Перша асоцияция: корона, изолация, „нова реалносц”… Дзепоєдним и горши ствари. Єдноставно, рок за нами бул иншаки и хто од скорей нє мал даяки упорища у живоце, добре ше у нїм натрапел. Гайд, по правдзе, натрапели ше и людзе хтори „здрави у глави”, а дзе гевти хтори мали проблеми и скорей як цо сцигла корона.
Особнє, два ствари ме найбаржей трапя. Перша, то дегуманизация и деконструкция дружтва. Одняте нам право на концерти, театрални представи, журки, преслави, спортски змаганя, шицко тото цо уключує гоч и меншу ґрупу людзох нєстало, щезло, єдноставно нам є одняте. И кажда рационална особа то може похопиц, понеже так мушело буц же би ше вирус застановел. Алє рок познєйше, нє застановени є, и я ше чувствуєм спреведнуто: слухал сом, справовал сом ше, робел як ми гварели, а награда – ништа. Понеже знам же сом особнє нє виновати прето же вирус и далєй ту, штудирам хто вец „зезнул” и ниа, друга ствар хтора ме трапи – Кризни штаб. Людзе хтори позберани же би управяли зоз кризу и же би нас виведли зоз нєй на наймудрейши способ, випатра же дакус упирскали, и то нє лєм раз. Док цала Европа уводзела мири у складзе зоз обєктивну ситуацию, у нас бул позарядови стан, полицийна годзина, огранїчени дзепоєдни права и шлєбоди, же би после пар мешаци було обявене же зме победзели вирус и же шицко ознова може – фодбал, виберанки, концерти… Шветово медиї о нас писали и кед зме були под ключом, и кед зме одразу дошлєбодзели дерби и други манифестациї. Як прешли виберанки, так почало… И вец почало и „цинцулиранє” – те тоти мири, те гевти мири, те мож, те нє мож, и то нєпреривно тирва по нєшка. Реалносц ше нацагує кажди дзень, алє гоч зме з єшенї у вельо горшей ситуациї як з яри, нє уводза ше анї приближно таки строги мири яки зме мали у марцу, априлу и маю. Нїби, мушиме водзиц рахунка о економиї, спатрац чкоду и бенефити, балансовац. Ей, ми, економски тиґриш, найменше паданє БДП-а, стабилносц, тото-гевто…
Пишем, читам, и так на єдним месце кед тото шицко поздавам, нє знам чи ше мам шмеяц, чи йойчац. Чувствуєм ше спреведнуто прето же хтошка там дзешка поєдол пергача, чи цибетку, чи цо озда, и же сом прето того року бул скрацени за морє, концерти, друженє зоз людзми. Исто ше чувствуєм и прето же ме власц и кризни штаб злудзовали зоз виявами од „найшмишнєйши вирус” по „теметови нам буду мали”, прето же дохторе у Кризним штабу нє раз виявйовали же були за дацо лєбо процив дачого, алє политичаре превагли, та їх идея нє прилапена. То вам як кед би ше нашли архитекта и неурогирурґ же буду будовац хижу и вец архитекта гвари цо и як, алє неурогирурґ би иншак и вец ше хижа будує як надумал неурогирурґ, а нє архитекта. И вец можеце задумац на цо здабе тота хижа и кельо будзе стац. Е так вам и зоз нашу епидемию: дзепоєдни нє могли прелїґнуц пиху, еґо, цо ґод, а ми шицки пре тото плациме цех. И будземе го одплацац и у тим новим 2021. року, то сом тиж прешвечени.
Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово.