По законченей основней школи, Мая Бодваи зоз Руского Керестура ше опредзелєла за виучованє язикох, та ше уписала до Карловацкей ґимназиї дзе єй главни предмет бул китайски язик. Тот язик и китайска култура ше єй попачели, та сцела преглїбиц свойо знанє. Тераз є студентка уж други рок на Филолоґийним факултету у Беоґрадзе, на напряме − китайски язик.
Мая була сиґурна же после основней школи школованє предлужи у Карловацкей ґимназиї. Барз сцела учиц русийски язик, но, случело ше цалком инше од того цо жадала, та „упадла” на китайски.
− Перше ше ми нє пачело же сом ше уписала на китайски язик и перши два роки у ґимназиї ми нє були таки интересантни. Kажди початок чежки, та так озда було и мнє. Кед зме баржей вошли до материї и кед зме баржей почали виучовац китайску културу, историю и литературу, шицко тото сом барз полюбела, та сом одлучела же праве тото будзем и студирац. Китайски язик вельо чежше звладац як даєден европски язик, алє кед ше похопи його лоґика, вец шицко вельо лєгчейше. Так було и зоз писаньом по китайски. На початку чежко, видзи ше вам же тото цо сце написали нїяк нє випатра, алє то таке як математика − док вежбаце, идзе вам − през шмих ше Мая здогадує своїх перших словох хтори написала по китайски.
ВЕЛЬО САМА ВИГЛЄДОВАЛА
Цо длужей учела язик, вше ше баржей интересовала и за културу и за историю и вше була порихтана виглєдовац и тото цо нє обовязне у порядней настави. То обачел єй професор информатики и предложел єй же би написала наукову роботу зоз хтору би могла участвовац на Шветовей конференциї математичарох.
− Кед сом дознала за конференцию, такой сом прилапела. Вибрала сом тему „История китайскей математики”, послала абстракт роботи и чекала одвит од комисиї. Комисия прилапела тему и вец ми требало дас два мешаци же бим ю написала и представела сом ше зоз ню 2012. року на Шветовей конференциї математичарох у Софиї, у Болгарскей. То було барз интересантне искуство, та сом ше приявела и идуцого, 2013. року на исту конференцию хтора отримана у Ґетеборґу у Шведскей. Там сом ше представела зоз роботу „Жени през историю математики”. Нє було лєгко, бо сом доставала литературу зоз Китаю преложену на анґлийски и то бул єдини способ же бим дацо вецей дознала о тей теми. Дознала сом же ше велї жени през историю представяли як хлопи, бо би ше иншак тото цо доказали у науки нє припознало. Аж дараз писали и роботи з хторима ше представяли їх мужове − толкує Бодвайова.
ЗНАНЄ ПОДЗЕЛЄЛА З ДРУГИМА
Єй звонканаставни активносци препознала и професорка китайского язика, та ю приявела за участвованє у емисиї „Кад зазвони”. То емисия за штредньошколцох хтора ше емитує на РТВ и у хторей ше, медзи иншим, вше представя даєдного успишного школяра. У емисиї представела свойо науково роботи, а тиж так, з єдну з тих роботох ше представела и школяром керестурскей Ґимназиї. Мая ше цалу штварту класу рихтала за примаци испит за факултет и гвари же єй то на студийох барз помогло, бо мала добру основу. И тераз о китайскей култури, историї и литератури вельо сама виглєдує, та и вецей од того цо єй потребне же би положела даєден испит. Уж два раз участвовала у лєтнїм кампу за китайски язик и културу хтори орґанизує Конфуцийов институт на Филозофским факултету у Новим Садзе. Окрем же ше у кампу учи китайски язик, єст и рижни роботнї на тему китайскей традициї, правеня лампионох, калиґрафиї, музики.
− Думам же найважнєйше же би млади вибрали студирац тото цо любя и тото у чим ше можу пренайсц. Вец им анї ученє нє будзе таке чежке як кед виберу дацо з чого ше им видзи же годни мац добри заробок. Я вибрала китайски, а, кельо язики знаш, тельо вредзиш − заключує Мая.
