Дзень по дзень витворйовац поставени цилї

автор Ол. Живкович
298 Опатрене

Наташа Шайтошова (1965) жиє у Новим Садзе. Нашим людзом є позната по тим же вєдно зоз своїм супругом и двома дзивками участвовала у роботи Руского културного центру у Матки, окреме у фолклорней секциї.

Наташа дзешка у дохтора, ище давно, достала брошуру о самопрепатрунку першох. Тота информация, як сама гвари, остала як нєпрепривно запалєна лампочка у глави. Спонукнута зоз тим цо пречитала, почала ше сама препатрац, так як було пояшнєне у брошури.

– У децембру 2002. року пренашла сом у тканї перши кульку вельку як попер. Поряднє сом ю провадзела и обачела же ше кажди 2-3 тижнї звекшує. У януару уж була велька як гращок и лїкар ме послал до Сримскей Каменїци на Институт за онколоґию, дзе гварели же то найвироятнєйше нїч нє опасне, алє сом на препатрунки поряднє ходзела. У априлу тота кулька уж була як два динари.

На Институту єй пробели биопсию и заключели же операция нєобходна, бо тумор бул малиґни. Кед операция започала, лїкаре видзели же треба одстранїц цалу праву першу и шлїжнїки спод пазухи. Пре тото Наташа мушела ходзиц на регабилитацию, же би ше мускули руки привикли. После регабилитациї мала комбиновану терапию: и гемиотерапию и зарйованє. З праву руку и тераз нє може шицко поробиц як скорей, алє ше прилагодзела ситуациї.

– Дияґнозу сом з початку чежко прилапела, питаюци ше прецо я, ша мам лєм 38 роки. Мам мали дзивчата, потребна сом им. Требало ми часу же бим ше помирела, прилапела и прилагодзела ше околносцом. Психично то за мнє бул вельки шок, требало часу помириц ше зоз тим, прилапиц же мушим прейсц през тото, бо то єдине ришенє кед сцем помогнуц себе и своїм дзивчатом котри теди мали 10 и 15 роки. Була сом свидома же сом им найпотребнєйша, требало их пририхтац за живот.

Кед почала ходзиц на терапиї, Наташа ше стретала зоз другима женми котри були у подобней ситуациї. Аж кед стретла жену котра пришла на контролу после 10 рокох, похопела же ше єй охоренє може закончиц и позитивино.

Наташи ше хорота нє ширела и нє врацела. Як гвари, тераз ше водзи же є вилїчена и ходзи раз рочно на контроли. У живоце себе вибрала приоритети, фахово ше оспособйовала, та достала и роботу на котрей роби уж 8 роки, 4 годзини дньово. Робота прилагодзена єй способносцом.

Наташа пре свойо искуство совитує шицким котри ше найду у подобней ситуациї же би нє роздумовали прецо праве вони охорели, нє треба плакац над собу, алє пренайсц цилї котри ше дзень по дзень буду витворйовац и водзиц ґу виздравеню.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ