Добра нагода за усовершованє и осамостойованє

автор Лидия Вереш 15. марец 2021

Марияна студентка на Филозофским факултету у Новим Садзе на напряме русийски язик и литература. Основни студиї закончела 2019. року и тераз є на мастеру. Прейґ програми Erasmus+ Марияна пошла на черанку студентох до Трнави у Словацкей.

Яка то програма Erasmus+?

Марияна Венчельовски: То програма хтора понука студентом можлївосц унапредзиц свойо знанє и достац нове искуство у цудзей держави. У Трнави тиж студирам русийски язик на Филозофским факултету на Универзитету Кирила и Методия.

Як ши надумала пойсц на черанку?

М.В: Понеже ми у Сербиї остало лєм написац мастер роботу, сцела сом вихасновац и тоту нагоду и пойсц до другей держави. Пре тоту ситуацию ше нє знало же цо будзе зоз цалу програму, алє ше ми на концу удало пойсц. Мобилносц ми почала концом септембра, а закончує ше у фебруару. Пред одходом до интернату сом була осем днї у державним карантину, и вец сом концом септембра сцигла до Трнави до интернату.

Яка система школованя у Словацкей? Иста як и у нас?

М.В: У Словацкей иншака система студираня як у Сербиї. Основни студиї тирваю три роки, а мастер два роки. Слухала сом предмети зоз першого и другого року мастер студийох.

Як маш преподаваня пре тоту нєвигодну ситуацию?

М.В: Мала сом щесца же сом перши два тижнї мала наставу наживо на факултету, так же сом ше кельо-тельо упознала зоз професорами и студентами. Познєйше уж шицки факултети прешли на онлайн наставу.

На хторим язику там студираш?

М.В: Наставу сом углавним слухала на русийским язику, понеже сом вибрала предмети хтори вязани за язик. Концом семестра Катедра за русийски язик орґанизовала и крачунски вечар, дзе ше представели студенти хтори на докторских студийох. Вони представели свойо универзитети и виприповедали як ше у їх местох слави Нови рок и Крачун. Тиж и мнє поволали, як странского студента, представиц ше и виприповедац як ми, Руснаци, преславюєме Нови рок и Крачун, цо ми була окремна чесц.

Виполнєли ци ше обчекованя?

М.В: З оглядом на тоту ситуацию, задовольна сом цо ше дотика знаня хторе сом здобула, алє ми хибело же сом там нє дожила тот прави студентски живот. Хибело ми друженє зоз другима студентами, як и черанє искуства. Можем повесц же ми ту на мастеру були интересантнєйши предмети, як на Катедри у Новим Садзе.

Мала ши нагоду и путовац?

М.В: Нє мала сом нагоду вельо путовац, пре хвильково обставини, обишла сом лєм Братиславу и Тренчин. У Словацкей даскельо мешаци тирвал позарядови стан, нє шмело ше путовац, дакеди анї виходзиц зоз дому без даякей причини. Аж ше у новембру цале жительство мушело тестовац.

Яки маш плани док ше врациш до Сербиї?

М.В: Тераз сом закончела зоз преподаванями, и остало ми лєм положиц испити. Док ше врацим до Сербиї плануєм ше пошвециц писаню мастер роботи.

Препоручела биш и другим пойсц на черанку?

М.В: Задовольна сом цо ше дотика орґанизациї тей програми, без огляду на ситуацию, и жадам шицким студентом препоручиц пойсц до иножемства, бо то барз добра нагода за усовершованє, упознаванє нових людзох, културох як и за осамостойованє.

Активна ши и у новосадским РКЦ. Чи ци хибя друженя у Матки?

 М.В: Активна сом одмалючка у Руским културним центру у Новим Садзе, танцуєм у фолклоре, поряднє ходзим на Маткованя и на други случованя. Матка ми як други дом. Того лєта зме и реновирали клуб. Ґенерално ми барз хиби фолклор и людзе у Матки, як и друженя хтори зме скорей тей ситуациї отримовали. Наздавам ше же ше тото цо скорей враци до нормали.

(Опатрене 159 раз, нєшка 1)