Попатрунок на Алпи

автор Анита Чизмар
613 Опатрене

У септембру прешлого року, до нашей Ґимназиї „Петро Кузмякˮ у Руским Керестуре сцигло понуканє за програму черанки школярох за одход до Швайцарскей. После схадзкох и виберанки школярох за тоту програму, дознала сом же сом достала нагоду нащивиц Швайцарску на два тижнї зоз ище шесцерима школярями зоз ґенерациї и професорку. И так шицко почало…

Пред тим як зме одпутовали, мали зме єдно стретнуце зоз школярами ґимназийох зоз Бачкей Паланки и Бачкого Петровцу зоз котрима зме мали дзелїц обисце. Вони, як и дзеци зоз Индїї и Руми, ишли зоз нами представяц нашу державу.

Тото упознаванє пред черанку нам барз помогло, понеже два тижнї нє кратки период препровадзиц даґдзе, а поготов кед у питаню нєпозната держава зоз нєпознатима людзми.

Драга була длугока, алє на концу ше наисце виплацела. Були зме змесцени у дзецинским валалу Песталоци зоз дзецми зоз України. То єдно мале место хторе, най так повем, „изолованеˮ од швета.  У валалє єст древени хижи у хторих зме були змесцени, школа, спортска сала и терени на отвореним, младежски клуб, музей и ище даскельо нєобходни будинки. Шицко  тото окружене зоз пажицами хтори под час нашого пребуваня були прекрити зоз шнїгом. Тот валал настал после Другей шветовей войни зоз цильом же би обезпечел дом широтом. Нєшка тот место то дом за младеж зоз рижних державох на вецейтижньових черанкох.

Окреме же зме там наисце уживали, мали зме обовязку исц на роботнї хтори зме мали кажди роботни дзень од 9 по 12 годзин и потим од 14 по 17 годзин. Роботнї були барз креативно обдумани. Орґанизаторе ше намагали же бизме шицки роботнї нє робели лєм зоз „главуˮ алє и зоз „шерцомˮ и „рукамиˮ. Цилї програми були же бизме научели жиц у заєднїци зоз другима нациями, же бизме ше упознали зоз иншаку културу и стилом живота, як и же бизме научели старац ше о себе и других. И єдно з важнєйших каждодньових задаткох було правилне розподзельованє одпаду.

Мнє єдна од найинтересантнєйших роботньох була кед зме єдно пополаднє пошли до Сент Ґалену (варошу котри ше находзел нєдалєко од нашого) дзе зме мали задаток зачерац скапчовачку за дацо, зоз ташки/кишенки даякого странца. Були зме подзелєни до ґрупох у хторих були двойо школяре зоз Сербиї, и двойо зоз Укарїни. Моя ґрупа мала седем черанки, а остатня ствар котру зме зачерали бул качкет од єдней познатей медийней хижи. 

Роботня котру зме тиж мали, а хтора була о озбильнєйшей теми, була такволани „food wastеˮ або „поживови потрошокˮ. Дополадня зме мали роботню на котрей зме о тим бешедовали, дзе нам пробовали приблїжиц прецо то проблем и кельо вельо купеного єдзеня на концу закончи у шмецу. А на пополадньовей роботнї зме були подзелєни до ґрупох од дзешец членох и кажда ґрупа достала полну кошарку єдзеня котрому би пошвидко вишол рок тирваня, або уж вишол, алє є ище вше смачне и безпечне за хаснованє, же бизме зоз нього направели вечеру за тот дзень.

Єдини проблем бул же два ґрупи дзелєли єдну релативно малу кухню, алє ше нам на концу удало орґанизовац, и вечера була готова на час.

Роботню котру зме мали при концу пребуваня була знїманє емисиї за радио. За тоту роботню зме мали два днї. Перши дзень зме ше подзелєли до ґрупох як зме сцели, вибрали теми о хторих зме сцели бешедовац и писнї хтори зме сцели пущац, а мали зме и даяки активносци хтори нам мали помогнуц же бизме цо лєпше написали текст. Нащивели зме и студийо. Други дзень бул предвидзени за докончованє тексту, усовершованє самого читаня и цек емисиї и, нормално, знїманє того цо зме пририхтали. Кажда ґрупа мала найвецей 10 минути до котрих требало уклопиц вибрани теми и музику. Моя ґрупа бешедовала о тим яки зме роботнї мали, и як зме препровадзовали шлєбодни час. Емисия ше знїмала уживо, и гоч хто ю могол послухац. Подзелєли зме линк блїзким, а гварели нам же тота емисия там барз позната, и же ю нашо людзе у Швацарскей активно провадза.

Окрем активносцох, мали зме и шлєбодни час. През тидзень зме углавним час препровадзовали у младежским клубу. Там було кажди дзень дацо орґанизоване. Єден дзень зме могли направиц лампаши зоз котрима зме ше други вечар  шейтали по валалє. Тиж так у подобовей  часци клуба зме могли украшовац черепчки и правиц наруквици. Були орґанизовани и филмски вечар и диско. Нормално, кед дахто нє мал жаданє участвовац, мал шлєбоду буц у других часцох клуба. Була музична простория, простория зоз столним тенисом и фодбалом, простория зоз вельо дружтвенима бависками и билияром и дакельо просториї зоз местом за шедзенє и слуханє музики. У шлєбодним чаше могло пойсц и до сали як и, цо ми найбаржей практиковали, пойсц ше санкац и оруцовац зоз шнїгом. Часто зме ше зиходзели и у пиньвици хижи, дзе зме бавели дружтвени  бависка и баржей ше медзисобнє зблїжовали.

За викенд зме мали нагоду обиходзиц Швайцарску. Були зме на Боденским озеру, Райових водопадох, у музею „ТЕХНОРАМАˮ, у Цириху и, мнє найкрашому, Луцерну. Мали зме задаток сами направиц план обиходзеня городох цо за нас було виволанє, алє думам же ше голєм нашо обисце наисце потрудзело цо практичнєйше виплановац драгу за обиходзенє городох.

Зоз Швайцарскей ми останю вельо прекрасни памятки, а окреме на нових товаришох хторих сом там упознала. Аж и после черанки нам ше удало ознова зисц, та ше наздавам же останєме у контакту. Тота черанка нам шицким останє як єдно прекрасне дожице хторe верим же будземе паметац до конца живота.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ