж роками поряднє ходзим. То кампи за шицки возрости.

Як випатра єден твой тренинґ?

ҐШ: На тренинґу вше давам свой максимум, порядни сом и барз ше трудзим. Тренинґи моцни и чежки, алє у добрим дружтве, шицко вельо лєгчейше. На тренинґох сом здобул вельо товаришох. Зоз „Русином” рушело товаришство зоз Марину, Сару, Мартину, Маю, Теодором, Андрейом… а тераз ше предлужує зоз Растком, Наталию, Нину, Матеу, Луком, Марком…

Хтори тренере це тренирали?

ҐШ: Мой перши тренер бул Стефан Ноґавица, а познєйше Вероника Юрич. У штвартей класи ме превжал Михайло Орос, пре чию сцерпезлївосц сом и остал у тим спорту. Єден час сом мал барз вельку помоц и од Владислава Рамача. Прешлого року сом прешол до Кули, дзе сом перше даскельо мешаци индивидуално тренирал зоз Зораном Рашковичом и вец ше приключел ґу екипи „Гайдука”. Тренирам борби поєдинєчно и екипно. Зо мну у екипи ище Растко Батуран, Марко Пуцар и Лука Ґириц.

Хтори ци змаганя остали у памяткох?

ҐШ: Наймилши ми змаганя на державним уровню. Док сом тренирал за „Русин”, то вшелїяк куп Сербиї у Деспотовцу, а тераз то державне у Смедереву, дзе сом освоєл треце место поєдинєчно и треце екипно. Єст вельо красни хвильки, алє и смутку пре страцени борби. Вельо знача медалї, алє ище баржей дожица зоз путованьох. Тот спорт ми оможлївел обисц цалу Сербию, а уж сом бул на змаганю и у иножемстве.

Яки твой план за далєй?

ҐШ: Вшелїяк мам намиру тренирац и далєй, здобуц чарни пас и єдного дня буц тренер будуцим каратистом. Тиж так, плануєм ше уписац до нашей рускей Ґимназиї и предлужиц тренирац у Кули.

Маш даяки клуб за хтори биш любел єдного дня тренирац?

ҐШ: Хвильково сом барз задовольни у „Гайдуку” и нє мам намиру меняц клуб.

Упатраш ше на дакого?

ҐШ: Мой идол то каратиста Слободан Битевич хторого сом и упознал на кампу у Апатину.

Провадзиш ище даяки спорт окрем каратеа?

ҐШ: Провадзим и други спорти, кошарку и фодбал, и барз навиям за „Баєрн” зоз Минхену.

Попри наградох зоз каратеа, маш и велї награди зоз змаганьох у школи. Хтори то?

ҐШ: Одлични сом школяр и освоєл сом вельо награди на змаганьох зоз физики, хемиї, математики, транспорту, руского дзе сом бул и перши на медзиокружних змаганьох. Наздавам ше же таки успишни будзем и надалєй и поволуєм шицких же би ше занїмали зоз спортом и витворели свойо сни.

Понеже посцигуєш тельо награди, як сцигуєш буц и порядни на тренинґох, алє ше и поряднє учиц?

ҐШ: Добра орґанизация то пол роботи. Провадзим на годзинох и вец дома нє мам тельо роботи.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ