Йооооой, чом сом нє поробел?
Лєбо – Йооой, чом сом так поробел?
Лєбо – Чом мушело так буц?
Лєбо гоч хторе чом у вязи зоз дачим зоз прешлосци. Шицки их маме, так же знаце добре о чим бешедуєм. Мали лєбо вельки каяня пре дацо цо зме поробели и, вироятно, ище векши каяня пре дацо цо зме нє поробели. Нїч то нє нове, анї нє страшне здогаднуц ше своїх гришкох. Кед их крашнє спатриме и вицагнєме поуку, нє так? Напевно же так, кед же нє спаднєме до бедаку и почнєме ше бичовац пре тоти гришки. Яки сом глупи бул, нє можем вериц, аааааа… и так далєй. У єдней хвильки наша психа похопи же то нє водзи нїґдзе и здума даяки одбрамбени механїзем же би нас зачувала, наприклад од подлих обставинох, дахто нас спреведнул, лєбо дацо треце, алє углавним пробує вину преруциц на дакого другого.
Мозоґ люби єдноставни, рутински и шаблонски ришеня и кед видзи же даяки механїзем помага, вон го активира ознова и после одредзеного часу доставаме шаблон. Поставаме „таки”. „Я таки, и цо я ту можем” и то нас можебуц може одбранїц од бичованя, алє на длугши драги нас покалїчи. Исто як цо и „вон/вона/вони були таки, та ми ше случело/нє удало…ˮ нас може одбранїц, а ознова, з часом нам лєм направи чкоду. Шицки други и шицко друге будзе виновате за нашо одлуки, лєм ми останєме совершено нєпорозумени и процив цалого швета.
Нормално же у реалносци тото нє стої праве так. Нє совершени зме и статистично нє можлїве же би вше дахто други лєбо дацо друге було виновате за ситуацию у хторей зме. Складам ше же нам нє шицким исти стартни позициї и же дахто достанє лєпши, а дахто подлєйши карти, алє на концу концох, шицки зме резултат наших виборох и шицко ше случело праве так як ше мало случиц. И праве зме ту дзе бизме мушели буц.
Єст єден психиятер, а источашнє є и психотерапеут и писатель, вола ше Ирвин Ялом. Нє знам яки є психиятер лєбо терапеут, алє кнїжки му одлични и, кед же сце нє, препоручуєм вам же бисце их пречитали, голєм романи. Ялом мал єдно барз красне и поучне виреченє. Гварел, парафразирам, же ше кеди теди мушиме одрекнуц надїї же прешлосц могла буц лєпша. Кед би могла, була би, алє є нє и то вам то. Карти до рукох и бавиц далєй зоз тима цо маце у рукох, одбавце добре бависка хтори пред вами место того же бисце ше оглядали назадок, обвиньовали гевтого цо вам подзелєл карти, лєбо завидзели другим на їх картох. Маце свойо, бавце з нїма!
Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”.