Єй мустри розошати ширцом швета

автор апм 31. октобер 2017

Мария Нота, вибивачка  хтора роками успишно робела тоту роботу, гоч єй була баржей як гоби. Була позната медзи Руснацами у Вербаше, алє и вельо далєй. Нєшка ше дзечнє здогадує на прейдзени роки.

Мария народзена штерацетого року прешлого вику у Коцуре, а свой живот познєйше препровадзела у Вербаше. На двацец роки ше з валалу одала до „сушедства” и од теди  є там. Пред тим як є спитана, Нотова ходзела до нїзшей медицинскей школи, аж єден кратши период робела у здравстве, алє кед пришли дзеци, Гелена и Владимир, вєдно зоз своїм чловеком Юлияном одлучели же нє будзе робиц, алє ховац дзеци и старац ше о нїх.

ДРАГА Ю ОДВЕДЛА НА ДРУГИ БОК

Без огляду же ше школовала за роботу у здравстве, Мария мала други афинитети.

– Вше сом  мала прихильносц ґу уметносци, ґу мальованю, и барз сом тото сцела робиц. Нє барз сом ше розумела до фарбох, алє ми и нєшка нєправо чом сом ше нє одшмелєла и у тим ше опробовац. У обисцу, назадку, маме єден били мур, и вше ми бул сон же ше раз до ньго лапим, бо мам визию, знам и цо бим на нїм намальовала – студню, салаш… Алє, так ше послучовало у шивоце же ми ше з єдним словом – нє дало. А вец през друженя зоз женми, пришла ми идея же будзем вибивац – здогадує ше Мария, и гвари же тих рокох кед починала було тусору, платна, вули були квалитетни,  до шицкого могло лєгко дойсц и купиц.

Тот єй гоби потирвал роками,  з нього могла  заробиц и дополнїц буджет у обисцу, и виплацело ше. А на першим месце, любела тоту роботу. Дзеци виросли, а вона ше добре чувствовала же може и сама привредзовац, и то єй ше пачело.

– Почала сом вибивац кед сом мала 35 роки, а старши вибивачки ме упутели до роботи, и од нїх сом купела перши мустри. Робела сом, учела, и рушело то, а можем повесц же ше и моя дзивка Гелена сама научела вибивац. Мустри сом после и сама правела, креїровала, дацо ми ше попачело у кнїжки, та сом исте преджобкала на били папер, а вец на масни паус папер. Фарби сом набавяла аж з Австриї,  Мадярскей и Нємецкей. Старши жени док то робели нє знам хтори фарби хасновали, та вони шприцовали. Я у роботи хасновала витрион, або олєйов розридзовач – приповеда Мария и гвари же робота крашнє ишла по дзеведзешати роки, кед пришли таки часи же нє було дзе купиц платна, анї вули, лєбо их и було алє нє були квалитетни, пущали фарбу и подобне.

Найлєпше було робиц на шифону – билим платну, а муштериї знали наручовац и по пейдзешат ручнїки, аж и вецей. Ручнїки ше рихтало за свадзби, а Мария робела и партки, посцелїну и друге. Коло петнац роки барз вельо робела.

У орманох Мария чува даєдни зоз своїх роботох

У орманох Мария чува даєдни зоз своїх роботох

ЛЮБЕЛА И ВИШИВАЦ НА КРИЖИКИ

– Муштериї найчастейше приношели платно, гварели же цо сцу, а найволєла сом кед уж розштригли платно, знали же яки ручнїки иду за одроснутих, а яки за дзеци. Робело ше по осем ручнїки, за два свахи, за двох старостох, видавцох, и за дружбох. Партки з тусору були рижни, найчастейше  сом вибивала на фалаце осемдзешат зоз осемдзешат центи, лєбо метер з метер, алє обовязно ґу ньому ишли и шейсц салвети. Їх ше кладло до кухнї, на шпоргет, на роботни стол и подобне, цо нєшка уж нє пракса. А любела сом и вишивац, поготов на крижики – здогадує ше наша собешеднїца. За тоту роботу мушела буц барз точна, сто раз кед треба мушела мерац, зазначовац себе шицки штири угли на материялу, а аж вец роздумовац о мустри же цо положи на штредок, а цо з бокох. З часом себе справела  кнїжку у хторей муштериї могли вибрац мустри за вибиванє.

За роботу Мария мушела мац места, та хасновала вельки стол, а тото цо найважнєйше, мушела мац мирну руку. Кед ше лапала до роботи, перше розправяла фарбу, вец мачала печаци и помали чухала. Кед шицко повибивала, по вишиванє на тим истим платну мушело прейсц голєм два годзини док ше материял вилуфтирал и осушел, а робота одберала часу у зависносци же цо ше вибивало. За вельки парток требало  вецей як два годзини, прето же ше на розмерйованю длуго затримовала…

– Найвецей роботи було вжиме, после Крачуна, прето же ше теди ище и на прадки ходзело. А у остатнї час найвецей сом вибивала женом до Бачкого Доброго Поля. Єдна муштерия мала барз вельо партки, вишивала и приведла ми велїх других з хторима сом крашнє сотрудзовала. Так же ниа,  єдна Чарногорка, барз ценєла нашо руске вишиванє. Вец сом єй навибивала барз вельо парточки за Вельку ноц, и зоз заячками, писанками… Наисце сом вельо робела – приповеда вона.

 ДОБРА РОБОТА – НАЙЛЄПША РЕКЛАМА

 А, Марийова робота „путовала” вшадзи. Вибивала и за вербаску Ґимназию, и старовербаску церкву Покрова Пресвятей Богородици, штиковала ручнїчки хтори ше хасную за причасц, фартухи, вельки парток за Евхаристию, а нїґда ше нє мушела вельо хвалїц и рекламовац. Добра робота – найлєпша реклама, так же ю муштериї сами препоручовали далєй, та так и нашо людзе з Америки, барз часто и з Нємецкей и Австралиї, знали ценїц Марийову роботу.

Активно робела до свойого седемдзешатого року, а вец було вше менєй роботи.

– Полни 35 роки сом ше занїмала з вибиваньом, а млада сом остала ґдовица. Юлиян умар кед ми було штерацец роки, та ми  ше тота любов и з вецей бокох барз здала – гвари Мария.

Нєшка, кед ма вецей шлєбодного часу, наша собешеднїца люби читац, ходзи до церкви на молитви, патри телевизию. А плєтки нє люби, та з  двома–трома пайташками попиє кафу и крашнє ше виприповеда. Окрем того, люби пойсц до Коцура дзе єй фамелия, виприповеда ше зоз своїма шестрами, братом и сваху. Зоз дзивку кажде рано пиє кафу, а нєдзелями ше им придружи и єй син. Мария з нїм и його фамелию у истим  обисце, дзивка лєм даскельо хижи далєй. У старосци, гвари,  то вельо значи.

DSCF1186

ЦЕШИ ШЕ У УНУЧАТОХ

Мария ма шесцеро унучата, шицки млади и красни, а їх фотоґрафиї на мурох у єй обисцу. Уж ма уж и штверо праунучата, та ше ма у ким цешиц.

– Нєдавно сом себе подумала же мам красну старосц, та и кед пошпиртам по живоце роками назадок, койцо сом попреходзела, нє було лєгко, алє ше у старосци мам з чим цешиц, нє сама сом, и наисце задовольна – закончує наша собешеднїца.

(Опатрене 201 раз, нєшка 1)