Цалого живота жадала же би з нїчого справиц дацо. Праве з тима словами почина розгварку наша собешеднїца Зденка Намачиньски, хтора предмети з єй обисца и околїска хаснує док вирабя креативни предмети и прикраски, удихуюци им єден нови, иншаки живот.
Зденка ше цеши у тим цо потераз справела, а о предметох хтори вирабя бешедує з вельким ентузиязмом. Технїку плєценя пруца зоз старого паперу розвила пред трома роками, а напрямки за таке нашла на интернету, дзе о кратки час дошла до ориґиналних идейох.
Зденка плєце вшелїяки шкатулки, кошарочки, вазни, основи за аранжмани з квеца, ядловчики и подобне. Тото цо виплєце достава нови випатрунок после фарбеня и декорованя, а вец их пред шветами виноши на площу у Вербаше, же би пренашли нового власнїка.
– Длуго сом глєдала цо бим могла робиц, або правиц, прето же любим ручни роботи, вше ме таке интересовало. Нова файта плєценя з паперу ми прицагла увагу, бо праве пруце за кошарки досц чежко найсц, а папер або новинка идеални, вшадзи го єст. У сущносци я, так повесц, предлужуєм живот тому паперу, бо би вон закончел на шмециску, лєбо у пецу, а я го на тот способ оживюєм и вон достава єдну нову функцию. То рециклажа паперу, вшелїяк – гвари Зденка.
ПОТРЕБА ЗА КРЕАТИВНИМ ВИРАЖОВАНЬОМ
И попри тим же ше зоз плєценьом занїма лєм три роки, Зденка вирабя прикраски и сувенири уж коло два децениї. Почала зоз вирабяньом сликох зоз осушеного квица, а правела и рижни икебани.
– Ище ми дзивче було барз малючке, кед сом з ню коло гайзибанских шинох зберала квице. Цалу яр и лєто сом назберане пресовала, а кед захладло, з того квеца сом правела слики, яки сом раз дзешка видзела. Потим пришли на шор икебани. Теди, кед сом тото робела, нє було китайски предавальнї же би ше там купело таке дацо як цо я правела, так же було интересантне. Но, технїка з хтору сом робела наисце була шмишна, покля ми супруг нє „одкрил” пиштоль на силикон, та ми з тим було вельо лєгчейше робиц – гвари Намачиньскова.
През бешеду дознаваме же єй любов ґу креативним стваром нє одвчера, алє з єй тинейджерских рокох.
– Ещи кед сом путовала до Нового Саду до школи, часто сом любела шацовац авзлоґи сувенирнїцох. Паметам же єдна була на гайзибанскей станїци до хторей сом закукла вше кед сом коло нєй пре ходзела. Ещи теди сом жадала мац таку єдну и то ми и надалєй жаданє – гвари Зденка.
ТКАНЄ ОСНОВА ЗА ПЛЄЦЕНИ ПРЕДМЕТИ
По Зденкових словох сам виробок плєцених предметох досц компликовани. Треба порихтац пруце так же ше папер шулька на дрот и вец ше длугоки и ценки пруцик лїпи и премасцує же би достал иншаку форму.
– Дакеди папер офарбим такой, а вецей раз аж теди, кед дацо виплєцем – гвари Зденка и припознава же наисце кажду хвильку шлєбодного часу хаснує же би круцела папер.
– Хаснуєм дньово новини, рекламни новини, а и пайташки ми часто збераю новинки. Важне же би папер нє бул глатки, а кед круцим пруцики, вец лєм тото робим. Пойдзем до шестри на кафу, та ношим папери зоз собу, и док бешедуєме, и робим, а так и кед пойдзем до мацери. Спочатку ми ишло барз помали, алє зоз праксу нєшка то цалком иншак. Часто справим и по 800 пруцики на дзень – толкує Зденка.
Плєценє уж лєгчейша часц, як сама гвари. Єст два розлични методи за плєценє, зоз єдним и зоз двома пруциками, а дзекуюци тому же зна ткац керпари, Зденка технїку плєценя зоз Ютюбу лєгко звладала.
Дорабяц и украшовац виплєцени предмети мож гоч кельо. Тих дньох ше Намачиньскова рихтала за крачунски вашар у Руским Керестуре, та ше єй обисце блїщало од ґомбульох, вшелїяких позлацених шишарк
ох, лїсточкох и других цикавих прикраскох, ядловцох, венчикох и кошарочкох з крачунскима мотивами. Швета права нагода за пласованє Зденкових предметох.
ВШЕ МА НОВИ ИДЕЇ
За кажду сезону наша собешеднїца ше длуго рихта, бо потребне направиц вельо предмети хтори ше понукнє купцом. Гвари же досц чежко предац справене, окреме тото цо векше, як и одредзиц кельо будзе дацо коштац, бо добре зна же людзе нє барз при пенєжу.
– Можем ше лєм наздавац же попредам, но часто ше ми видзи же нє потарґовим добре. Та, заш лєм, вше пред шветами людзе ше дакус опуща, дакус себе даю на волю и купую вецей, та на концу шицко добре прейдзе. Понеже предавам вонка, часто поцерпам чи будзе мразу, або чи будзе падац диждж, бо теди анї людзе нє приду. Алє, нє секирам ше, ша шицко тото нє препаднє, а тото цо сом справела, мож и нарок предац. Но, припознавам же ми нєправо кед ми дахто пове же – „драге, ша то лєм папер!”. А я себе лєм подумам кельо сом до того уложела роботи и часу – толкує Зденка, и бешедує о своїх дальших планох. Гвари же идеї ма надосц, як спомла, за ещи єден чловечи живот, алє час єй найвекши нєприятель.
НЇЧ НЄ ОДРУЦА
Зденка гвари же єй вше жаль одруциц стари предмети, бо вше дума же єй раз годни требац. И сама зна же тоти „вшелїячини” дзешка змесцени и чекаю свой шор, а вона раз з того справи динар.
– У Савиним Селу сом нє так давно назберала шишарки, а людзе на мнє боком патрели док сом то робела. А я добре паметам час ещи кед ми дзивочка була мала, и кед сом шишарки зафарбела и предавала. Шицко сом попредала, а зоз заробеного пенєжу дзивчецу сом купела ципелки – памета Зденка.
