Цо най ше роби? З вами у думкох и молитви!

автор М. Перкович
407 Опатрене

Кажди рок шведочиме пошлїдком нєодвичательного справованя цалей нашей файти – вилїви, пандемия, суши, торнада, суперкелийски бурї у климатским подручю дзе их нє було предходни милиярду роки, вшелїяк нє так часто, (най ше прежегнам).

Чи знаме як ше чувац од елементарних нєпогодох и пририодних катастрофох? Знаме. Велї предписаня з будовательства (статика и материял, локациї дзе ше шме будовац, склонїска за найгорши ситуациї), плус знаня з биолоґиї (лєси, парки и шори древох як витробрани). То лєм так, лаїцки, а припада ґу компетентносци фаху и державних орґанох. Нє почитує ше. Нїґдзе, а Сербия нїяки нє винїмок, алє треба з олєгчаньом надпомнуц же маме вирску наставу по школох.

Моя ґенерация, хтора як обовязни предмет у школи мала Першу помоц и защиту уж у VII класи основней школи, а потим и Общенародну охрану и дружтвену защиту, теорийно, ма вецей од лаїцкого знаня кед ше случа елементарни нєпогоди и катастрофи, а мали зме и вежби. Були зме часц цивилней одбрани Социялистичней Югославиї и на 16 роки зме були елементарно порихтани помогнуц и себе и другим. Медзитим, после деценийох нєпостояня цивилней защити и єй уводзеня на уровню статистичней гришки, анї моя ґенерация вецей нє способна помогнуц себе и другим у случаю позарядових ситуацийох. (Нєшкайши ґенерациї зато знаю Оченаш).

Кельо зме препущени стихиї, у каждим смислу, як политичней, так и гевтей цо приходзи зоз природи, шведочи и податок же свойочасово у Социялистичней Югославиї лєм Беоґрад мал 300.000 обучених припаднїкох цивилней защити, док у вилївох у Сербиї, гевтого 2014. року,  шицкого було 1.500 обучених спасительох. (На Огньову Марию нє треба нїч робиц.)

Социялистична Югославия у Закону о елементарних нєпогодох уж у члену 2 спомина защиту „здравя и живота людзох”, док лєм у члену 5 у єдним виреченю пише же здравє и живот людзох ма примат. З другого боку, Република Сербия слово „здравє” першираз спомина аж у члену 8 и то у його трецей ставки. Перши три члени ше одноша на безконєчне орґанизованє орґанизованя. За цо индикативне же социялистични закон, у трецим члену такой почина зоз превенцию, док Република Сербия перше орґанизує орґанизованє, а вец спомина превенцию. Резултат телього орґанизованя же нє маме цивилну защиту, та чкоди за здравє и животи людзох, и материялни чкоди, велїки. (Обовязно ше прежегнац кед преходзице коло церкви).

И образовна система ма вирску наставу, алє нє ма першу помоц и защиту. Ище менєй дружтвену самозащиту.

Цо повесц, чи почнєме приношиц жертви же бизме змиловали сили природи и имаґинарного приятеля на нєбе, чи конєчно вежнєме за озбильно школски лекциї и искуства Социялистичней револуциї?

Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ