Кус укладаня, а вельки урожай

автор л. кухар
677 Опатрене

На три ферталї ланца Максим Кишов зоз Дюрдьова вєдно зоз свою фамелию продукує вецей файти шлївки. Тота овоц барз глєдана, а преда ше ю  ище на полю.

Сезона збераня шлївкох того року почала концом юния  и потераз ше указало же и квалитет, и урожай шлївки добри. Перша на шор пришла Калифорнийска белава шлївка, а початком юлия рушела и Чачанска красавица. Максим уж дзешати рок роби зоз тоту овоцу и, як гвари, дума и предлужиц.

– Уж дзешати рок як овоцнїк засадзени, а треци рок же и урожай досц добри. Тераз, алє и даскельо роки пред тим, шлївки предавам лєм на велько, приходза ми людзе дому и одноша ю на велї страни. Так робим уж даскельо роки и нє менял бим систему роботи. Шлївки накадзи сцигню зоз поля такой ше их  предава, нє чека ше муштерию анї дзень. Маме щесца зоз хвилю котра нам идзе на руку, нє мали зме каменцу, анї велького мразу, як цо було у дзепоєдних городох у Сербиї, дзе шицку овоц знїщел мраз або потлукол каменєц. Тераз цена на велько 30 динари, а за маджун предавам по 50 динари. Наздавам ше же цена по конєц сезони будзе и векша, бо наисце шлївки нєт, та таке мож обчековац  – приповеда Максим.

ОВОЦНЇК У ПОЛНИМ РОДУ

Максим гвари же перши седем роки у овоцнїку нє бул таки урожай як  нєшка, алє остатнї три роки є задовольни зоз урожайом тей овоци, з оглядом на тото же на полю нє ма систему за залїванє капка по капка, алє шицку воду цо овоц достанє, достава од дижджу.

– Можем повесц же продукция шлївкох досц подзековна, бо нєт велького укладаня, а урожай вельки. Мой овоцнїк нє пирскани, шлївки цалком чисти и здрави и зоз тим ше цешим.  Овоцнїк прикармюєм зоз комину котра видзе зоз палєнки, пущим ю помедзи шори и на таки способ гноїм жем. Тото цо сом вжал од поля, то му и врацам, и на таки способ правим природни циклус у допатраню и отримованю овоцнїка – гвари Максим.

ПАЛЄНЧАРНЯ З ТРАДИЦИЮ

Максимово польо на добрей локациї, як вон гвари, у зациху є, и  нє ма чкоди од шпакох. Наш собешеднїк у валалє познати и по палєнчарнї у котрей ше пече на далєко добру и познату палєнку, а була и єдна медзи першима у валалє.

– Давного 1982. року сом почал робиц у Мошорину у єдней палєнчарнї и там сом научел ремесло, а вец сом почал дома. Теди у валалє було штири або пейц казанї, и здогадуєм ше же у нас капура вше була отворена, а шор кочох зоз шлївками за палєнку опрез обисца бул през цалу улїчку. Теди нє було телефони, алє придзеш, и чекаш свой шор. Ище и нєшка мам стари муштериї котри отримую традицию и квалитет своєй палєнки праве у моєй палєнчарнї.

Максим роботу научел од дїда, а тераз пришол и на ньго шор свойо знанє и искуство преношиц на сина и унука котри уж активни у тей роботи и котри му велька помоц, бо добру и уж розробену роботу вшелїяк же треба предлужиц.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ