Шлїди у просвити, науки, култури…

автор с. фейса 22. фебруар 2022

Штири децениї дакому нє випатра вельо, алє кед ше подцагнє смужку и ма на розуме яку улогу и значенє мали наука и образованє за розвой єдней такей заєднїци як цо наша, руска, алє и вообще за розвой єдного дружтва, наглас мож повесц же найвекши капитал знанє, а найвекша инвестиция укладанє до образованя.

После телїх рокох, а през осем написи у наших новинох, дотхли зме  початки и розвой Оддзелєня за русинистику, або нашей Катедри, патраци з очми наших собешеднїкох. Тим цо керча драгу нїґда нє лєгко, и кед слово о професорох хтори нє преношели лєм фах и знанє, алє були и авторе учебнїкох, словнїкох, капиталних дїлох, хтори за почитованє. З нїх ше учели будуци наставнїки и професоре, хасновити були мастерантом, докторандом.

Катедра, високообразовна установа нє настала лєм так. Пред штерацец роками Руснаци нє мали воспитно-образовну установу за образованє наставнїкох-професорох хтори би преподавали руски язик у руских школох, но, дружтвено-политични обставини були таки же на першим месце то вимагали законски предписаня. Мож лєм предпоставиц як би випатрали нашо школи кед би нє доставали професорски кадер за мацерински руски язик, кед би нє було преподавачох на основним и штреднїм ступню по руски.

ЛЕКТОРАТ ОПРЕЗ КАТЕДРИ И ПОТРИМОВКА

Пред Катедру основани Лекторат хтори од 1979. року преходзи до составу Института за педаґоґию, а истого року на Институту починаю пририхтованя за снованє Студийскей ґрупи за руски язик и литературу.

Теди, тих 60-тих, и початком 70-тих рокох прешлого вику, медзи визначнима Руснацами ше уж бешедовало о „дзвиганю латки” зоз штреднього образованя на високе, а єден спомедзи нїх, хтори ше окреме анґажовал коло отвераня Лекторату, а потим и  Катедри бул, и Дюра Варґа, тедишнї предсидатель Дружтва за руски язик литературу и културу.

О потримовки спомнутого Дружтва пише и Любомир Сопка у „Руским Слове”  пред  вецей як штерацец роками у обявеней статї „Историйна подїя за културу”, обявеней 16. октобра 1981. року, кед при Институту за педаґоґию, на новосадским Филозофским факултету 12. октобра отримана шветочносц з нагоди снованя  и початок роботи студийних ґрупох за руски и румунски язик.

Од свойого снованя 1971. року Дружтво мало нєпреривно на своїм дньовим шоре и розришованє числених питаньох вязаних за тот институт. Предсидатель Скупштини Дружтва Гавриїл Колєсар ше склада же  найвекши чежкосци приходзели зоз питаня обезпечованя одвитуюцих кадрох…”

У спомнутим Сопковим напису, о значносци отвераня Студийней ґрупи за руски язик и намаганьох же би преросла до Института за русинистику,  теди бешедовала длугорочна предсидателька Дружтва за руски язик, литературу и културу Ирина Папуґа, пред 40 роками помоцнїк покраїнского секретара за образованє, науку и културу.  Велї роки познєйше Папуґова заслужна и за публикованє дипломских роботох  студентох  на рускей Катедри у науково-фаховим часопису Studia Ruthenica, Дружтва за руски язик, литературу и културу.

ВЕЛЇХ СТУДЕНТИ И НЄШКА СПОМИНАЮ

У априлу 1981. року при Институту за педаґоґию основана Студийска ґрупа за руски язик и литературу, а за єй шефа меновани теди мр Юлиян Тамаш. Студийска ґрупа уписує перших студентох школского 1981/82. року, а з докторатом литературних наукох и вибором Юлияна Тамаша за доцента за руску литературу, снує ше Катедру за руски язик и литературу 1983. року.

У прешлих числох наших новинох професоре хтори робели, преподавали на Оддзелєню за русинистику, алє и будуци професоре, бешедовали о своєй драги у науки, о роботи, почежкосцох, успихох, досягох… Вше єст и тих професорох хтори през Катедру прешли, кратше ше затримали як други, або пошли по другей драги, алє тото цо зохабели, тото цо пренєсли на студентох, завредзує увагу, остава за навики виков. Окрем проф. др Людмили Попович, хтора порядни професор за узшу наукову обласц Українски язик и литература, проф. др Яков Кишюгас, доцент за предмет Методика настави руского язика и литератури, проф. др Ставан Константинович, останє запаметани по своїх преподаваньох з усменей литератури и литератури за дзеци, алє и велїм другим. Шицки вони преношели свой фах на младши ґенерациї з чиїх шорох уж давно видно шлїди у нашей заєднїци, у култури просвити и науки, духовним и дружтвеним живоце.

НА МЛАДИХ ШВЕТ

Шведкове зме же ше и наука и образованє розвиваю, и же пред  дзверми Оддзелєня за русинистику нови задатки и нови виволаня. Штерацец роки нє мало. То и велька обовязка зачувац Оддзелєнє, нашу Катедру, зачувац образованє по руски на таки способ же ше понукню и нови иновативни  и иншаки програми и курси. И то уж з часци зажило. Иншак нє мож. Кажде хто зосце прежиц будзе мушиц пробовац одвитовац на вимоги модерного информатичного дружтва и науки у тим чаше у хторим жиєме.

Будуци млади професоре на Катедри за тото маю потенциял, а вшелїяк же би им оддало кед би ше зявели нови млади моци, ришени предлужиц по драги у науки.

БИБЛИОТЕКА

Оддзелєнє за русинистику ма богату русинистичну и славистичну библиотеку, коло 5 000 кнїжки. Библиотека векши фонд кнїжкох достала од Руского КУД з Нового Саду, даєдни кнїжки (коло 200) купени од писателя Михайла Ковача, а єй фонд найвецей збогацени кед ше  одкупело кнїжки од фамелиї професора з Коцура, Гавриїла Г. Надя и цалей його библиотеки (коло 2 500 кнїжки). Фонд  ма єден леґат од етнолоґа Любомира Медєша, и нєпреривно ше  збогацує.  У нїм ше чува  кнїжки хтори права ридкосц, а значни су за русинистику и славистику, велї часописи…. Часц фонда то и кнїжки з українистики, з добрей часци дарунок Амбасади України у Републики Сербиї.

Семинарска библиотека на нашей катедри наисце велька помоц студентом,  а наставнїки и студенти маю хасновиту и вредну литературу.

 ОДДЗЕЛЄНЄ ЗА РУСИНИСТИКУ

Шеф Оддзелєня: проф. др Миливой Аланович, в.д. шефа Оддзелєня

Заменїк шефа: проф. др Янко Рамач

Секретар Оддзелєня: Ана Топольски

 

(Конєц)

(Опатрене 49 раз, нєшка 1)