Перши парадичи зоз пластенїкох сцигли ище початком юния кед ше и на керестурским пияцу почало предавац прави домашнї парадичи. З початку були драгши, коло 200 динари, а тераз ше на пияцу парадичи тарґує од 80 по 100 динари за килограм. За продукованє на отвореним найподзековнєйша файта бобкет, шлївар, томск и линда, док зоз пластенїку на пияцу найзаступенша файта кристал.
Кристал то файта котра найбаржей здабе на дакедишнї домашнї файти, дробнєйши су, и квашни и сладки, алє цалком червени и смачни. У валалє єст полно пластенїки засадзени зоз тоту заградкарску рошлїну, мож повесц же коло 30 обисца так продукую, а слово о велїх гибридних файтох.
Велї Керестурци ше опредзелєли посадзиц и на польох, найчастейше то файти шлївар котри ше хаснує лєм за преробок, як и бобкет котри ше хаснує и за преробок, и за єдзенє. То файта котра ма досц вельки плоди, твардейшу лупу, алє барз є „месната”, и без билого конарчка. Добре су прилагодзени условийом на полю, окреме кед су посадзени на фолиї, бо ше пестую без подпорки и нє вяже ше их.
– Ми маме файту бобкет. То якашик универзална файта, може служиц и за єдзенє, и за индустрию. Дава векши род, алє швидше и охори. Муши ше ю частейше пирскац, а, углавним, єй пламеняча прави найвекши проблеми – приповеда Желько Сабо, длугорочни продукователь парадичох, хтори того року ма на 20 арох.
Врани почали оберачку
Пестовац парадичи на полю дакус векше виволанє як у завартим просторе, понеже их треба очувац од хоротох и чкодлївцох, а знова ше нє шме превершиц зоз хемию. Нєвигодна хвиля була концом юния кед було надосц дижджу, теди парадичи на отвореним були загрожени од хоротох, та валалски продукователє мали и чкоди.
– Ми нашо польо закривали з мрежами, а тото цо зме нє закрили, до тих парадичох ше лапели врани. Мрежи досц помагаю же би ше их защицело од слунка, лєм же велька робота коло того. Вельо часу одбера, бо вше кед треба оберац або пирскац мрежи ше муши одкриц, а вец и закриц. Там дзе мрежа нє доходзи, там нам врани правя проблем, бо шицки розджубу. Думал сом положиц дзело за розплашованє вранох, алє понеже ми продукуєме у загради, ту нє можем штреляц зоз тим, бо би людзом завадзало. То нє даяка драга инвестиция и помага, алє нєт з тим смисла штреляц у валалє – приповеда Сабо.
Продукция у пластенїкох вигоднєйша пре защицени простор, дзе мож контроловац условия, та анї хороти нєт, бо познате же тей рошлїни барз чкодзи залїванє прейґ лїсца, та и диждж з котрим такой наставаю и хороти.
– У пластенїку лєгчейше пестовац, бо нєт тельо анї чкодлївцох, анї хороти, гоч векша инвестиция. Пол гольта на отвореним, на орґански способ, практично нєможлїве виховац – заключує Желько, и додава же понеже и парадичи, як и цала веґетация, того року дозрели три тижнї скорей, тельо скорей почало и оберанє, но, проблем кому попредац кед за варенє ище нє час.
– Оберац зме почали дас пред трома тижнями, алє нє мам тераз кому предац, бо людзе ище нє варя, бо вчас. И одкупци ю беру, алє и вони ю нє маю кому предац пре исту причину.
Услужне цадзенє и варенє
У валалє и на пияцох мож купиц готову, уварену парадичанку по рижних ценох, котру предава и Снежана Сабо-Дайко. Ґу тому, вона понука и услугу цадзеня и вареня окреме, и гвари же то барз значи людзом хтори варя вельо парадичанки:
– Ми углавним купуєме, файту кристал, а правиме тельо кельо маме фляши, бо парадичанка може длуго стац. Цо длужей стої, та є лєпша. Тераз маме даяки 200 литри. Литрово предаваме по 270 динари, маме и од три деци хтори предаваме по 130 динари, и од два деци хтори коштаю 100 динари. Звичайно на других местох туньши, бо ше их сипе до пластичних фляшох и маю конзервансу, док нашо у склєняних и пастеризовани су, та нєт нїяки конзерванси у нїх, а нє кладземе анї солї. Лєм чиста парадича. Амбалажа тиж драго видзе, бо ше ю увожи чи з України чи Горватскей, а и поштарину ше плаци, та и прето векша цена – толкує Снежана.
Окрем готовей парадичанки, наша собешеднїца понука и услужне цадзенє парадичох, та и рижних файтох овоци:
– Людзе принєшу свойо парадичи, поумиваме их, хтора векша треба ю пререзац же би ю машина могла залапиц, и робота звичайно идзе барз швидко. Знали зме и до 60, 70 кили за годзину поробиц. Цадзенє наплацуєме 15 евра, то початна годзина, и кажду шлїдуюцу годзину ше исто тельо наплацує. Кед єст менєй, односно, кед ше пороби за менєй як годзину, наплацуєме полну годзину. А саме варенє наплацуєме 80 динари по фляши, лєм треба принєсц свойо фляши – толкує Снежана, и визначує же исту услугу понукаю и за цадзенє сокох, хтори тераз маю зоз цвикли, яблукох, кайсох, ягодох, вишньох, брескиньох, а предаваю их дома и на пияцу, од 220 по 370 динари за литру.
