При гробе, при беґелю

автор А. Деянович
134 Опатрене

(Швидко ше жегнам най нїхто нє видзи, кладзем руку на памятнїк…)

Добре рано, пан Киш. Пребачце же з тей нагоди, дакус нєприємно. Ваш гроб преглашени за памятнїк култури у општини Вербас, дзешати, та прето зме ту, будземе знїмац дакус коло вашого памятнїка и около, нє будземе длуго. Идземе знїмац и беґель, думам, Ваш беґель.

Гварели нам историчаре же сце ту до Вербасу пришли коло 1780-их рокох як проєктант населєня за Нємцох хтори пошвидко пришли до Нового Вербасу, Савиного Села… Яке то було чувство, будовац улїчки и места дзе людзе буду бивац, од пустари и мочари у мрийох задумовац двор, хижу и хлїв? Видзела сом гевти нариси кед сце зоз своєй кишенки мерали жем, правели прерахунки як висушиц тоту мочару и пришли на велїчезну идею же прейґ цалей Бачкей мож викопац беґель и обезпечиц лєпши условия за живот. Як сце пришли по тото и прецо, на концу? Одкаль Вам шмелосци пойсц до австроугорских власцох и питац пенєжи за тот проєкт, то ми нєвироятне нєшка? Питам ше прето же мойо предки лєм даскельо роки скорей пришли до тих крайох и верим же пустара Руски Керестур нє випатрала така прицагуюца за живот як цо себе думали людзе, а Ви єден з тих хтори од тей Бачкей направели лєпши живот за нас Руснацох. Нєшка ту маме можебуц и найквалитетнєйшу жем за польопривреду у цалей жеми и сухо, ровне, безпечне. Можебуц глупе тераз повесц, алє… Дзекуєм.

Нїхто Вам то нє гварел анї теди кед Францов беґель отворени. По Ваших нарисох почало ше го будовац 1783. року и як сом чула у музею, пошвидко Вас вируцели з проєкту. Нєшка беґель Дунай‒Тиса‒Дунай, хтори Ви проєктовали и хтори ожил Бачку и шицки населєня коло нього, од Зомбора, прейґ Кули, Вербасу по Бечей, отворени 1802. року и Вас нє поволали на святочносц.

Пребачце. Анї тото нїхто нє гварел, та гуторим я ту, на Вашим гробе и у мено гевтих ґенерацийох и у мено тих нових, бо нє знам чи знаце…

Дакус вецей як сто роки од отвераня беґелю почало ше ту будовац фабрики, людзе ше вше вецей насельовали и нє так же зме нє знали, скорей будзе же нам нє було бриґа… Почали зме брудзиц тот Ваш беґель. Тоту вашу ґрандиозну идею затрепали зме зоз шмецом з обисца, канализацийнима водами, индустрийнима одрутками и нєшка є праве ту, у Вербаше дзе копанє и почало, нєпреходни. Жридло є бруду, смроду и хоротох. Шицко гевто цо сце жадали витребиц, знова нам ту, нажаль, лєм даскельо стотки метери од того места дзе сце поховани. Мали сце таку добру и алтруистичну намиру, наисце дзекуєм на тим.

Пребачце же з тей нагоди, дакус нєприємно.

Закончели зме знїманє. Довидзеня.

Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ