Велї ґаздинї, а окреме тоти цо на початку тей „кариєри”, опитаю ше чи вообще нєобходне рихтац жимнїцу у терашнїм чаше кед у супермаркетох и на пияцох през цали рок єст вельке понуканє и швижей овоци и заградкових рошлїнох. Ту ше, ґу младим, придружую и найстарши ґенерациї, хтори звикли на квалитетну и домашню жимнїцу, а уж им нє лєгко же би шицко сами поробели.
Нє кажде ма часу и простор дзе може правиц жимнїцу и нє кажде ма сили и дзеки за таку роботу. Заш лєм, шицки найволїме през рок, а окреме вжиме, єсц домашнї, традицийно порихтани деликатеси, по фамелийних рецептох, хтори попри доброго, познатого смаку и паху, маю и вельо хасновити материї, минерали и витамини, и добри су за нашо здравє. Дунци, компоти, маджуни, айвари, парадичанки, домашнї соки любиме поєсц и попиц, вони нас здогадую на дзецинство, а велїм су и занїманє зоз хторим дополнюю домашнї буджет.
ТРЕБА МАЦ ДОБРУ ОСНОВУ
Мария Планчак членїца Здруженя „Байка” у Руским Керестуре, жимнїцу себе рихта оддавна, а кущичко на вецей, як гоби, уж 5-6 роки, та ма и за предай. Зоз своїма продуктами участвовала вецей роки на манифестациї Саям старих ремеслох, привреди и ручних роботох у Руским Керестуре. Зоз своїма продуктами участвовала вецей роки на манифестациї Саям старих ремеслох, привреди и ручних роботох у Руским Керестуре.
– Найвецей рихтам айвар, пинджур и компоти зоз скоро шицкей овоци, на традицийни способ, як цо ше вше рихтало, як мац и баба цо рихтали. Рихтам и рижни шалати, квашим цвиклу, а квашим як шалату и цукрову цвиклу, на дакус иншаки способ як червену. Нашо жени и сами кладу жимнїцу, хто кельо ма часу и условия, а тоти цо барз завжати, купую тоти продукти хтори вимагаю вецей часу за рихтанє, як цо маджун, айвар, пинджур. Кед ше сце мац добри продукт и же би ше муштерия ознова врацела и купела продукт, треба мац добру основу, добру паприґу, добру овоц, кед є здраве и добре узрете, теди мож очековац и добри квалитет – гутори Мария Планчак, хтора свойо продукти углавним предава дома.
ШИЦКО ПРАВИМ ПО СМАКУ
Таня Югасова зоз Руского Керестура хтора жимнїцу рихта вєдно зоз своїма дзивками, Марину и Сладяну, уж штири роки продукує соки, маджуни, палєнку, веґету и рижни други продукти зоз желєняви, так же им то фамелийна робота. Вони правя маджуни и соки з рижних овоцох, зоз яблукох, ягодох, вишньох, кайсох, предаваю и квашени огурки, айвар, парадичанку. Найбаржей им идзе мишани сок зоз цвикли, мархви и лимуну, хтори правя и зоз, и без цукру, а хтори углавним купую старши людзе, пре здравє.
– Тоти продукти хтори ше вари, як цо маджуни и парадичанки, то вариме и до нїх ше нє кладзе конзерванс, а тоти други, рижни шалати, пастеризуєме. Праве тих дньох кладземе до дунцох огурки. Рихтаме ше тераз правиц сок з яблукох, соки шицки пастеризуєме, и до нїх нїч нє кладземе, анї води, анї цукру. Цвиклу кладземе до дунцох и правели зме сок з цвикли – приповеда Таня.
Вона гвари же даєдни продукти рихта по традицийних рецептох, так як научела од скорей, а даєдни бере з интернету, пробує и присподобює, покля нє потрафи смак.
– Плануєм же червену цвиклочку будзем правиц и саму, и зоз хрином, и зоз цеском, так як рихтала моя швекра, же би було вецей смаки. Тераз робиме услужно, за других пастеризуєме соки зоз чернїцох и арониї и другим цадзиме парадичанку, бо мам машину. Дакеди ше вецей предава парадичанки, дакеди маджуни, а сок з цвики преходзи стално. Цвикла нам нєпирскана, а патрим и же бим соки правела зоз своєй овоци, хтору ше нє пирска – гутори Таня Югасова, хтора векшу часц роботох здала на дзивки, кед треба дацо поможе им, а сама патри же би вецей чувала унучата.
Таня Югас
КВАЛИТЕТ НА ПЕРШИМ МЕСЦЕ
Весна Штрбац зоз Коцура уж петнац роки ма реґистроване польопривредне ґаздовство, од кеди продукує малини, и од того часу прави соки и ликери з малинох. Пред трома роками, кед престала робиц у предавальнї, почала правиц и предавац жимнїцу. У роботи ма вельку потримовку од супруга Мирка (познати по мену Шпанац), як и од синох: Здравка, хтори дипломовани ґастроном и роби у фаху у Беоґрадзе и Неделька, хтори єй дома помага у роботи.
– Млади и людзе хтори жию у квартельох скоро же анї нє рихтаю жимнїцу, бо нє маю условия. Я барз любим правиц жимнїцу, мам ю з чого рихтац, бо маме и своєй овоци и заградково рошлїни, мам и простор у хторим ю можем рихтац и любим тоту роботу, а робота хтору ше люби, вона вец добре и идзе. Прешлого року сом правела: маджун зоз шлївкох, маджун зоз кайсох, сок и сирупи з вишньох, малинох и з менти, а од сланого шицко окрем огуркох, бо нє садзиме корнишони и так будземе и того року, а найвецей зме предали парадичанки и айвару. Тогорочни сок з менти сом уж попредала, барз го людзе глєдали. Жимнїцу правиме лєм з того цо сами продукуєме, нїч нє купуєме. Водзиме ше з политику же лєм так можеме ґарантовац за квалитет, бо знаме кельо цо писркане. Правиме квашену паприґу, парадичову паприґу, зомборку, на цало и филети, паприґу слонове ухо, слонову ногу, парадичову и паприґу зомборку полнєту з капусту и мишану шалату. Продукуєме даскельо файти капусти и карфиол – гутори Весна.
Весна и Мирко прешлого року по децембер попредали шицку порихтану жимнїцу, углавним на пияцох у Вербаше, Србобрану, Савиним Селу, Бачким Добрим Полю и нєдзелями ишли на даєден з вашарох. Могли би свойо продукти предавац и у Беоґрадзе, бо им син там роби у погосцительстве, алє затераз нє маю дзеку войсц до тей роботи, бо вона подрозумює и векши трошки и вецей путованя.
– Кед зме пошли на пияц, людзе нам ше питали чи то мадярска роба, а кед видзели же ми шицко правиме и на каждим дунцу и фляши єст налїпка же хто продукує зоз контакт телефоном, дзечнє брали пробовац, а вец ше о тидзень врацали и брали векши количества и так ше о наших продуктох пречуло. Тераз уж маме надосц стаємних купцох. Правиме по рецептох як цо ше дакеди правело, з додаваньом конзерванса у минималней мири, тельо кельо предвидзене, або винобрану же би ше отримало фарбу, а рецепти нам углавним з того нашого подруча, даєдни мам од Руснацох, даєдни од Мадярох, а и нашо з Босни – гутори Весна.
НАЙЛЄПШЕ З ДОМАШНЄЙ ОВОЦИ И ЖЕЛЄНЯВИ
Вона гвари же значне же и цени їх продуктох вигодни и же при формованю цени патрели же би ше покрили шицко цо уложели, овоц або желєняву, додатки, дунчик або фляшу…. и же би у цени мали и свою наднїцу. Штрбцово маю у овоцнїку вишнї, черешнї, кайси, яблука, маю свою паприґу, купую лєм мархву за мишану шалату. Маю и огурки за мишану шалату, алє нє садза корнишони.
– Парадичанки правиме рижни файти, и тоту без солї и цукру, цо пию людзе хтори маю високи прицисок, або цукер, и таку з минималним количеством цукру и солї, и з феферону, и пахняцу зоз целером, водзиме рахунка же би шицко було и смачне, и здраве. Людзе барз почитую кед ше дахто потрудзи, и кед шицко попредаме, то нам награда за роботу. Ми вирнїки, так жиєме и так ше и справуєме, и хто патри робиц добре, коректно, вец му и Бог поможе – гутори Весна, хтора гвари же вше прилапюю суґестиї, же им квалитет продуктох найважнєйши.
Весна Штрбац