И паметанє з роками слабнє, голєм за дацо… И нєшка ше, и нє лєм я, Керестурци здогадую же у валалє, на два тисячи обисца, було коло 1.600 уматичени крави. Тельо лєм же би зоз розума нє сходзело кед опатриме цо ше одтеди, 80-тих рокох прешлого вика, случовало, а и дзе зме тераз… Валал ма менєй людзох, факт, Керестурцох єст од Канади по Австралию, а у валалє, окрем єдней фарми, лєдво дзешец крави.
– Так, точно, потвердзує собешеднїца, Ксения, Сенка Киш, народзена Балїнт зоз Збегньова. Сиґурна сом лєм же, окрем тих у нашим обисцу, крави маю Миколково, Планчаково и Кренїцкого… Мам страх, гвари Сенка, же и того будзе менєй, а, кед би и иншого нє було, у валалє рошню нови ґенерациї, рапухи, чийошик дзеци и унуки. Млєко, дутянске, най я нє судзим, гвари вона, скоро же уж анї зоз кравами вязи нє ма. Дакеди, кед ище мойо родичи тримали крави и кед у Комбинату одкупйоване млєко за преробок у млєкари, квалитет мерани зоз процентом млєчней масци. Кед крава була добра, млєко мало и вецей як штири проценти. То було цалком досц же бим и тераз паметала смак домашнєй шметанки, масла, сира – приповеда Сенка.
Скоро же и я сануєм ґенерациї котри виросли на пластичней поживи и синтетичним млєку без природних состойкох, подумал сом, складаюци ше зоз собешеднїцу и, нєправо ми же то уж лєм у памяткох и єст, у прешлосци, а рошню нови ґенерациї дзецох…
– Лєм най ци надпомнєм, гвари Сенка Митрова, озда моя найвекша гришка у живоце була же сом ше уписала и закончела школу за месарох. Почала сом робиц у вербаским Карнексу, на найчежшим месту, на примарним преробку говедзини. Теди сом ше ище могла розмахац и одробиц власну часц норми. Вец шицко тото сцигло за плаценє, почали болїц руки, похребцина пошла до бока, а вец ишло як уж рушело – вше горше и горше. Дармо ме супруг Янко, цимерман як гваря Керестурци, а и його знанє ше одбера до прешлосци, цешел – пошлїдки були вше чежши. На щесце, дома зме мали єдну краву, та кед сом вишла зоз Карнексу як технолоґийни звишок, такой сом ше лапела нє лєм отримац тоту продукцию, алє ю и шириц, доправяц, розвивац… Так ми, озда, то нє лєм до креви вошло, алє озда и до ґенох. Научела сом шицко цо ми лєм требало. Мойо родичи млади помарли, мац ми анї нє сцигла пренєсц знаня, алє – нє дала сом ше, цо од нинох, цо од родзини, я просто крадла знанє, а и требало го вше вецей – гвари вона.
Робота дома и зоз статком подзелєна на ровни часци
Янко превжал на себе шицки чежши роботи, польо и покарму, а на Сенки остал пияц, порядна обовязка, алє и дома є вше и за шицких ту.
– Пред дацо вецей як петнац роками почала сом лєм зоз сировим млєком а вец сом, уж по природи стварох, почала продуковац, такволани, швабски сир. Вец пришол шор и на кляґани сир чия продукция вельо зложенша… У ходу, так, зявела ше и потреба за предаваньом серватки, поготов, за вше численших людзох зоз здравственима проблемами – гвари Сенка и предлужує:
– Цешим ше же сом уж формовала стаємни круг муштерийох, та зна буц сиґурнєйше, голєм цо ше дотика предаваня. Ту и там ше, гвари вона, случує же пре целєнє престава доєнє крави… То значи менєй млєка за преробок, лєбо за пияц. Нє раз требало звладац цалу ґимнастику же бим намирела шицких, так муши буц, алє и нашо людзе наисце розумни та зоз тим, и зоз їх порозуменьом, нє мам векши проблеми. Цешим ше и же, гоч робота трапезна, мож ю надвладац и жиц зоз того. Дабоме же нє шицко ишло лєгко и гладко як то зоз боку мож видзиц тим цо зоз таку продукцию благей вязи нє маю. Паметам же сом мала бриґи справиц кляґани сир таки яки я сцела, вше цошка глобело, вше даяки проблем стал як церень у дланї. Пробовали зме то ришиц и зоз нашим ветеринаром, алє…
Вше ше цошка нове муши научиц
– Проблем нє бул анї у гиґиєни, анї у бактерийох, млєко мушело буц пастеризоване на лєм дакус висшей температури, посовитовали нас на Технолоґийним факултету у Новим Саду. Коштало то, алє дало и резултати зоз котрима и я и кажда муштерия були цалком задовольни. Од теди, голєм так думам, менєй солїм кляґани сир. Мойо муштериї нє у рокох, кед ше нє стараю о тим яки им кревови прицисок, о масцох… Указало ше то як поцаг злата вредни, менєй солї – менєй бриґи зоз здравйом, а уж кед дахто сце, посолїц вше мож.
Вельку увагу каждодньово и у каждей хвильки наша собешеднїца пошвецує гиґиєни. То єден зоз условийох за доставанє квалитету, наглас роздумує Сенка, а потим, як то уж идзе, мушиш накупиц и фрижидери, три вельки, чисто лєм пре правила о здравим костираню и чистоти млєка и шицких його продуктох. Потим ушлїдзело и купованє нового сепаратора.
– Боже, радовала сом ше як мале дзецко з оглядом на тото же яки то крочай напредок бул. Часом сом видзелєла чисту шметанку, а цали процес пошвидшани и нїч нє на чкоду препознатлївого квалитету. Як най ци повем, роботи кельо сцеш, лєбо нє, а ище вше найдзем часу и за випеканє тортох и колачох до валалу. Мушим буц порихтана и за вецей. Унук Максим дороснул по два роки, та ище лєм чекам же би баби позаповедал яки и кельо колачики, лєбо аж и торту яку би любел єсц… Поправдзе, за унука уж будзем мушиц найсц вецей часу, баби праве прето постоя на тим швеце. На щесце, хижи нам обок, та до драги мож каждей минутки – гвари на концу Сенка Кишова.
Нє дай Боже…
– Шицко ма свой цек на котри ми, вецей лєбо менєй, маме уплїв. Озда сом ше у живоце нїґда так нє натрапела як кед була Корона. Мнє часом лапело, стрепало, остала сом без моци, а робела сом и далєй, та и под маску. Нє могла сом лєм дойсц ґу себе яке то страшне було. Озда ше и тераз стресам кед ше здогаднєм же сом нє мала моци аж анї вираховац тото цо ми пред тим нїґда нє бул проблем – хто ютре приходзи по сир лєбо по млєко, и кельо того му треба.
Сила енерґиї пошла на витрапени орґанизем. Тераз себе думам же бим таке нїкому нє пожадала анї у найгорших снох – гвари Кишова.
Живот – борба
– Кед ше пробуєм огляднуц на роки за нами, було ше чому радовац, алє було превельо часу и за смуток… Родичи мнє и брата зохабели у найлєпших рокох, оцец лєдво пейдзешат мал, а мац ище нє вельо потим. Хибело то нам, аж як хибело. То нє роки за розходи. Потим ми и брат пошол такой по пейдзешатим року, давно, боляце, а нє можеш ту нїч поробиц. Занавше ци остава лєм бориц ше и вибориц зоз шицким цо треба фамелиї, дзецом, себе самей – гвари Сенка.