Сликовнїца по руски представена на державним уровню

автор Ол. Папуґа, фото Н. Гнатко
626 Опатрене

ЗАҐРЕБ (ГОРВАТСКА) – У Аґенциї за воспитанє и образованє на державним фаховим сходзе, хтори отримани 1. и 2. фебруара представена троязична сликовнїца по руски „Колєса”, авторки Евґениї Врабец, а илустраторка сликовнїци мср Ивона Гнатко.

Троязична сликовнїца по руски „Колєса” хтора источашнє и перша сликовнїца у Републики Горватскей видрукована 2021. року. Перша промоция була на Културней манифестациї „Кед голубица лєцела” у Петровцох, потим у петровскей школи, на презентациї Словнїка компютерскей терминолоґиї на Филозофским факултету у Новим Садзе, на 17. Шветовим конґресу Руснацох, а 1. и 2. фебруара у Аґенциї за воспитанє и образованє на державним фаховим сходзе у Заґребе.

Державни фахови сход ше одбувал под назву Розвой язика, мацерински язик и вецейязичносц, а на нїм троязичну сликовнїцу „Колєса/Котачи” по руски, горватски и на горватским знаковним язику авторки Евґениї Врабец, представела илустраторка сликовнїци мср Ивона Гнатко.

Орґанизатор сходу була Аґенция за воспитанє и образованє и проф. Сладяна Домладовац, висша совитнїца за предшколске воспитанє. Видавателє тей сликовнїци Дружтво Руснацох у РГ и Факултет за воспитни и образовни науки зоз помоцу Совиту за национални меншини РГ и Општину Стари Янковци и Боґдановци. На сходзе були и членїци роботней ґрупи за виробок курикулума за руски язик и културу по Ц моделу Наталия Гнатко и Сладяна Домладовац.

Ивона Гнатко визначела же єй мило же сликовнїца представена на найвисшим уровню у РГ праве там дзе и треба и же орґанизаторе препознали вредносц троязичней сликовнїци и нашого руского язика.

Илустраторка сликовнїци Ивона Гнатко ше занїма зоз билинґвалносцу, та и тема єй дипломскей роботи була вязана за можлївосци ученя руского язика у предшколским образованю и воспитаню. Двоязичносц и вецейязичносц то способ сучасного живота, а за зачуванє меншинского язика хтори нє ма матичну державу, маю вельке значенє. Вецейязичносц єдна з вредносцох Европскей униї, здобува ше ю у фамелиї и у образовней системи. Ивона виглєдовала уплїв зродних язикох на ученє, та заключела же после знаня горватского язика дзеци лєгко уча руски язик, понеже то славянски язики зоз вельо подобносцами.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ