Найжимнєйше лєто до конца наших животох

автор а. бучко 31. юлий 2022

 Огнї горя ширцом Европи. Британци ше буня яка им то хвиля – мали и штерацетку на термометру. А анї ми нє лєпше стоїме. Завиши дзе ше находзице, а тих дньох сце могли видзиц числа 38, 39 + на рижних апаратох хтори указую яка температура вонка. Субєктивне чувство же +100.

Температура Жеми на ґлобалним уровню поросла 1,1 ступень од прешлого вику. Думаце же то нє вельо? То тельо же ше ляд на Арктику зменшал за 13 одсто. Уровень моря пороснул за вецей як 10 центиметри. И шицки тоти числа ше з часом лєм буду звекшовац.

Нє жадам виволовац екоанксиозносц, лєм наглашиц же шицки треба же бизме на тото думали. Кажде, у одношеню на свой уровень можлївосцох – ми, обични людзе на микропланє, а гевти на виссших позицийох – на макро.

Тото ше случує – „бо маме та можеме.” Цо под тим думам? Же ше справуєме „як да нам шицко дате” и прето го можеме хасновац як сцеме. А роздумованє нам такой на початку нєдобре поставене. Нє дате нам нїч – вжали зме го. Нє треба же бизме ше тераз врацели до пещерох, алє же бизме шицко хасновали з миру.

Кед видно – нач палїц шветло? Кед слабше видно – нач палїц три шветла, кед єдно достаточне? Кед нас пече Слунко – нач резац древа, пре ище бетону (або будинки?) Праве тото (и горше, пре насилство спрам особох хтори ше боря за природу и воздух) ше случує у Новим Садзе.

Такволани ҐУП – Ґенерерални урбанистични план хтори усвоєни предвидзує знїщованє Шодрошу пре – будинки и бетон, або такволани „Нови Сад на води”. Шодрош защицене подруче як часц Националного парку Фрушка гора, и то подруче хторе важне за одбрану городу од вилївох. Плюца Жеми, а з тим и варошу, порежеме пре квадратуру и пенєж. Розвой. Складам ше, розвой, лєм нє Нового Саду, алє ґлобалней температури. 

Городоначалник Нового Саду Милош Вучевич виявел же нїґда по тераз нє була транспарентнєйша явна розправа, як тота о ҐУП. Нє можем, а нє поставиц питанє, якого квалитету явна розправа и за кого, кед анї єдна од вецей як 12 тисячи заувагох гражданох нє розпатрена, односно прилапена? Кед ше нє чуло и нє слухало глас гражданох.

Розмазали зме ше. Престали зме роздумовац,  бо нам шицко доступне и „дате”. То вец хаснуєме на чкоду природи, Жеми, та и нас самих. Важнєйши нам комфор и пенєж. У тим комфору думаме же зме мудри. А заглупли зме, та зме анї нє свидоми же то шицко на нашу чкоду. Бо, нам горуцо и дихац нє можеме. А вец и нашим дзецом. А о унучатох нє будзем писац. Кед так предлужиме – хто зна цо будзе.

Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”.

(Опатрене 151 раз, нєшка 2)