Фаховци спозорюю же ше климатски пременки можу розумиц и як експеримент у пошвидшаню. Остатки флори и фауни, нагромадзени стотки милиони роки, нємилосердно спалюєме у даскелїх остатнїх деценийох и так планету ґураме до пременкох за котри би требало еони часу.
Ґеолоґийно патраци, барз швидко зме подзвигли просекову рочну температуру за цали ступень Целзиюса, други ступень сцигол ище швидше, а тераз уж идземе ґу трецому. Вельки пременки у количестве дижджох, лєсових огньох, уровню океанох и велїх других системох случую ше з мешаца на мешац, од єдней рочней часци до другей. Процеси наисце пошвидшани.
Швидке пороснуце температури зменшує шнїг и ляд на Арктику и Антартику, загрожує животиньски и рошлїнски швет, як и людзох, и тот еґзодус уж у цеку, директно загрожуюци биолоґийну и поштредно политичну стабилносц. О тим би требало глїбоко стратеґийно роздумац и на час одлучиц яки мири превжац, кед же чловечество жада тирвацо застановиц еколоґийне и цивилизацийне поремеценє.
Вироятнє нєстаню и либерални и радикални ришеня миґрацийох у наиходзацим чаше, бо кед же климатски предвидзаня приблїжно точни, єдна до три милиярди людзох будзе пробовац сцекнуц од нєподношлївих горучавох, суши и гладу, як и пре вилїви зоз загрожених городох, та ше так витвори окремну ґеополитичну реалносц. З огранїчованьом зогриваня планети могли бизме зменшац катастрофу, алє ю уж нєможлїве цалком зопрец, наглашую фаховци.
Нашо гуманше одношенє ґу планети одредзи характер того 21. вику, кед же ше поднєю вельки политични крочаї такой, док числа ище релативно мали, то наша найвекша нагода же бизме витворели гуманши ришеня и одбранєли мир.
Як гваря фаховци, 2022. рок бул єден з найцеплєйших ґлобално патраци, а у Европи прешле лєто було найцеплєйше од кеди ше записує. Ище алармантнєйши податок же прешли осем роки були найцеплєйши. Просекова ґлобална температура тераз за 1,2 ступнї Целзиюса висша як цо була концом 19. вику. Тот тренд ше нєпреривно повторює, так же би тераз, по думаню фаховцох, наисце жимни рок бул вельке нєсподзиванє.
На цалей планети мож обачиц вельки пременки, чи ми то сцеме видзиц, чи нє. На тото нам вшелїяк указую цеплотни габи прешлого лєта у Европи и под’єднак вельки вилїви тей жими у Калифорниї, як и лєсово огнї у Канади того лєта. Звити указую же прешли, 2022. рок, бул єден з тих зоз пороснуцом емисийох чкодлївих ґазох до атмосфери, гоч дзепоєдни держави розпочали зоз запровадзованьом еколоґийних законох.
Же би ше зопарло найчежши ефекти климатских пременкох, цали швет ше будзе мушиц вельо баржей потрудзиц. Нє исную оптимистични проґнози. Декарбонизация транспортного сектору по 2050. рок треба же би почала цо скорей, уж нєшка. Наисце нам гори под ногами.
ruske.redaktorka@gmail.com