Косидба скорей як звичайно

автор Ан. Медєши
202 Опатрене

Тогорочна жатва ярцу у рускокерестурским хотаре закончена, а як преценюю польопривредни фаховци, урожай на уровню вецейрочного просеку, од 3,5 до 4 тони по гольту. Жатва жита почала тих дньох, та о його урожайох вчас бешедовац. Тото цо сиґурне, то же квалитет жита того року добри

Жатва и ярцу и жита того року почала вельо скорей як звичайно. Тому допринєсли висши температури у фебруару и марцу, кед би требали буц попод пейц ступнї, а були понад дзешец. Фебруар и марец прето ,,здогадовали” на април, та веґетация почала вельо скорей. Дзепоєдни фаховци твердза же така вчасна веґетация нє запаметана у остатнїх 10-20 рокох.

– Жатва ярцу закончена. Аконтна цена ярцу 17динари, и думам же така и останє. Слаба то цена. Ярец нє култура хтору ше виплаци садзиц на полю, же би ше з нєй дацо заробело. Дакеди ярец мал вельо лєпшу цену як жито. Пред пейцома роками, та надалєй, мац ярец ше вше вецей виплацело як мац жито, алє вецей то нє так – приповеда дипл. инж. польопривреди, Иґор Варґа.

Кед слово о урожаю, додава Варґа, вон виноши од 3,5 по 4 тони по гольту:

– То добри урожай и добри квалитет. З оглядом на тото же жими нє були жимни, та анї ярец анї жито нє мали тот „жимски сонˮ алє стално росли, а знаме кельо за роснуце тих културох важне кед спаднє шнїг. Важне же би, поведзме, жито, у децембру и януару мировало, нє росло, цо ше нє случело того року – толкує Варґа, и визначує же ше векшина ярцу на нашим хотаре хаснує за домашнї потреби, а найвецей го садза польопривреднїки хтори маю статку, насампредз, швинї.

Жатва жита почала того тижня, а почала би ище прешлого, кед би нє було дижджи хтори пред тим спадли.

– Ище релативно вчас бешедовац о тим, та нє можем повесц яки штреднї урожай. Влаги затераз добри, и гектолитра добра, цо значи же и квалитет жита добри. Ми у нашей фирми „НСАґро-инґˮ, нажаль, протеини и ґлутен у житу нє мераме, та нє можем повесц нїч о тим. Звичайно ше жито на тих висших уровньох тарґує спрам протеинох и спрам ґлутену, но ми таке на одкупу нє робиме – приповеда Варґа.

Жито ше того року пирскало од хоротох, превентивно, гвари вон, алє хороти нє було як влонї. А кед слово о цени, цена жита аконтна, 20 динари.

– З оглядом на тото же ми на житу дакеди маме урожай и до 5 тони по гольту, то би була, можем повесц, и досц добра цена, медзитим, нє знам чи будзе тельо жита, праве пре тоту слабу жиму – констатує наш собешеднїк, а о условийох одкупу жита у фирми „НС Аґро инґ”, предлужує:

– Цо ше дотика условийох одкупу у нашей фирми, ЮС стандард за влагу 14, а ми до 15 одсто нє одбиваме нїч. Кед прейдзе 15 одсто, вец ше рахує по таблїчки сушеня. То нє таке добре, вельо ше одбива, драге сушенє жита, драге сушенє вообще, так же лєпше причекац дзень, два.

Цо ше примишкох дотика, ту ЮС 2 одсто. Кед єст прейґ 2 одсто, одбива ше єден спрам єден, а кед попод два одсто, ту нєт позитивни бонификациї, лєм неґативни.  И кед слово о гектолитри жита, гевтого року була, поведзме, барз подла, попод 70, того року чежина жита добра, нє мал сом потераз попод 77, а верим же будзе и 82 и 83. Повед бим же гектолитерска маса будзе даґдзе коло 80 кили по гектолитри – закончує Варґа спред „НС Аґро инґ”, а у валалє, окрем нїх, жито и ярец одкупює и фирма „Либела продукт ДОО” Змаєво.

Огньогасци дежураю

У жатви жита участвую и члени Добродзечного огньогасного дружтва, хтори пред жатву препатрели 14 комбайни и 30 трактори.

Огньогасци дежураю кажди дзень од 8 по 21 годзин, по двойо у змени, вєдно з пионирами, а доступни су на число телефона 703-333. З тей нагоди, апелую же палїц було цо нє дошлєбодзене, а кари од 50.000 динари.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ