Просториї, словнїк и швето

автор с. сабадош
202 Опатрене

Нєполни шейсц мешаци прешли од моменту кед сом превжал одвичательну улогу директора Заводу за културу войводянских Руснацох. Понеже ми мандат нє почал на самим початку календарского року, подрозумює ше же ми основни задаток бул закончиц розпочате и реализовац плани хтори обдумани за чечуци рок. Завод установа хтора би мушела поставяц стандарди у шицким цо роби на уровню рускей заєднїци и прето єй програмни ставки муша буц реализовани найпрофесийнєйше як мож. Явносц нашей роботи лєм єдна з причинох прецо зме у обовязки нашо „продуктиˮ тримац на найвисшим уровню.

Концерт „Квет рижнородносци“ реализовани з другима заводами за културу националних заєднїцох Войводини у авґусту того року доказал же ше традицийна музика войводянских Руснацох перфектно уклапа до войводянского музичного мозаїку и ту сцем вихасновац нагоду подзековац Народному оркестру „Юлиян Рамач Чамоˮ Дому култури Руски Керестур же указала барз високи уметнїцки уровень и представела Руснацох на найлєпши можлїви способ.

Диґитализация склєняних плочох фотоґрафох Будинскових з Руского Керестура ше дзекуюци потримовки Министерства култури и информованя ентузиястично предлужує. Вєдно зоз др Миряну Дєкич и Недельком Марковичом рушели зме до диґитализациї 400 неґативох до конца рока, а векшина уж финализована. Вельки успих моноґрафиї хтора представя нє лєм вибор фотоґрафийох зоз живота Керестурцох у першей половки и штредком двацетого вику, алє и їх фундаменталну наукову анализу, лєм нам дава додатни импулс же бизме тоту капиталну роботу цо скорей заокружели. Наздаваме ше же будземе у можлївосци предлужиц и роботу на диґитализациї, та и реставрациї матичних кнїжкох наших грекокатолїцких парохийох. Тото подняце єдно зоз найзначнєйших у смислу чуваня нашого идентитету, кельо колективного, тельо и индивидуалних идентитетох.

Реинвентарованє Музейней збирки у Руским Керестуре єдна зоз тих акцийох хтора окреме будзе значна ґенерацийом хтори нас нашлїдза. Процес хтори розпочати ище седемдзешатих рокох прешлого столїтия дзекуюци музейней совитнїци у пензиї Любици Отич, хтора координує з тоту роботу, конєчно достава форму за модерни часи. Вельку подзековносц ту вшелїяк виражуєм и Ваньови Дулови хтори роби на самим инвентарованю предметох и поволуєм младих, поготов тих хтори школовани з обласци историї и етнолоґиї, же би ше придружели нашому проєкту. Идея, вшелїяк, же бизме на бази Музейней збирки достали єдну файту музею войводянских Руснацох и наздаваме ше же достанєме потримовку єдного з явних музейох же би ше вецейдеценийни сон визионарох рускей заєднїци конєчно зисцел. Вшелїяк же по угядзе на Руску одлогу у Дюрдьове плануєме видац и каталоґ керестурскей Музейней збирки. Повторюєм и поволанку явносци же би ше наша заєднїцка збирка пополнєла з новима предметами.

Идея приблїжованя новим ґенерацийом и надалєй будзе присутна. Ознова з потримовку Министерства култури финализує ше робота на продукциї дружтвеного бависка „Насельованє пустари Руски Керестурˮ. Прешвечени зме же таки способ комуникациї з младима допринєше едукованю и друженю младих Руснацох медзи собу, алє и же прицагнє млади особи звонка нашей заєднїци и да им нагоду научиц дацо о нас.

Видавательна дїялносц присутна у Заводзе практично од його снованя. Тоту традицию, вшелїяк, предлужуєме. После „Правопису руского язика з правописним словнїкомˮ хтори обявени у першей половки того року, з потримовку Городскей управи за културу Городу Нового Саду обявиме и „Английско-руски словнїкˮ авторох проф. др Михайла Фейси, Марини Шлемендер и Славици Чельовски вєдно зоз Филозофским факултетом у Новим Садзе и Руску Матку. Слово о публикациї хтора будзе од наисце велького хасну за широке число людзох.  Тиж треба спомнуц же наш главни партнер у видавательстве остава НВУ „Руске словоˮ и же будземе порихтани и надалєй потримовац їх виданя и у сотруднїцтве з нїма витворйовац нови проєкти.

Коруна шицких наших намаганьох буду вшелїяк нови просториї Заводу. Будовательни роботи на обєкту у Улїчки Матици сербскей 15 ше помали приводза ґу концу и наздаваме ше же початком наступного року у новим просторе преславиме петнасту рочнїцу нашей установи. Ту вихаснуєм нагоду подзековац и своїм предходнїком – Мирославови Кевеждийови, Янкови Бучкови, Серґейови Тамашови (хтори моментално окончує мисию предсидателя Управного одбору Заводу), Ивани Дудаш и Анамариї Ранкович (хтора и заслужна за тогорочни план) на усиловносци и доприношеню, наздаваюци ше же вєдно преславиме тот ювилей и нову еру у Заводовей дїялносци.

Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ