Павле Виславски, III, Руски Керестур

ЄШEНЬ У МОЇМ ВАЛАЛЄ

Єшень у моїм валалє барз красна. Дзеци починаю ходзиц до школи. Лїсца починаю жовкнуц и опадовац и ище вельо того красного.

У нашим валалє теди вше жимнєйше и падаю дижджи. Людзе приноша огрив зоз велїх лєсох и облєкаю груби шмати. Птици селїдбенїци ше селя до цеплих крайох. Животинї себе глєдаю резерви поживи за жиму. Вєшенї яблука и грушки дозреваю и прето их людзе збераю и уживаю у їх смаку. Дзеци ше бавя вонка на дижджу и шляпкаю по баркох. У нашим дворе маме вельки орех. Каждого року з нього поопадує вельо лїсца. Ми го позбераме на вельку громаду и вец ше моя шестра и я у нїм бавиме. Почала и школа. Контролни задатки и вежби тиж почали. Нови школски рок ту.

Я любим єшень прето же ше случую велї красни подїї котри ше будзе паметац цали рок и нїґда ше нє забуду.

Михаела Сендерак, V, Руски Керестур

ЯК СТАРИ ОРЕХ ВИТВОРЕЛ СВОЙО ЖАДАНЄ

Бул раз єден орех. Находзел ше у лєше. Орех мал поламани конари и вельки дзири. Жадал вон мац пайташа. Ишол раз єден бачи. Видзел вон же орех нє ма пайташа, та гвари: „Посадзим я ище єден орех”. Залївал го и залївал и о даскельо днї вироснул и його пайташ. Ореху ше витворело жаданє же достал свойого пайташа.

Павле Папуґа, II, Руски Керестур

ТО Я

Мено ми Калина Чапко. Мам осем роки. Ходзим до Основней школи „Петро Кузмяк”. Друга сом класа. Мено моєй учительки Ясмина Сабадош. Барз любим спорт. Тренирам два спорти: атлетику и кошарку. Ходзим и на танєц. Найволїм єсц шпаґети. Пачи ше ми чарна фарба.

Калина Чапко, II, Руски Керестур

ЛЮБЕЛА БИМ БУЦ ХМАРА

Любела бим буц хмара же бим могла видзиц цали швет.

Любела бим буц єдна велька хмара най видзим цали свой валал. Лєцела бим високо на нєбе, путовала понад валали, гори и моря. Патрела бим на людзох, животинї и природу зоз висока. Кед бим була хмара, була бим билей фарби, лєгка як пирє, лєцела бим з витром понад цали швет.

Прето бим любела буц хмара, же бим ше могла припатрац на шицких и шицки на мнє.

Лара Новакович, III, Руски Керестур

ТО Я

Мено ми Феликс и мам осем роки. Друга класа сом и любим ходзиц до школи. Найволїм кед учиме дацо нове и кед ше бавиме зоз пайташами. Кед мам часу, любим бавиц фодбал и кошарку. Тренирам карате уж пейц роки. Любим слухац музику и танцовац. Ходзим и на фолклор. Любим препровадзовац час вонка, шмеяц ше и дружиц. Весели сом и вше порихтани за бавенє. То я!

Феликс Ковач, II, Руски Керестур

ЄШЕНЬ У МОЇМ ВАЛАЛЄ

До валалу сцигла єшень. Часто пада диждж и жимно. Древа ше рихтаю за сон. Їжик глєда поживу, ластовки лєца до цеплєйших крайох. Людзе збераю лїсца и цепло ше облєкаю. Любим єшень прето же опадую лїсца.

Ивона Няради, II, Руски Керестур

РУСКЕ ОБЛЄЧИВО

Я дознал од старших же як ше дакеди облєкали дзивки и леґинє.

Дзивки мали длугоки власи, та плєтли варґочи, або их бреновали. До власох кладли баршонь. Облєкали ше по доме и за роботу до фарбарских сукньох, а на ногох мали шуфи. Кед ишли до церкви, на иґранку, або на свадзбу, вец ше облєкали до широких брокатових сукньох и вишиваних блузнох. На ноги обували лаґово ципели. Вжиме ношели хустки. Леґинє ше облєкали за роботу до роботних панталонох и кошульох, а за святочно до святочних кошульох, ципелох и калапох. През жиму мали штрикани штрикери и першняки, а на ногох скоряни чижми. На глави мали шубари.

Мнє ше пачи як ше дакеди Руснаци крашнє облєкали.

Емануел Жилник, IV, Коцур

ЄШЕНЬ У МОЇМ ВАЛАЛЄ

Єшень у моїм валалє випатра барз крашнє.

У моїм валалє вєшенї лїсца опадаю и жовцею. Молга ше помали зявює и постава буц жимно. Людзе обераю паприґу и ламу кукурицу. Диждж уж почина падац и витор почина дуц. У цалим моїм валалє вшадзи єст лїсца и ґестинї. Людзе уж починаю топиц, а дзеци ше бавя зоз ґестинями. Даєдни людзе маю дома и єшеньски украси. Слунко зубате и нє греє так як цо скорей грало. Животинї глєдаю дзе ше скриц, а людзе ше цеплєйше облєкаю.   

Так випатра єшень у моїм валалє.

Николая Медєши, V, Руски Керестур

ЄДНО КРАСНЕ КАМПОВАНЄ

Марко, Яни, Микола, Мижо, Маґдалена и София пошли камповац до лєса. Марко ноши древа за огень. Яни чита кнїжку. Микола патри на меселатов. Мижо здумує дзе ютре пойдзе. Маґдалена пришла зоз торбу. София пришла опатриц цо Маґдалена ма у торби. У торби бул виглєдовацки прибор.

Лара Салак, III, Дюрдьов

ЯКУ ЗАДУМУЄМ ШКОЛУ У БУДУЧНОСЦИ

Школяр сом седмей класи Основней школи „Йован Йованович Змай”. З оглядом на тото же уж седем роки ходзим до тей школи, здобул сом велї красни памятки, а думам же би то гварело кажде дзецко котре ходзи, або ходзело до тей школи. Гоч школа красна и сучасна и ма шицку основну опрему за школованє дзецох, вше може и лєпше.

Моя школа просекова. Нє мож повесц же є худобна, алє нє мож повесц анї же ма напредну технолоґию, гоч верим же у будучносци будзе вельо понад просеку. Перше зоз чим думам же школяре найменєй задовольни то вельки одпочивок. Нам вельки одпочивок почина после другей годзини и тирва петнац минути. Думам же кед ше ходзи рано треба так най останє, алє кед ходзиме пополадню, було би лєпше най будзе после трецей годзини, бо векшина шкоярох дома полуднює и вец су ище нє гладни. А и школска ужина нам нє дацо. То би могло ришиц зоз уводзеньом кантини. Школа би дала роботу ище кухарком, а школяре би могли виберац медзи трома єдзенями. Друга и главна ствар хтору думам же би требало пременїц то прибор у учальньох. Кед даєдни школяре маю по седем, осем годзини, нє так барз приємно шедзиц на твардих древених карсцельох. Лєпше би було кед бизме шедзели на комфорнєйших и мегчейших карсцельох. Тиж так, и рахункари. Кед сцеме дацо опатриц на интернету, чекаме перше петнац минути же би ше рахункар запалєл, ище док ше нє поруша… Нє вредзи го анї уключовац. Кажда учальня би требала мац нормални рахункар и звучнїки. Физкултурна сала аж и досц добра, алє часто кед хлапци сцу бавиц фобдал, муша бавиц зоз одбойкашску лабду. За три основни спорти: фодбал, кошарку и одбойку, треба же би було голєм по три лабди. Могол би ше направиц и терен за фодбал котри вонка же би хлапци нє завадзали дзивчатом и же би влєце нє було так цепло за бавенє. У нєшкайшим чаше, дзеци маю барз вельо права, а наставнїкове скоро нїч. Скорей нє було так. Тераз, кед школяр достанє подлу оцену, ютредзень приходзи зоз родичами и поносує ше же наставнїк нє добре учи. То барз подле, бо ше родичи тераз поносую за шицко.

Гоч моя школа нє дацо „фенси”, пачи ше ми и под час школованя ми було барз крашнє, а верим же будуцим ґенерацийом будзе ище красше. И тераз ше з часу на час дацо направи, лєбо дода. Кус по кус и тота школа будзе совершена.

Андрей Балїнт, VII, Дюрдьов