Цихосц

автор А. Саванович
246 Опатрене

Нєт горша ситуация кед треба дацо важне одлучиц, кед сце прициснути ґу муру, кед преходзице през чежки часи, а место совиту, потримовки чуєце – нїч. Цихо шицки. И поставаце свидоми же сце препущени сами себе.

Нє знам чи би ше то дословно могло одношиц на Сербох на Косове и Метохиї остатнї мешаци, алє у хвилькох кед ше при месту Баньска, на сиверу Косова одвивала война медзи наоружану паравойну єдинку и косовску полицию, дзе наоружани нападаче, котри поставели перше барикади на драги, упадли до порти православного манастира, дзе у тей хвильки були паломнїки зоз Нового Саду. Думам же и тоти паломнїки нє забуду нїґда драгу до Баньскей, алє верим же їх молитви за мир споза замкнутих дзверох манастирских будинкох були длугши и моцнєйши як звичайно. Бо пошли глєдац мир, а достали войну у своєй нєпоштредней блїзкосци.

А цо ше поправдзе случело? У хвилькох док пишем текст на двох бокох було пейцме погинути, єден полицай и штирме нападаче. Кельо  их будзе по конєц тижня, док тото будзеце читац – нє знам, алє знам же, после длугшого часу наш державни верх, котри о шицким ма становиско, реакциї, инициятиву, тоту нєдзелю – уцихнул. Алє и медиї под  котролу. Док вони були цихо, штреляло ше цали дзень. И вец ше на дружтвених мрежох могло провадзиц цо ше случує. На концу, видно же то було оружийне зраженє Сербох и Албанцох, то єст гражданох сиверней часци и представнїкох косовских инстутуцийох. Одкаль им тельо наоружаня и блиндирани авта, можебуц ше дозна, алє тото нє вибухло случайно. Серби на сиверу Косова, дзе су векшина, од 1999. року и поцагованя полициї и войска жию з попатрунком надїї до Беоґраду. Од теди по нєшка, велї ше виселєли, а тоти цо остали, предлужели патриц до истей точки, док албанска векшина будовала державносц южней покраїни, котру Сербия у Уставу трима як свою часц, а на котрей вецей нє ма нїяки инґеренциї. И цо ґод лєм потераз гуторели з Беоґраду, и яки ґод лєм вельки слова вигварени, резултати шлїдуюци: Серби участвую на косовских виберанкох, вибрани посланїки заклїнаю ше на косовски Устав. Интеґровани су до политичней системи Приштини. У дипломатских бавискох у котрих, най себе нє циґанїме, нє можеме вообще нїкому нїч вериц  и цо ше порадзели и цо нє, а даскельо ствари индикативни – Серби ше поцагли з институцийох, напущели полицию, бойкотовали виберанки и тераз им у векшинских сербских општинох предсидателє Албанци, шицко препущели на управянє Приштини. И цо епилоґ? Штрелянє. Почала битка. Алє ше од тих цо штреляли одрекли и церква, и держава. А приштински власци маю арґумент ище вецей прициснуц сивер Косова и нєпослухних жительох положиц под свойо. И дзе було видно же „Косово Сербия”? Внєдзелю, 24. септембра, видно було  же єй там нєт. Було цихо. А штреляло ше.

За єдну колумну єст мало места, алє мож заключиц же спирала насилства почина од оштрей реторики националних преднякох. И же за конструктивни мир и ришенє треба нови ґенерациї котри буду патриц до будучносци, и нєобтерховани з прешлосцу. И потребни мудри и свидоми гражданє котри таки политики мержнї и зраженя одпровадза до прешлосци. У процивним, шицки зме соучашнїки того цо ше случує.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ