Валалски живот людзом з боку зна випатрац монотони, алє валалчанє знаю же то нє так и нє меняли би свой валал нї за яки городски лагодносци.
Праве кед дзецинство требало буц найрадоснєйше и найбезбрижнєйше, пришла война, а Санела, теди Гайдукова, була у рокох кед требала лєм ходзиц до школи, учиц и бавиц ше. Алє, живот иншак поскладал карти.
‒ Як вибеженци, були зме змесцени у населєню младих у Заґребе. О єден час, родичи, Еуґен (Ґено) и Ката Гайдук, достали роботу у Донїм Михольцу дзе була фабрика обуї, бо обидвойо робели у Борове, праве у тим фаху. Преселєли зме ше до Михольцу, а я предлужела ходзиц до основней школи ‒ приповеда Санела Поточки.
Ту закончела седму и осму класу, а вец ше уписала до стреднєй фризерскей школи хтору тиж ту закончела. Накадзи ше могло, родичи ше врацели до Миклошевцох, а и вона пришла дому дораз после матури.
ЛЮБОВ И ОДАВАНКА
Ту, у Миклошевцох, Санела нашла свою любов и будуцого мужа.
‒ Дакому будзе чудне же сом ше одала кед сом мала 18 роки и такой сом народзела перше дзецко, бо ше нєшка малженства витвоюю у барз позних рокох, алє я нє бануєм. Супруг и я ше добре складаме, маме тройо дзеци; дзивку Паулу, и синох Ведрана и Луку, а уж сом постала и баба. Народзел ми ше унук Ивано и такой постал любимец цалей фамелиї – приповеда, а ошмих єй нє сходзи з твари.
Єй супруг Дарко бул тиж млади, мал 20 роки, алє нє двоєли чи ше побрац чи нє, и шмело крочели до малженских водох.
‒ Жили зме пейц роки зоз Дарковима родичами, а вец нам моя баба, Ирина Гайдук, дала 5 гольти жеми и хижу хтору нашлїдзела од своєй шестри Леони Орос. Бул нам то барз добри початни капитал же бизме ше осамостоєли – приповеда Санела.
‒ Теди горватска держава помагала младим фамелийом же би себе збудовали хижи, давала материял, а ми у медзичаше, точнєйше 2008. року, после Паули и Ведрана, добили и сина Луку, та зме виполньовали шицки условия за апликованє на тот конкурс. Так зме на месце старей хижи, направели нову, у хторей и нєшка биваме.
Фамелия Санелового супруга Дарка, пред досельованьом до Миклошевцох, жила у Берку. Оцец робел у тедишнїм ПИК-у а после войни, започал робиц на власним маєтку. Синове, Дарко и Златко робели з нїм, а кед ше Дарко оженєл, вєдно зоз супругу почали ґаздовац на своїм.
Понеже були млади, нє ишло им такой шицко од рук, алє були упарти, учели ше, совитовали зоз старшима и нєшка, мож повесц, же су успишни на своїм фамелийним польопривредним ґаздовстве.
ҐАЗДУЮ КАЖДЕ НА СВОЇМ, А И ВЄДНО
‒ Кажде ма дацо написане на себе, а попри польодїлства, периодично кармиме целята и яловки. Но основна робота нам польопривредни култури хтори, кед нє похаснуєме за карменє, предаваме далєй.
Фамелийне польопривредне ґаздовство (ФПҐ) перше отворел супруг хтори роби коло 100 гектари жеми. Шеє векшином жито, садзи сою и кукурицу, а того року уведол до плодошору и слунечнїк, прето же то условюю аґенциї хтори провадза ФПҐ. Нажаль у тей орканскей бурї хтора потрафела Миклошевци и миклошевски хотар 19. и 21. юлия, указало ше же праве слунечнїк найбаржей настрадал.
Мойо ФПҐ отворене 2008. року. Ту ше водзи дакус жеми, а преважно робота коло карменя целятох. Робиме єдно з другим, помагаме єдно другому, алє рахунки мушиме водзиц кажде за свойо ґаздовство.
У єдней тури маме коло 75 целята. Проблем же тарґовище нєстабилне, цену диктираю вельки продукователє, а ми мали ше мушиме уклопиц – приповеда о основней роботи з хтору ше занїмаю, и о проблемох хтори провадза польодїлство и статкарство.
Поля обрабяю з власну механїзацию у кооперативи зоз Дарковим братом Златком. Нє здружени су до кластеру, лєбо до даякей кооперациї зоз другима хтори обрабяю вельки поверхносци жеми, опарти су на свойо моци.
Маю Поточкого и власну сушару за кукурицу, алє понеже мешачни обовязки прицискаю же би ше продукти предало, и вони примушени так робиц. Попри тим, гвари Санела, розлика у цени при предаваню сушеней лєбо виламаней кукурици нє велька, та дакеди лєпше такой предац кед ше ма вишок.
Знова мушиме наглашиц же тогорочна орканска буря поваляла и числени приватни маґазини дзе польопривреднїки змецели нпр. жито же би го предали познєйше, та им шицко намокло, а цена спадла нїжей од гевтей по хотрей ше скорей одкупйовало.
‒ Робота на полю вше лутрия. Нїґда ше нє зна цо будзе. Нє упитни лєм урожай, алє и кед добре зродзи, а придзе таке нєщесце як тераз, чловек од богача, нараз постанє худоба.
Надїя и радосц нам нашо дзеци. Ведран и Паула на факултету аґробиотехнїчних наукох у Осиєку, а наймладши Лука на єшень почнє до стреднєй школи. Помагаю нам у роботи, а нєшка-ютре, кед ше зосцу приключиц ґу нам, маю дзе робиц, можу унапредзовац ґаздовство, та и практиковац тото цо науча на факултету – гутори Санела.
АКТИВНИ ДРУЖТВЕНИ ЖИВОТ
‒ Єст тому даз 4 роки як сом ше уключела до КУД-у „Яким Ґовля”. Скорей нє було часу, бо дзеци були мали. Но посилала сом дзеци. Вони одмалючка ходзели на фолклор, а понеже Паула барз крашнє шпива, уключела ше до женскей шпивацкей ґрупи. Наступала и як солистка, лєбо у дуету з даєдну пайташку. А вец раз, на друженю после єдного наступу, поволали ме же бим им ше и я приключела. Прилапела сом поволанку, бо и дзеци уж подросли, и ниа, з нїма сом уж штири роки. Барз ми ше пачи буц членїца тей ґрупи, крашнє ше складаме, вельо наступаме. Ми аматерске дружтво, даваме шицко од себе же бизме були цо успишнєйши, посцигуєме значни резултати на наступох и змаганьох, маме уж и компакт диски з нашима шпиванками, алє верим же нїхто нє зауважи кед ше нє вше зявиме у полним составе, бо кажде з нас ма числени обовязки у своїм фаху, на своїх роботних местох.
ПОЛИТИЧНЕ АНҐАЖОВАНЄ
Санела ше уключела и до политики на локалним уровню. Кандидовала ше за предсидательку Месного одбору Миклошевци и вибрана є 2022. року на тоту длужносц.
‒ Любим тот валал. Верим же бизме могли вельо вецей направиц за цалу заєднїцу, алє проблем у тим же Месни одбор нє ма свой буджет, свойо пенєжи, та завишиме од пенєжох з општини, а општина ше муши старац о шицких населєньох подєднак.
Маме 5 членох Месного одбору хтори ше найвецей стараю о тим же би валал бул ушорени, же би теметови були покошени, а намагаме ше витвориц и други потреби валалскей заєднїци.
За даяки инвестициї хтори виключно валалски, а нє превелького финансийного обсягу, векшином глєдаме донациї моцнєйших подприємствох ‒ приповеда Санела о роботох на длужносци хтору окончує.
Най надпомнєме же вона тоту длужносц окончує волонтерски.
‒ Вельо ми того на розуме цо би ше у валалє могло зробиц, алє як гвари єдна горватска присловка „Kupila bi baba svašta samo da ima zašta”. Миклошевци припадаю општини Томпоєвци до чийого составу уходза населєна: Миклошевци, Томпоєвци, Чаковци, Бокшич, Берак и Ґрабово.
Приповедала нам Санела же Миклошевци богати зоз здруженями рижних профилох, та кажди валалчань може найсц дацо за себе. Найбаржей ше провадза активносци КУД „Яким Ґовля” хтори наступаю по велїх местох у Горватскей и за гранїцу, a барз су успишни, бо маю и дзецински секциї, секциї за младих, та женску шпивацку ґрупу у хторей и вона член. Барз успишни и ФК „Русин”, потим ту Ловарске дружтво „Куна”, Риболовецке дружтво „Линяк”, Дружтво „Нашо дзеци”. Шицки тройо мойо дзеци були, лєбо су ище вше члени КУД „Яким Ґовля” ‒ гутори мац Санела хтора ше цеши у своїх дзецох.
– Правда же терашнї началнїк општини, Милан Ґрубач, ма вельке порозуменє за потреби каждого места та так и Миклошевцох, и намага ше порушац числени проєкти хтори финансовани з рижних бокох, алє кед би Месни одбор мал власни буджет, було би вельо лєгчейше витвориц потреби валала – щиро нам толкує Санела и шнїє о тим же би то раз було праве так.
‒ Хиби нам и овода, плановане же ше направи у Томповцох, а то нє так далєко. Важне же би було дацо квалитетне за дзеци, и же би робели професийни вихователє, бо гоч баби и дїдове вше ту кед треба причувац дзеци, требаме дац дзецом єднаку можлївосц яку маю дзеци у городу.
Пошвидко ше направи и нова калдерма Миклошевци‒Чаковци, „попрейґа” як би то нашо валалчанє гуторели. То значно скраци одход до дохтора – приповеда Санела о комуналних планох.
‒ Нажаль, вельо того поремецела тота орканска буря хтора на два заводи потрафела Миклошевци. Перша була 19. юлия и праве кед людзе дакус порозчисцовали, закрили закрица на хторих бул позруцовани череп, почали розчисцовац улїци и двори од повивальованих древох, зберац порозбивани череп, закривац шопи и маґазини, кармики, сушари и числени ґаздовски обєкти, 21. пришла нова орканска буря и позруцовала и тото цо ше оправело, а поламала и повивальовала ище вецей древа, оґради, мурики, даґдзе аж и помоцни будинки за живину, лєбо статок.
Но, мушим похвалїц шицких волонтерох хтори прискочели помогнуц, як тих з валалу, так и з других местох, а щиро поведзене, лєм пре швидки анґажман и присебносц нашого началїка општини Милана Ґрубача, хтори насправди промптно реаґовал у тей позарядовей ситуациї, достали зме помоц и од войска, алє и фаховиих службох, комуналцу и други, дораз виходзели на терен ‒ потолковала Санела.
Вона скромна, нє видвоює себе, алє знаме же ше и вона, як и цали Месни одбор Миклошевци, вєдно зоз заменїком началнїка Славком Ждиняком, окреме моцно анґажовали же би ше, преважно, гевтим хторим були одкрити скоро цали хижи, помогло позакривац их, бо дижджи мало-мало падали. А барз вельо помогли и приватнїки зоз своїма тракторами и рижнима машинами з хторима одкланяли древа з драгох, младши хлопи и леґинє спильовали попадани древа по калдерми, цали валал бул анґажавони же би чим скорей приведли живот до даякей нормали. Гоч ше чкода будзе санировац мешацами, основи функциї валалу успоставени, а найнужнєйше позакриване.