Поверховосц нас вельо кошта

автор М. Горняк Кухар
296 Опатрене

Поверховосц у живоце и роботи часто коло нас и то нас вельо кошта, материялно и духовно. При наших людзох мож було чуц „Єдну роботу лєбо роб як спада, лєбо ю охаб”, и „Цо маш зробиц, пороб такой и нєшка, а цо маш поєсц, охаб и за ютре”, цо подрозумює укладанє труду до посцигованя успиху, a цо нєшка нєпопуларне.

Поверховосц лєбо систематичносц починаю ище у младосци, прето нам, медзи иншим, важне же Медзинародни дзень образованя означени 24. януара, а у нас нєдавно направена Платформа за ратованє образованя у Сербиї, у чим участвовали осем декани Универзитету у Беоґрадзе, вєдно з Дружтвом директорох школох Сербиї, Унию синдикатох просвитних роботнїкох Сербиї, Синдикатом образованя Сербиї, ҐСПРС Нєзависносц и Синдикатом роботнїкох у просвити Сербиї.

Глєда ше нову стратеґию.

Єст велї причини, а здогаднїме же по резултатох ПИСА теста за 2022. рок, Балкан под шветовим просеком знаня, а школяре з Азиї доминую. Школяре зоз Сербиї и далєй под просеком у математичней, читательней и науковей писменосци. Тоти сумировани податки обявела шветова позната аґенция Би-Би-Си, цо значи же ше у швеце зна яки нашо потенцияли. 

Тоти тести Орґанизациї за економске сотруднїцтво и розвой (ОЕЦД) 15-рочни школяре робя на кажди три роки.

– Посцигнуце школярох зоз Сербиї на истим уровню як и у предходним циклусу 2018. року. Тото цо ше мера зоз ПИСА тестом, то комплексне, розвите думанє и функционалне применьованє знаня, школом у Сербиї нє важне – гварела дакедишня ПИСА координаторка у Сербиї Драґица Павлович Бабич за Би-Би-Си на сербским язику.

Сиґурно єст просвитних роботнїкох хтори ше трудза у своєй роботи и на хасен школярох, алє як видзиме, общи резултати под просеком.

Концом децембра 2023. року додзелєни традицийни рочни припознаня найуспишнєйшим академцом Универзитету у Новим Садзе, и з тей нагоди ректор УНС проф. др Деян Мадич виявел же маме барз мудри дзеци, хтори витворюю резултати на европским и шветовим уровню.

После доставаня припознаня, найлєпши студент Андрей Балаж гварел же му на самим початку найвекша потримовка були родичи, понеже су и сами музичаре, та ше през цали живот упатрал на нїх, и вони и його шестра му даваю найвецей мотивациї.

Тиж концом 2023. року медиї обявели же проф. др Драґан Ламбич зоз Зренянину треци рок за шором на ранґ лїстини найуплївнєйших виглєдовачох у швеце, хтору обявел познати Универзитет Стенфорд зоз ЗАД.

Професор Ламбич ше находзи медзи два одсто виглєдовачами у швеце, анґажовани є на Педаґоґийним факултету у Зомборе и його виглєдованя мултидисциплинарного характеру. Медзитим, як гварел, по його искуству, институциї у Сербиї таки успих вообще нє вредную, потримовка виостава, окрем же ше достава одредзени протоколарни почесци.  

И у духовним живоце можеме буц поверхови, и то нас найвецей кошта. Найвецей, бо духовносц и релиґийносц припада найинтимнєйшим и найособнєйшим дожицом, найбаржей нас унапрямує на самих себе, занїманє зоз собу и вимага нєпреривне обраценє и злєпшанє. Так дїйствує и терапийно, бо неуротске справованє и симптоми то, поправдзе, сцеканє од правих проблемох и сцеканє од зочованя зоз собу.

Духовносц надкрилює шицко друге у чловекови и живоце, а источасно є и фундаментална, бо ше у тим просторе, у глїбини єства случує чловек, ту ше приноши одлуки за добре, лєбо нєдобре, односно за зле. У димензиї духовносци шицки людзе, без огляду на расу, нацию, образованє и интелиґенцию, знаю же нє треба краднуц, спреведац, нападац и забиц другого.

У глїбини души ше радуєме добру другого, лєбо завидзиме, знєважуєме и огваряме. У чистоти шерца любиме помогнуц другим и поучовац младших, место же бизме им лєм сообщели информациї, а вони най ше знаходза як знаю и преходза у живоце як им будзе.

Папа Франциско посовитовал же треба обновиц стретнуце з Исусом, з Особу, а нє идею.

По його словох, най кажди з нас одвої час и роздума о шлїдуюцим: „Исусе, Ти у мнє, сцем Це стретнуц каждого дня. Ти Особа, нє задумка. Ти сопутнїк на драги, нє програма. Ти Любов хтора ришує числени проблеми. Ти початок євангелизациї. Ти, Исусе, жридло радосци”.

И слабша духовносц лєпше як нїч, бо може прероснуц до глїбших и озбильнєйших становискох, алє лєм поверхова духовносц чежко же може зачувац од рижних неґативносцох у живоце и моцнєйших дожицох як цо мержня, гнїв, обаванє, депресивносц, огорченосц, ґадзенє…

Наприклад, кед нас дахто барз увредзи, у нас вре, и думки о тим ше зявюю у свидомосци, гоч то и нє сцеме, у рижних часцох дня и на рижних местох, так же нє мож нормално функционовац.

Од таких, такповесц, обсесивних думкох, хтори ше нєжадано и автоматски зявюю, чежко ше мож одбранїц, алє можлїве. Важна добра дзека и жадац нє мержиц, нє вимсциц ше „зуб за зуб”. Вец з часом обтерховююци неґативни думки будзе вше менєй, буду бляднуц и нєстаню.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ