Желєна транзиция процив желєней трави

автор М. Задрепко
132 Опатрене

Кед нє жиєце под каменьом, ясне вам же ше планета уж роками зогрива. За дакого то климатски пременки, за дакого ґлобалне зогриванє, за дакого лєм часц рядового циклусу през хтори Жем преходзи през милениюми. За дакого тоти горучави пошлїдок шицких горе спомнутих факторох, алє без огляду на тото же до чого верице лєбо нє, єдно сиґурне: наша цивилизация озбильно „помага” у зогриваню. Ствар на тельо постала озбильна же ше аж и „мудри“ глави хтори водза швет таргли, та здумали же ше зоз фосилних горивох преруциме на „желєну” енерґию, односно витор, слунко, воду и подобне.

         Но, понеже у тей  хвильки пре вецей причини нє може кажди авто, гайзибан и так далєй, мац свою систему обновююцей енерґиї, вона муши буц даґдзе змесцена, а тото „даґдзе“ воламе батерия. И, ниа,  ту зме у проблему, бо нам за батериї, у тей хвильки, треба литиюм. Е тераз, кед би швет нє функционовал як функционує, Европа би литиюм куповала од Китаю, лєбо даєдней другей жеми, алє ту ше миша ґеополитика и ЕУ сце найсц други жридла литиюму и ту на сцену ступаме ми. Нє жеми ЕУ хтори тиж так маю литиюм и дзе ше тиж так роби на дзепоєдних проєктох, алє ми.

         Рио Тинтно, компания хтора би сцела копац по Сербиї, и уж на виглєдованя и други ствари потрошела коло 600 милиони долари, а то нє мали пенєж и сумням же би го трошели кед би нє були сиґурни же им ше даяк враци. Правда, маме протести по жеми, людзе ше буня, нє сцу рудокопи литиюма, алє и власц ма свою приповедку: литиюм то шанса, запошля ше людзе, поруша ше економию… А окрем того же власц бешедує, вона и роби на тим же би ше почало  копац. Уставни суд утаргнул уредбу хтора бранєла викопованє, а ютредзень нємецки канцелар пришол до Сербиї дзе подписани меморандум хтори ше одноши на сировини, батериї и електрични авта. Коцочки ше помали складаю и вше баржей сом сиґурни же власц, хтора остатнїраз попущела бо єй нє требал галайк пред виберанками, тераз нє попущи. Якош ми випатра же будземе мац рудокопи литиюму, розкопану жем, знїщени поля и брудну воду, а шицко, як нам толкую, пре економски розвой, „желєну аґенду” и очуванє планети.

         Нє знам як ви, алє я у тим нє видзим лоґику – бориме ше за природу так же ю знїщуєме? Особнє, мнє то дакус чудна лоґика, а верим же є чудна и мацери Жеми, и же ше нам, кед ше нє прескладаме у главох, зоз камату наплаци тото силованє природи. И нє будземе ше мац право пре тото бунїц. Вецей нє.

Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ