Кнїжка, гоби и насушна потреба

автор И. Сабадош
325 Опатрене

На Новосадским сайме прешлого тижня отримани Медзинародни саям кнїжкох, и коло нього вистава уметносци „АртЕкспо” и Саям образованя „Драгокази”. Як сообщене з орґанизациї, саямски манифестациї мали вецей як 37 тисячи нащивительох. Статистично, то приблїжно 10 одсто популациї Нового Саду, голєм по предходним попису. Перши податки о витвореним обтоку гуторя же, знова статистично, кажди нащивитель купел голєм кнїжку-два. Афирмативни заключок орґанизаторох же читанє и кнїжка ище вше найпопуларнєйши гоби у Новим Садзе.

Кед ше ствари так спатра, достава ше наисце красна и оптимистична слика о другим по велькосци городзе у держави, хтори ґу тому влонї  ношел титулу Европскей престолнїци култури. Ґу тому мож доложиц и за нас окреме значни факт же Саям кнїжкох у Новим Садзе од свойого снованя наисце отворени и коректни ґу видавательом хтори кнїжки друкую на меншинских язикох, понеже ту доставаю адекватни простор и ровноправни третман за промоцию своїх виданьох, без огляду на скромни тиражи и нєвельку читательну публику.

Медзитим, затераз нєрозришиви проблем того Сайму як висц зоз огромного циню хтори руца його беоґрадски парняк, манифестация у октобру хтора по шицким, окрем по мену, нєзровнуюцо векша, богатша и познатша.

Марцовски термин Сайму у Новим Садзе други найлєпши можлїви – прешло досц часу од жимских шветох кед ше публика витрошела, а ище нє поотверани лєтни загради и нє штудира ше о лєтованьох, та єст часу и пенєжи за кнїжку. Далєй, у корони и после нєй позаверани велї кнїжкарнї, а тарґовина ше преселєла на интернет. Аж и любителє кнїжки и читаня у векших реґионалних центрох по Войводини вецей нє маю место дзе наживо купиц кнїжку, поопатрац ю, поприповедац о нєй, уживац у ритуалу. Саям у Новим Садзе им остава найблїзше ришенє, окреме же и ту остатнї час заварти даскельо култни кнїжкарнї дзе могло пренайсц и актуални и тиражни наслови, и старши и ридши виданя. Нє беззначни анї факт же ше уход на Саям кнїжкох у Новим Садзе нє наплацує

Алє, найважнєйша узвичаєна пракса у домашнєй видавательней продукциї же ше шицки плани и премиєри нових атрактивних насловох темпирую за октоберски Саям кнїжкох у Беоґрадзе. То коруна и крешендо видавательного рока. Далєй, по шлїдуюци Саям, углавним ше лєм отримує пламень. Наприклад, од 10 до 15 найвекших видавательних хижох у Сербиї, анї половка нє участвує на новосадским Сайме кнїжкох, а акциї и попусти анї приблїжно нє таки атрактивни як у Беоґрадзе.

Дзе би, и як у такей реалносци, Саям кнїжкох у Новим Садзе  могол пренайсц свойо автентичне место, постац нєзаобиходни у планох и календарох и конєчно висц зоз циню? Можебуц кед би ше фокусовал на реґионални характер и пробовал прицагнуц видавательох зоз сушедних, насампредз екс-югославянских державох з хторима ше ище вше, слава Богу, розумиме. Голєм кед слово о литератури.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ