Уважованє идентитету през правилну терминолоґию

автор Мирослав Парошкай
145 Опатрене

Термин „унияти” дакедишня назва за грекокатолїкох, односно католїкох восточного обряду (католїкох византийского обряду) котри нєшка, пре пежоративни конотациї котри ше му можу приписац, вишол зоз културного хаснованя

Моц слова барз велька. Зоз словами подзвигуєме, одшмелюєме, даваме „витор до хрибта”, любиме, инспируєме, даваме и ламеме „кридла”, зоз словами можеме чежко вдериц. Слова маю моц започац и претаргнуц одношеня, спричинїц кризу и конфликти. Тиж так, можу дотхнуц душу, порушац правдиву емоцию, порушац на роздумованє, принєсц нови ришеня.

Кед приповедаме о демократичним дружтве, у найширшим смислу слова, приповедаме о дружтве котре засноване на людских правох, на вредносцох як цо то шлєбода, почитованє, солидарносц, єднакосц, на панованю права и институцийох котри потримую таки вредносци. Демократичне дружтво таке дружтво у котрим ше почитує културну рижнородносц, потримує розлични пракси и преноши рижнородне културне нашлїдство. То значи же припаднїки розличних националних меншинских ґрупох ровноправни члени демократичного дружтва и же маю єднаки можлївосци за културне виражованє яґод и други припаднїки дружтва.

Хаснованє назвох, фразох, застарених терминох котри (нєшка) увредзуюци, слова и синтаґми котри порушую предрозсудки, або би могли буц увредлїви за припаднїкох розличних меншинох або ґрупи людзох, прето же ше одноша на їх пол, физични нєдостаток, националну, вирску припадносц и тому подобне, нє мож злучиц зоз поняцом демократичного дружтва.

О наставаню и историї Грекокатолїцкей Церкви и грекокатолїкох написани велї кнїжки, фахово и науково роботи. Поверхово и нєфахово тексти о грекокатолїкох и їх Церкви, тексти у котрих єст нєправди, полуправди и историйни фалсификати, нажаль, єст вельо вецей. Найчастейше их мож найсц у новинских статьох и на интернет порталох и найлєгчейше их препознац по хаснованю застареней (нєшка увредзуюцей) терминолоґиї котру хасную за грекокатолїкох и їх Церкву.

Термин „унияти” дакедишня назва за грекокатолїкох, односно католїкох восточного обряду (католїкох византийского обряду) котри нєшка, пре пежоративни конотациї котри ше му можу приписац, вишол зоз културного хаснованя. Тот пежоратив ше, нажаль, и нєшка часто хаснує у явней бешеди и у новинарских текстох, а з нїм ше означую одпаднїки од православней вири, дахто хто зрадзел свою виру. Термини „униятска Церква” и „унияти” за грекокатолїкох винїмково увредзуюци и нє треба их хасновац. Важне визначиц и факт же нє шицки восточни католїцки Церкви настали зоз православних Церквох.

Повязаносц демократиї, як концепту и политичней системи, и медийох, як уплївней институциї сучасного дружтва, очиглядна. Сучасне демократичне дружтво патри на медиї як на єден з инструментох зоз котрим ше демократия витворює и отримує. Медиї оможлївюю стварянє информованого граждана котри способни самостойнє приношиц думанє о дружтвених збуваньох и актерох. Информовани граждан важни фактор у будованю здравей демократиї.

Кодекс новинарох Сербиї представя етични стандард професийних поступкох новинара. Упутства и напрямки котри ясно и нєдвосмислово гуторя о тим же шицко цо часц медийного змисту, а понїжуюце и дискриминаторне є за одредзену ґрупу и доприноши же би ше даєдна заєднїца або ґрупа чувствовала виключено, муши буц охарактероване як потупенє професийних стандардох.

Спомнути застарени термини нєшка маю ясну неґативну конотацию, та би их медиї нє шмели хасновац. Язик нє статични, розвива ше и прилагодзує часом и дружтвеним пременком. Пременка терминолоґиї нє лєм найобичнєйше политично коректне прилагодзованє, алє одраженє нашей порихтаносци розумиц и почитовац идентитет других. То крочай ґу будованю мостох порозуменя и солидарносци медзи членами дружтва.

Зоз хаснованьом нєприкладних и застарених виразох часто забуваме же слова маю моц формовац нашо становиска и одношеня ґу другим. Медзитим, драга ґу пременки такого моделу нє лєм у пременки словох, алє у пременки свидомосци. Едукация и информованє у тим маю ключну улогу. През образовни кампанї, явни дискусиї и медийну потримовку, можеме промововац уважованє и толеранцию ґу розличним заєднїцом. Хаснованє адекватней терминолоґиї одражує нашо почитованє ґу идентитету и достоїнству каждого члена дружтва.

Толеранция то нє лєм прилапйованє розличносцох, алє є и активне уважованє тих розличносцох. То поглєдує отворени розум, емпатию и порихтаносц пременїц способ на котри комуникуєме. През активне ученє, слуханє и прилапйованє розличносцох твориме дружтво котре змоцнєне зоз розличносцу, а нє подзелєне зоз ню.

Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ