Обегованє за профитом и у алтернативних желєних компанийох

автор о. планчак сакач 19. авґуст 2022

Огнї ширцом Европи и у нашим найблїзшим окруженю, суша яка нє була у Европи пейц вики, пресохнути рики и високи лєтни температури указую же климатски пременки поставаю вельке опомнуце за цале чловечество и представяю спокусу за очуванє условийох живота и конєчного обстояня живота на планети Жеми, и то нє лєм людского, алє и шицких других файтох живого швета. Вше яснєйше же ше на ґлобалне зогривнє нє шме патриц як на проблем будуцих ґенерацийох, бо годно буц позно, як цо треба ясно видзиц и же поєдинєц нє може нїч зробиц же би застановел тот процес.

Потребни системски пременки же бизме ше зочели зоз кризу животного штредку и його заґадзеня. О тей кризи нє мож бешедовац з вонка контексту ґлобалного капитализму, хтори уж вецей як два вики повязани зоз индустрийним и економским розвойом и политику злохаснованя шицких розполагаюцих природних ресурсох. Велька заблуда же ше криза животного штредку, хтору видно як проблем цалого чловечества, цо визначує и французки социолоґ Размиґ Кешеян, може ришиц зоз универзалним становиском цалого чловечества хторе чежи зачувац планету, кед же ше з другого боку иґнорує вельки капитал и дружтвени тензиї у котрих жиєме.    

Вельке питанє же чи системски пременки хтори понукаю рижни ґлобални, алє и национални стратеґиї и протоколи як цо то Цилї отримуюцого розвою УН, Паризке спорозуменє, Европски желєни рухи… хтори би требали зопрец дальши климатски пременки на биодиверзитет, чи наисце уплївую на зоперанє природних катастрофох, еколоґийних миґрацийох, нєдостатку води за пице, економску кризу. Тоти стратеґиї предкладаю преход на отримуюци жридла енерґиї и на желєну економию.

Потенциялни конєц хаснованя фосилних горивох, медзитим, нє зопре нови файти монопола, потамаль до ґод иснує ґлобални капитализем. Поправдзе, давно почало обегованє за профитом компанийох хтори хасную алтернативни, желєни и обновююци жридла енерґиї. 

Нєшка природу нє мож видвоїц зоз гоч котрей обласци людского дїлованя, а источашнє нужне пременїц антропоцентричну перцепцию о природи по котрей природни ресурси исную же би служели лєм чловековим потребом. Природу би требало деколонизовац, прето питанє защити животного штредку то питанє култури, дружтва у цалосци и найвецей политики. Еколоґийни проблеми уж досц длуго, так повесц, були и оставаю наш насампредз людски и политични проблем.

ruske.redaktorka@gmail.com 

(Опатрене 64 раз, нєшка 1)