Гоч є горчейши и менши од „обичного” лимуну на хтори зме звикли, по количестве витамину Ц богатши є аж седем раз, а нїч менєй нє ма анї други витамини и минерали. Праве прето є одлични природни лїк за подзвигованє имунитету, окреме тераз, при концу рока, кед сезона прехладох и ґрипох.
Пре свою лїковитосц, алє и практичносц, з оглядом на тото же нє вимага окремни допатраня, а добре ше удава и на температури аж и до минус 25 ступнї, прецо и достал епитет сибирского, постава вше глєданши и на наших подручох.
Сибирски лимун у своїх заградкох маю и Мария Гайдукова и Мария Пристойкова, обидва з Керестура, та нам подзелєли свойо искуство з пестованьом тей интересантней и нєзвичайней рошлїни.
Гайдукова свойо древко посадзела пред штирома роками, а того року оберала и перши плоди:
– Саднїци сибирского лимуну сом купела дас пред штирома роками на керестурским пияцу од єдней жени зоз Суботици. Вона ми теди гварела же сибирски лимун будзе родзиц о пейц роки, а мойо древко ма штири и уж того року було надосц плоди. З початку сом нє була сиґурна чи го купиц, древка коштали коло 1.500 динари, цо у тедишнїм чаше нє було анї так мало. Но, мало барз красни корень, та сом одлучела випробовац чи ше уда у наших условийох. Посадзела сом го и фино росло. И ниа, после штирох рокох уж ма плоди. Влонї мало лєм дас два-три лимунчки, а того року уж коло 40 – приповеда вона.
Крашнє рошнє и на наших просторох
Сибирски лимун, по искуству наших двох собешеднїцох, вигодни за пестованє на наших просторох. Пестує ше пре плоди, алє и як украсна рошлїна, як жива ограда понеже ма моцни цернї, або як подлога за каламенє цитрусох. Звичайно квитнє у другим року, а у штвартим би уж требал и добре родзиц.
– Нє вимага даяке окремне старанє. Обични лимун ше муши премесцац до цеплєйшого кед приду мрази, а тот сибирски лимун без проблема подноши и високи и нїзки температури. Того року було досц горуцо и суша була велька, та сом го залївала кеди-нєкеди. Вяри сом му тельо дакус руцела штучного гною, та му и то помогло. А би дакеди окопац и з мотику коло нього, да ше нє висуши. Тих дньох дул моцни витор, та уж тераз нє мам плоди на нїм, алє иншак є барз здраве и родне древко. Кед сом го купела мало дас метер, а тераз уж ма коло штири метери, лєм же сом му дакус и коруну поорезовала – толкує Гайдукова.
Мария Пристойко древко свойого сибирского лимуну достала пред 10 роками. У медзичаше, древко спорше напредовало, вироятно пре слабши квалитет саднїцох, та перши плоди почало давац аж после седем рокох.
– Я мой сибирски лимун достала дас пред дзешец роками. Аж дас после седем рокох почал давац перши плоди. Перши седем нє було нїч на нїм. Анї квитки, анї нїч. З початку плоди були як пильки, вец вше векши, а тераз су уж фини. Перше сом думала же го винєм, бо древко нє мало плоду, а ма вельки цернї, та ми то завадза бо ше мож поджобац кед треба кошиц коло нього, алє тераз кед уж ма тельо плоди, жаль ми го винїмац. Стварно нє треба нїч робиц коло нього. Подноши и горучави и минуси, лєм сом надумала же би го одрезац дакус да нє идзе аж горе – приповеда наша собешеднїца.
Кус горчейши и квашнєйши
Же плоди сибирского лимуну дакус квашнєйши и горчейши од обичного, зложели ше и Гайдукова и Пристойкова, алє го мож єсц. Ма вельо вецей витамину Ц од обичного лимуну, аж седем раз, та ше плоди хаснує як лїк процив алерґийох, добри є и за худнуце, за лїченє и защиту жалудку, а ма и антиалерґийне и антивирусне дїйство.
– Я поєм цали тот лимун зоз скорку. Мож го положиц и до чаї, або до колачох. Пахнє барз фино. Ма вельо витамини, и нє пирскане є нїч, та є прето и барз здраве. Я го нє предавам, алє углавним подзелїм сушедом и койкому порозношим. Кажде задовольни и шицки хваля як од нього пахнє цала простория – приповеда Пристойкова о нутритивних состойкох тей овоци, и прешвечує нас посадзиц тото древко, кед нїч инше, голєм прето же зоз своїма нєзвичайно краснима квитками и плодами, будзе у заградки права атракция.