Тирванє у вичносци

автор и. сабадош
201 Опатрене

На Филозофским факултету Универзитета у Новим Садзе прешлого тижня отримана Наукова конференция з нагоди 40-рочнїци снованя Оддзелєня за русинистику, односно 50-рочнїци Лектората за руски язик на тей академскей установи. На основи лїстини учашнїкох хтори участвовали на Конференциї и представених темох, мож повесц же тот ювилей означени достойно и на адекватни способ – з наукову роботу. На тот завод, завар ше круг. Оддзелєнє, хторому основна мисия образованє а поволанє наукова робота, и само постало предмет наукового виучованя.

На початку Конференциї, у пригодних привитних словох луцидно замерковане же прешло вецей як пол столїтия од Костельникового кодификованя руского язика по його полне наукове припознанє зоз снованьом Оддзелєня за русинистику на найвисшей академскей установи у АП Войводини, алє же себе на тот способ, през науку,  руска заєднїца обезпечела наукови погляд до своєй прешлосци, тирванє у терашньосци и трасовала драгу до будучносци. Тиж обєктивно спатрени и факт же зме як нєвелька заєднїца  мали нє лєм досц моци и потенциялу дороснуц по тот уровень, алє и достаточно щесца буц часц дружтва и системи хтори таки напруженя и потреби нє знєважовала лєбо гамовала, алє аж напроцив.

Можебуц ище вчас прилапиц оцену орґанизаторох зоз Оддзелєня за русинистику же то бул найвекши русинистични сход за остатнї дзешец роки на нашим просторе, алє вшелїяк бул єден од векших и значнєйших у тим вику. Окреме же ше у велькей мири опар на „домашнї моци” з малу помоцу приятельох. Отже, замерковани реферати з обласци линґвистики за Конференцию придали (шицки) заняти, плус актуални шеф Оддзелєня (проф. др Миливой Аланович), плус доаєн русинистики, єден од сновательох и бувших руководзацих Оддзелєня за русинистику професор др Юлиян Рамач. Свойо теми представели и колеґинї и колеґове зоз „шестринских” язичних катедрох Филозофского факултету – словакистики, славистики, гунґаролоґиї, румунистики и катедри за сербски язик и литературу. Науково роботи з обласци истори презентовали шеф Оддзелєня за историю проф. др Дюра Гарди и докторанд Саша Сабадош, хтори однєдавна анґажовани и у настави на русинистики.

Кед словох о науковцох з иножемства, презентовани даскельо теми з националних историйох других европских народох, без чого чежко розумиц контекст и комплексносц нашей рускей прешлосци. Участвовали вершински компетентни русинисти зоз Горватскей, Мадярскей, Польскей и Япону. З даєдних презентованих рефератох мож вицагнуц поуки и вихасновац искуства применлїви и за нашо обставини, же бизме нє трацели час на одкриванє уж познатого, и нє повторйовали гришки хтори индзей уж правени. На концу, кед ше сущносц науки оголї од глїбокого мудрованя, то  же би нам олєгчала каждодньови живот.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ