Потолковац мож – Руснаци ше ганьбя бешедовац по руски. Виходзи же ше аж 2 758 Руснаци вияшнєли же им руски нємацерински язик. Руснацох на попису 1961. року було 25.658, а за 60 роки нас єст 14.175 менєй од того числа, односно у Сербиї нєшка жию 5.861 Рускиня и 5.622 Руснаци. Превагли над нами и нашу рускосцу нєвести и жецове нє Руснаци. Треца ґенерация Руснацох, з часци нашей интелиґенциї вецей нє будзе хасновац руски язик, нє буду патриц и слухац нашо програми и читац нашо виданя. Поєдзени руски хлєб, бул добри, лєм кед бул смачни.
Руснацох у Републики Сербиї по попису зоз 2022. року єст 11.483, а пред 11 роками нас було 14.246, цо значи же зме ше зменшали за вецей як 19 одсто. Резултати о численосци мож оправдац зоз нашима селєнями до Канади, Нємецкей, можеме повесц же за тото виновата асимилация и нєможлївосц найсц роботу зоз хторей мож вижиц, алє же лєм 8.725 Руснацом мацерински язик руски, а гевтим другим углавним сербски, то нє мож оправдац. Потолковац мож – Руснаци ше ганьбя бешедовац по руски. Виходзи же ше аж 2.758 Руснаци вияшнєли же им руски нємацерински язик. Руснацох на попису 1961. року було 25.658, а за 60 роки нас єст 14.175 менєй од того числа, односно у Сербиї нєшка жию 5.861 Рускиня и 5.622 Руснаци.
По новим попису у Польскей єст 13.607 особи зоз лемковским идентитетом, а лемковски язик хасную 6.147 особи. Поражуюце же тоти цо визначели же дома бешедую лєм по лемковски єст лєм 1.229, цо лєм 9 одсто од шицких Лемкох-Русинох. Польска очиглядни приклад як нєстали Руснаци. У акциї Висла после Другей шветовей войни, 1947. року на гранїцу зоз Нємецку, до Шлезиї виселєни коло 35.000 Русини. На Лемковину ше з часом врацели лєм 10 одсто жителє. Шицки други од нєшка там, у цудзини. На Лемковини нєшка по попису жию 3.000 особи хтори ше вияшнюю як Лемки.
Русинска национална меншина у Мадярскей ше може похвалїц и зоз числом кельо єст Русинох и келїм русински язик мацерински. Єст их 7.111, мацерински русински 1.981 особи, за розлику од 2011. року кед Руснацох по попису було 3.882, а руски мацерински бул 999 особи. На попису у Мадярскей було питанє же кельо особа свой мацериски язик хаснує у фамелиї, у комуникациї зоз приятелями, та пред 10 роками тото число було 1.131, а тераз 2.382. Цо за похвалу. Русини у Мадярскей нє барз знаю бешедовац на мацеринскей бешеди, алє ше помали врацаю ґу свойому походзеню.
Попис у Словацкей указал же у тей держави 63.556 особи написали же су Русини, алє лєм 38.679 особи написали же им русински мацерински язик, цо значи же 32.342 Русини нє чувствую, або нє бешедую по русински. Но, тото мож оправдац зоз тим же маю мало школи по русински, же русински язик 50 роки бул забранєни и же починаю од нули, цо ше уводзеня руского язика до образовней системи дотика.
Нам, Руснацом у Сербиї, шицки начишлєни Русини у Европи можу лєм завидзиц, маме цалу вертикалу образованя од оводи по факултет на руским язику, а учальнї нам празни. Вина у нас. Нїхто нам нє бранї, ми нє сцеме же би нам дзеци учели по руски. За першу класу у Коцуре и у Дюрдьове зме того школского року лєдво нашли по штверо школярох. У општини Вербас, дзе у Коцуре жию 2,8 тисячи Руснаци, и у жабельскей општини дзе у Дюрдьове єст дакус менєй як 1.000 Руснаци.
У Новим Садзе жию коло 1.800 Руснаци, велї млади ше доселюю зоз наших валалох, алє у тим варошу векшина пришла шейдзешатих и седемдзешатих рокох прешлого вику кед ше почали формовац нашо институциї – „Руске слово”, руски редакциї Радия и Телевизиї. Ту робела скоро цала наша интелиґенция, окрем просвити, наприклад. Зоз руского хлєба, як ше гвари, вихована друга ґенерация руских виселєнцох до Нового Саду, хтора зна бешедовац по руски, бо су ховани у руских фамелийох, вони з векшей часци пополнєли места пензионованих родичох у руских институцийох, алє єдна часц чувство ґу рускосци скоро же анї нє ма. З дзецми дома бешедую по сербски, дзеци наших новинарох нє ходза на виборну наставу и до руских оддзелєньох. Унуки пензионерох з наших редакцийох и институцийох нє знаю бешедовац по руски. Превагли нєвести и жецове нє Руснаци над нами и нашу рускосцу. Шицким свойо важне, лєм нам нашо нє. Єдна часц тей трецей ґенерациї Руснацох, або як ше гвари, цо им мацери Рускинї, вецей нє будзе хасновац руски язик, нє буду патриц и слухац нашо програми и читац нашо виданя. Док треца ґенерация Руснацох вирошнє, хтора вецей нє будзе знац по руски, друга пойдзе до пензиї и нє бриґа єй чи нашо институциї буду жиц. Анї нє муша, як ше нам ведзе. Поєдзени руски хлєб, бул добри лєм кед бул смачни. Тераз кед му скорка тварда, кед є черстви, кед ше за очуванє руского язика треба дакус жертвовац, понїжиц и прецерпиц, забува ше за шицки благодати зоз хторима виховани прешли ґенерациї.
На тоту пензионовану руску интелиґенцию з варошу, занятих у наших институцийох, хтори з дзецми нє бешедую по руски, ше упатра цали наш народ. Та кед тим цо ховаю дзеци на руским хлєбу нє треба руски язик, чом би вец вон требал и младим уж вше вецей мишаним фамелийом у валалох. Нєзаинтересованосц за мацериснки язик ше шири як шашка. И чежко зме ю годни зопрец. На шлїдуюцим попису ше у шицким преполовиме од уж преполовеного, алє за тим нїхто плакац нє будзе, бо одвичательносц же маме чувац тал вецей нїхто нє почитує.